Згідно з новим дослідженням, у надрах Землі може бути приховано понад квадрильйон тонн алмазів. Але результати, отримані вченими, навряд чи викличуть алмазну лихоманку в любителів легкої наживи.
Про це пише SciTechDaily.
Вчені визначили, що дорогоцінні камені перебувають на глибині понад 160 кілометрів під поверхнею нашої планети, і цю відстань поки що не здатна подолати жодна бурова установка, що існує.
На думку вчених, надглибокі алмазні «схованки» перебувають в кратонному корінні — найстаріших і найбільш нерухомих ділянках породи, які розташовані під центром більшості континентальних тектонічних плит. Кратони, формою схожі на перевернуті гори, перебувають у земній корі на глибині до 320 км. Найглибші їхні ділянки геологи називають «корінням».
Дослідники підрахували, що кратонне коріння може містити до 2% алмазів. З огляду на обсяг цих геологічних утворень, загальна кількість запасів алмазів у надрах Землі може перевищувати квадрильйон тонн, що перебувають на глибині від 145 до 240 км під поверхнею планети.
«Це показує, що алмаз, можливо, не є таким вже екзотичним мінералом, і в геологічному масштабі є відносно поширеним. Ми не можемо до них дістатися, але все одно там набагато більше алмазів, ніж ми коли-небудь думали», — зазначив Ульріх Фол, науковий співробітник кафедри наук про Землю, атмосферу і планети Массачусетського технологічного інституту.
Алмазну «схованку» вдалося виявити завдяки спостереженням сейсмологів. За кілька років спостережень та збирання сейсмічних даних вони виявили цікаву аномалію: звукові хвилі від землетрусів, вибухів та інших подібних явищ, проходячи через кратонне коріння, значно прискорювалися.
Частково це можна було б пояснити їхньою нижчою температурою та щільністю. Але той стрибок швидкості поширення звуку, який фіксували сейсмографи, говорив про те, що розгадку аномалії потрібно шукати у складі порід кратонного коріння.
Щоб визначити склад кратонного коріння, команда вчених у лабораторних умовах виміряла швидкість проходження звуку через безліч різних мінералів та їхніх комбінацій. З-поміж всіх результатів з реальною картиною була порівнянна тільки швидкість проходження звуку через породу, у складі якої був 1-2% алмазів. Це означає, що в надрах Землі міститься принаймні в тисячу разів більше алмазів, ніж передбачали раніше.
«Діамант у багатьох відношеннях особливий. Однією з його особливих властивостей є те, що швидкість звуку в алмазі більш ніж вдвічі вища, ніж у домінувальних породах верхньої мантії Землі», — пояснив Ульріх Фол.
Він додав, що кратони схожі на «шматки дерева на поверхні води». Через те, що їхня щільність менша за навколишні породи, вони не «тонуть» і зберігають своє положення по відношенню до центру Землі та її поверхні. А стабільність цим утворенням надають вкраплення алмазів.