За даними МВС Німеччини, станом на 2 січня в країні зареєстровано 1 045 854 українських біженців. З них близько 80% становлять жінки, близько третини - діти.
Щодня кількість біженців з України в Німеччині збільшується приблизно на 170 осіб. Всупереч побоюванням Берліна, різкого стрибка цього показника не сталося, передає "Німецька хвиля". Але комунальна влада б'є на сполох, оскільки її ресурси з прийому нових біженців вичерпано.
"У вирішенні проблем, пов'язаних з біженцями, ми досягли меж своїх можливостей", - підкреслив президент Об'єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль. За його словами, головна проблема - житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і співчуваючих німців. "Але це не може бути постійним рішенням, - сказав Брандль, - необхідно знайти інше".
Як зазначило видання, на головному вокзалі Берліна вже давно немає черг з німців, готових дати притулок біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на початку війни, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.
Ситуацію ускладнює напружена ситуація на ринку орендованого житла, оскільки квартир за доступними цінами в Німеччині залишилось мало. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла, якщо ті подадуть відповідні договори. Але, уклавши такий договір з власником житла, пояснив Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має широкі права і захист від виселення. Тому багато німців, які взяли "пожити" українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.
Друга проблема - інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Видання зазначило, що висококваліфікованим відкриті усі двері. Значно важче вчителям, яких серед українських біженців виявилося багато, в тому числі й тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі - два держіспити з різних предметів і успішно пройдений референдаріат.
Крім того, за оцінками німецької комунальної влади, понад 40% українців планують залишитися в Німеччині і після війни якщо не назавжди, то на тривалий час.
"Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до праці, набуває важливого значення", - сказав Брандль.
За його словами, понад 430 тис. українських біженців працездатного віку й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, "необхідно швидше усувати мовний бар'єр і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв".
Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тис. українських дітей, які прибули до Німеччини з матерями.
"Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти, - переконаний Брандль. - Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину".
У зв'язку з цим, комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а довгострокової.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News