Майже дві третини німців "ймовірно, не стануть" захищати свою батьківщину від загарбників - це стало ударом по планах уряду щодо переозброєння країни.
Згідно з опитуванням, проведеним на замовлення німецької телекомпанії RND, 59% респондентів заявили, що вони "ймовірно" або "безумовно" не готові захищати країну в разі нападу, пише The Telegraph.
Лише 16% опитаних висловили повну готовність взятися за зброю заради оборони Німеччини, ще 22% - "імовірно" готові це зробити.
Ці нові дані створюють серйозні проблеми для міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який очолює зусилля з переозброєння країни і перетворення її на серйозну силову опору європейської безпеки після десятиліть хронічного недофінансування армії, заявляють журналісти.
У липні Пісторіус представив план набору до бундесверу - збройних сил Німеччини - по 40 000 молодих людей щорічно до 2031 року в рамках нової системи військової служби.
Згідно з цією ж ініціативою, юнакам розсилатимуть обов'язкові анкети, які вони повинні будуть заповнити після досягнення 18 років. За цим може послідувати обов'язковий медичний огляд для оцінки їхньої придатності до військової служби.
За словами представників бундесверу, чисельність армії має зрости з нинішніх 182 000 солдатів до щонайменше 260 000 до 2035 року. Також необхідно збільшити резерв армії - з 60 000 до 200 000 осіб.
Повідомляється, що німецькі збройні сили впродовж десятиліть стикалися з проблемами набору особового складу, частково через почуття провини за військові злочини минулого і широко поширену думку про те, що Німеччині армія більше не потрібна. Загальний військовий обов'язок, який користувався вкрай низькою популярністю, було скасовано 2011 року.
Однак вторгнення Росії в Україну призвело до масштабного переосмислення питань безпеки в Берліні, яке отримало назву Zeitenwende - "перелом епох".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, після своєї перемоги на виборах у лютому заявив, що "Німеччина повернулася", пообіцявши протистояти кремлівському диктатору Володимиру Путіну.
Лідер партії Християнських демократів ініціював історичну реформу боргу, що дозволяє уряду практично необмежено витрачатися на оборонні проєкти, якщо їхня вартість перевищує 1% ВВП.
Уряд Мерца також створив спеціальний інфраструктурний фонд обсягом 500 мільярдів євро, призначений для відновлення застарілої дорожньої та залізничної мережі країни.
Цей фонд відіграє ключову роль у ширшому плані НАТО щодо забезпечення безпеки в разі можливої війни з Росією, оскільки Німеччина має виступати як транзитна зона для військ і танків, що прямують на східний фронт.
