За самовільне залишення частини (СЗЧ) і відмову поновитися на службі обов’язково настає відповідальність у вигляді засудження. У колонії за ґратами люди все переосмислюють і просяться повернутися назад до війська.
Поки людину не засуджено, вона має можливість обрати самостійно посаду, на якій буде максимально ефективною на службі. Про це повідомив військовослужбовець рекрутингового центру 3 армійського корпусу з позивним "Тренер" під час інтерв’ю для "Армія TV".
Чому військові йдуть у СЗЧ
Зокрема, він розповів про найчастіші причини самовільного залишення військових частин.
"Це може бути банальна сварка зі своїм командиром. Незадоволений тим чи іншим рішенням командира. Це можуть бути сімейні обставини. Довго не було відпустки, вдома проблеми. Людина зібрала речі, поїхала додому і його подали в СЗЧ. Може бути, що людина довготривалий час перебуває на лікуванні, переїжджає з лікувального закладу в інший лікувальний заклад, вчасно не подали документи, що він продовжує лікування, і його автоматично подали в СЗЧ", - розповів "Тренер".
Також трапляються випадки, коли бійці намагаються місяцями перевестися в інший підрозділ, але і їм це не вдається, бо система, на превеликий жаль, переведення не вдосконалена за ці роки.
За його словами, кожна історія є абсолютно різною. Він навів приклад одного бійця, який спочатку був в СЗЧ, але довго просився потрапити у штурмовий підрозділ.
"Він потрапив вже в підрозділ, пройшов адаптацію, а в нього вже був перший вихід і людина просто в захваті від тієї атмосфери, яка панує в "Трійці". Це справжнє побратимство. Це відчуття, що ти не сам, тебе ніхто не кине. Це відповідальність. Він каже: "В мене тут найкращі друзі з'явилися, які могли бути в житті". Я його розумію, тому що я сам це відчув в 22-му році. І до цього часу я розумію, що таке справжнє військове побратимство", - наголосив "Тренер".
Наслідки для тих військових, які не повертають з СЗЧ
Також "Тренер" розповів, що працював начальником рекрутингового центру в Одесі. Тоді у мене в підпорядкуванні було п'ять областей.
"Я об'їхав всі виправні колонії в цих п'яти областях, спілкувався з частиною тих військовослужбовців, які вже потрапили в виправні колонії, перебуваючи в СЗЧ. Вони отримали вироки", - зазначив він.
За його словами, він під час спілкування з тими бійцями, які перебували на ВСП (військова служба правопорядку), у резервних батальйонах, завжди пояснював, що в них є два шляхи, і що третього не існує.
"Немає моменту відсидітися, що хтось забуде про тебе. Ні, такого немає! Прийде час, тобі доведеться приймати рішення або повертатися у військо, захищати Україну, або отримати вирок і йти в виправну колонію. А для того, щоб потрапити на виправну колонію, ти ще можеш від трьох до шести місяців перебувати в СІЗО. А закон не дозволяє з СІЗО, навіть якщо людина має бажання, забрати його. Тобто він, коли отримує вирок, тільки потрапляє в виправну колонію. І за цих 3-6 місяців людина багато чого переосмислює", - наголосив "Тренер".
При цьому, в таких умовах, коли проходив час, і позбавлені волі з СІЗО все переосмислювали, а потім дзвонили, і просили їх повернути на військову службу.
"Вибач, кажу, технічна процедура не дозволяє цього. Коли ти будеш в виправній колонії, наші рекрутери завітають, поспілкуються з тобою. Якщо все окей, ти потрапиш до нас в підрозділ. Але кажу, я ж попереджав. Багато людей не вірять цьому. Не думають", - додав він.
Як підкреслює "Тренер", люди повинні зрозуміти, що відповідальність настане обов'язкова. "Тому, не потрібно зволікати, потрібно зараз шукати підрозділ, звертатися. Є наш контакт-центр, він надає консультації. Людина може хоча б зателефонувати і розпитати, що, як і звідкіля. Далі вже залежить від самого рішення людини. От, якщо людина хоче спробувати прийти на співбесіду, будь-ласка, рекрут-центри ні до чого тебе не зобов'язовують", - відзначив військовий.
За його словами, людина може прийти до рекрут-центру, і якщо щось не влаштовуватиме, встати і піти.
"Це твоє рішення. Ми шукаємо людей, які за доброї своєї волі долучаються до кращого підрозділу. Не змушуємо нікого. Тому тут рішення за людиною", - пояснив він.
Разом з тим, він спілкувався з тими, хто вже потрапили в виправні колонії. Ці люди змінювали рішення і бажали повернутися до війська.
Своє рішення один засуджений пояснював таким чином: "Що таке 5-6 років для мене, коли в мене ж там діти зростають? А от знає хтось, що я сиджу в колонії, так? А в мене там брат воює, сусід воює. В однокласника там батьки воюють, а в моєї дитини, виходить, батько не хоче захищати Україну, а сидить в колонії. От яке відношення, яке життя буде, яке буде майбутнє у моїх дітей? От, а що буде з моєю взагалі родиною? Що буде з моєю дружиною? Чи вона мене дочекається?".
У зв’язку зі схожими роздумами, як відзначає "Тренер", люди переосмислюють ситуацію. "Але це занадто вже пізно. З виправної колонії ти можеш потрапити лише в штурмовики і ти там маєш рік перебувати без відпустки", - зазначив військовий.
Поки немає засудження, можна повернутися із СЗЧ, і обрати ту посаду, де можна бути максимально ефективним, бо після потрапляння в колонію, такого права вибору не буде.