У парламенті Киргизстану запропонували перевести національний алфавіт із кирилиці на латиницю. Депутат Еміль Токтошев заявив,, що це необхідно для перетворення державної мовної політики.
За його словами, «споконвічно киргизькі слова на кирилиці пишуться неправильно». І як нам виховувати майбутнє покоління? Основна мета держави – зберегти нашу мову. Ми можемо досягти цієї мети лише перейшовши на латиницю», - наголосив Токтошев.
Його підтримала колега Каміла Талієва. Ще кілька депутатів заявили про недоліки кириличного алфавіту та необхідність запровадити нові літери.
Голова Національної комісії з державної мови за президента Канибек Осмоналієв повідомив про наявність кількох варіантів щодо перекладу киргизького алфавіту на латиницю. Він звернув увагу, що Киргизстан — єдина країна з тюркомовних, яка використовує кирилицю. «Якщо жогірку кенеш [парламент], влада ухвалить рішення, то вчені та інтелігенція готові до латиниці», — запевнив Осмоналієв.
Він також нагадав, що на саміті тюркомовних країн 1993 року тодішній прем'єр Абдигани Еркебаєв підписав меморандум щодо переходу на латиницю, але політичного рішення за цим не було.
19 квітня парламент Киргизстану схвалив законопроект про державну мову у другому читанні. Після того, як документ буде прийнято остаточно, використання киргизького стане обов'язковим у 11 сферах, серед яких робота органів влади, судочинство, оборона, міжнародні договори, географічні найменування, освіта, наука, культура та ЗМІ. В останньому випадку обсяг телерадіомовлення національною мовою має становити не менше 65%.
Згідно з чинною Конституцією республіки, киргизька мова має статус державної, а російська визнана офіційною, і її можна використовувати повсюдно. Новий закон це підтверджує. Однак у Росії вже висловили невдоволення документом та попередили, що Киргизстан стає на шлях України та Грузії.
Перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Світлана Журова назвала ініціативу «першими маленькими кроками» з видавлювання російської мови. «Це, безперечно, порушить права російських людей у Киргизстані, багато хто з яких там проживає. Наш зв'язок таким чином губиться. А потім наступний етап — школи, а потім ще якийсь і буде, як у Грузії, коли молодь, на жаль, практично не розмовляє російською мовою. Ми знаємо, що і в Україні теж із цього починалося», — заявила депутат.
На думку Журова, в ситуацію має втрутитися президент Росії: «Можливо, доповять і Володимиру Володимировичу, він трошки зробить якесь зауваження колезі, президенту Киргизстану».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News