Повномасштабне російське вторгнення в Україну, яке забрало сотні тисяч життів і змусило мільйони людей покинути домівки, шокувало Європу. Країни континенту були змушені переглянути свої підходи до економічної політики, оборони та відносин з Росією. Про це пише Bloomberg у великій аналітичній публікації.
Економічна трансформація
Війна призвела до різкого зростання витрат на енергоносії через втрату доступу до російського природного газу, що вдарило по енергоємних галузях, як-от хімічна промисловість. Європа активно шукала альтернативи, будуючи нову інфраструктуру та перенаправляючи потоки ресурсів.
Торговельні зв'язки з Росією, які пережили холодну війну, навряд чи відновляться до довоєнного рівня.
"Це вже не питання норми прибутку чи скорочення інвестицій. Це просто питання виживання", – сказав голова правління SKW Stickstoffwerke Piesteritz GmbH Петр Цінгр.
Трансформація в оборонній політиці
Європа перейшла в "режим оборони", збільшивши витрати на озброєння та перебудовуючи армії після десятиліть їх занепаду. Члени НАТО погодилися витрачати 5% ВВП на оборону, а Фінляндія та Швеція відмовилися від нейтралітету, приєднавшись до альянсу. Німеччина стала ключовим гравцем, схвалюючи рекордні контракти на 50 млрд євро та відновлюючи військову службу.
"Найбільшою зміною стало те, що Європа прокинулася та перейшла в режим оборони на широкому фронті", – зазначила Хенна Вірккунен, виконавчий віце-президент ЄС з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.
Трансформація у сприйнятті Росії
Колишні ілюзії про Росію як партнера розвіялися: Європа визнала її імперським проектом, готовим до агресії. Попередження східних членів ЄС, як Польща та країни Балтії, набули ваги, а гібридні атаки Москви посилили страх. Війна показала, що Росія не непереможна, але вимагає готовності до конфронтації.
"Росія є найбільшою країною світу за територією, вона "залишається імперським експансивним проектом"", – сказала Оана Лунгеску, колишня речниця НАТО.