Нащадки депортованих із Польщі українців отримають компенсації

Документ розширює перелік осіб, які визнаються депортованими, включаючи українців, насильно переселених з територій, що входили до складу Польщі у 1944–1951 роках.

Зокрема, йдеться про автохтонне українське населення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини, яке постраждало внаслідок домовленостей між СРСР і Польською Народною Республікою.

Сибіга наголосив, що це - "гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину".

За його словами, держава надаватиме допомогу як живим депортованим, так і їхнім нащадкам.

"Це також стосується правонаступниці СРСР - РФ, яка й сьогодні щоденно вбиває та викрадає наших громадян. Цей закон чітко визначає термінологію, обставини подій та правові наслідки цього злочину.", - заявив він.

Особи, які були переселені примусово, та їхні нащадки офіційно визнаються депортованими.

Україна визнає такі дії незаконними та злочинними актами радянського та польського тоталітарних режимів. Відповідна норма закріплена в оновленій редакції закону.

Депортованим особам або їх спадкоємцям по можливості буде повернуто вилучене майно (житлові будинки, інше нерухоме майно). Якщо це неможливо - буде надано грошову компенсацію вартості.

• Заяви на компенсацію потрібно подати впродовж трьох років із моменту отримання статусу депортованого.
• Виплати відбуватимуться поетапно протягом п’яти років, з обов’язковим першим траншем не менше 20% суми.
• Якщо депортована особа померла після прийняття рішення - компенсація надається її спадкоємцям.

Депортованим особам, які нині мешкають у сільській місцевості, гарантується безоплатна передача у власність земельних паїв за рахунок держзапасу або резервного фонду.

У разі смерті особи - виплата переходить до дружини/чоловіка або дітей. Умови та розміри допомоги має затвердити Кабмін.