Країни ЄС активізували дискусії щодо системи взаємної оборони поза НАТО, – NYT

Країни Європейського Союзу активізували дискусії щодо того, як може працювати взаємна оборона в межах ЄС без опори на НАТО. Країни Європейського Союзу активізували дискусії щодо того, як може

Країни Європейського Союзу активізували дискусії щодо того, як може працювати взаємна оборона в межах ЄС без опори на НАТО. Причиною стали зростаючі сумніви в стабільності безпекових гарантій, зокрема через політичні заяви у США, пише The New York Times.

У центрі обговорень – стаття 42.7 Лісабонського договору, яка передбачає, що держави ЄС зобов’язані надавати допомогу країні-члену, яка зазнала збройного нападу. Положення включає військову, гуманітарну та фінансову підтримку, однак застосовувалося лише один раз – після терактів у Парижі 2015 року, коли до нього звернулася Франція.

Ідея активнішого використання цієї статті набуває актуальності на тлі дискусій про можливе послаблення ролі США в НАТО. Європейські чиновники розглядають сценарії, за яких континенту доведеться забезпечувати власну оборону з меншим залученням американських сил.

Водночас аналітики наголошують, що ЄС не має повноцінної військової структури, як НАТО. Організація стикається з проблемами координації, різними національними правилами ведення бойових дій, обмеженнями бюджетів і відсутністю єдиного командування.

Деякі європейські політики, зокрема міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, скептично оцінюють перспективи створення дієвої оборонної системи в межах ЄС без змін до базових договорів.

Попри це, Брюссель планує тестові обговорення та моделювання сценаріїв застосування статті 42.7, щоб зрозуміти, як вона може працювати в кризових умовах.

Окремо в ЄС розвивається концепція "коаліції охочих" – форматів спільних військових дій окремих країн, зокрема під час потенційних миротворчих місій або операцій поза межами Союзу.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів