Північний Кавказ, національні республіки Поволжя, Далекий Схід і багаті на ресурси регіони можуть опинитися серед перших територій, які почнуть відокремлюватися, якщо Росія зіткнеться з глибокою системною кризою. При цьому причини можливого відділення вони різні: від припинення дотацій до прагнення самостійно розпоряджатися доходами від нафти і газу.
Про це повідомляють Vesti-UA.net з посиланням на "Телеграф", який запитав у нейромережі Gemini, які регіони Росії можуть відокремитися першими, чому і коли це може статися. Штучний інтелект описав умовний сценарій, для реалізації якого Москва має втратити значну частину контролю над країною.
"Розпад держави — це не неминучий процес, а крайній сценарій", — йдеться у відповіді Gemini. Нейросеть пов’язує його з різким ослабленням федеральної влади, втратою управління силовими структурами та масштабною економічною кризою.
Які регіони можуть почати відокремлюватися
Північний Кавказ
Насамперед модель виділила Чечню, Дагестан та Інгушетію. Серед причин – етнокультурні та релігійні особливості, вплив місцевих еліт та досвід збройних конфліктів на Північному Кавказі у 1990-х та 2000-х роках.
Окремим фактором нейромережа назвала залежність від федеральних грошей. Якщо Москва перестане перераховувати дотації та субсидії, це може підштовхнути регіональну владу до більшої самостійності.
"Якщо центр перестане виплачувати масштабні дотації та субсидії, регіон може прагнути до повної автономії або фактичного відокремлення, спираючись на внутрішні силові ресурси", — зазначає Gemini.
Татарстан та Башкортостан
У цих республік можливі інші мотиви. Нейросеть виділила їхню промисловість, інфраструктуру, впливові місцеві еліти та національну ідентичність. Також вона нагадала про боротьбу Татарстану за суверенітет у 1990-і роки та особливий договір з Москвою.
За версією штучного інтелекту, економічна база могла стати опорою для самостійності при ослабленні федеральної влади. Особливо це стосується Татарстану з його нафтовою галуззю та машинобудуванням.
Далекий Схід
Серед потенційних зон відокремлення цифровий розум перерахував Приморський та Хабаровський краї, а також Сахалін. Тут він звернув увагу на відстань до Москви, економічні зв’язки з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та невдоволення рішеннями федерального центру.
Якщо транспортні та господарські зв’язки з європейською частиною Росії почнуть руйнуватися, то вплив східних сусідів може посилитися. У такому сценарії Gemini припускає насамперед фактичне економічне відокремлення регіону.
Багаті на ресурси території
Ще одна група — Ханти-Мансійський та Ямало-Ненецький автономні округи у Тюменській області, Красноярський край та інші великі сировинні центри. Можливою причиною конфлікту з Москвою нейромережа назвала розподіл прибутків від природних багатств.
За її сценарієм, за умов кризи місцеві еліти можуть вимагати залишати більше коштів у регіонах, де видобувають нафту, газ, метали та інші ресурси. Прагнення самостійно розпоряджатися цими грошима здатне посилити процеси відокремлення.
о може запустити розпад
Ключовою умовою ІІ вважає руйнування вертикалі влади. Такий сценарій стає можливим, коли федеральний центр втрачає здатність забезпечувати виконання своїх рішень, контролювати силові структури та виконувати соціальні зобов’язання.
Економічний обвал може додатково послабити зв’язок між Москвою та регіонами. Для залежних від дотацій територій вирішальним ударом стане припинення фінансування, а багатим ресурсами — приводом переглянути розподіл доходів.
Окрему роль нейромережа відвела кризі силових відомств. Якщо армія, поліція та спецслужби втратять загальне командування і почнуть орієнтуватися на регіональні еліти, центр має значно менше можливостей утримувати країну під єдиним управлінням.
На цьому тлі може посилитися місцевий націоналізм — як етнічний, так і регіональний, побудований на ідеях захисту власних інтересів чи невдоволенні тим, що територія "годує всю країну".
Коли це може статися
Конкретного року чи терміну Gemini не назвала. Більше того, її відповідь не встановлює точної черговості відділення перелічених територій: це потенційні зони ризику, а не готовий графік розпаду.
Поки держава зберігає управління економікою, фінансами та силовими структурами, такий сценарій ІІ оцінює як малоймовірний у найближчій перспективі. Змінити ситуацію можуть різкі потрясіння: військова поразка, революція, глибока внутрішня криза чи інші події, терміни та наслідки яких неможливо надійно передбачити.
