Припинення консульських послуг для певної категорії громадян з точки зору українського законодавства неправомірно і може трактуватися міжнародними організаціями та судами як порушення прав людини.
Також ситуація може створити світовий прецедент, який потенційно може призвести до перегляду поняття "біженець". Таку думку висловила адвокат Катерина Аніщенко в ефірі інформаційного телемарафону.
"Немає жодного нормативно-правового акту, який би давав право в обмеженні надання консульських послуг. Ті дуже скудні роз’яснення, які зараз бачимо, – це не нормативно-правовий документ, який дає право обмежувати права громадянина на отримання паспорту або зробити будь-яке доручення. Тому звичайно – ні, це незаконно ні в прямому, ні в переносному сенсі цього слова", – акцентувала адвокат.
Зазначається, що закон про мобілізацію ще не вступив в законну силу. Таким чином, дане обмеження не відповідає жодному нормативно-правовому акту.
"Передбачено, що закон набуває законної сили 18 травня, а також надається термін, щоб громадяни виконали свій обов’язок, відповідно до Конституції України. А саме два місяці. Тому те, що зараз відбувається, однозначно не відповідає жодному нормативно-правовому акту", – підкреслила Аніщенко.
Адвокат додала, що таке рішення може трактуватися міжнародними організаціями і судами в країнах ЄС як порушення прав людини. Тому можна спрогнозувати "великий шквал судових справ громадянина України, де відповідачем буде саме держава Україна".
Водночас наголошується, що звернення до Європейського суду з прав людини – складний та нешвидкий процес, адже для цього, потрібно пройти всі інстанції на рівні українського законодавства.
"Рішення Європейського суду з прав людини – це по суті стягнення компенсації за звуження конституційних прав. Але це не зобов'яже Україну терміново поновити консульські послуги, або видати паспорт. Хоча, дійсно, трактуватиметься як звуження конституційних прав – це однозначно. Всі правники та адвокати підтримають думку, що буде безліч позовів до держави Україна", – додала адвокат.
З точки зору юриспруденції, це може потенційно створити світовий прецедент, який може призвести до перегляду визначення поняття "біженець".
"Вважаю, що саме ця ситуація, яка склалася, може викликати дійсно світовий прецедент в перегляді цього поняття. Оскільки ми бачили неодноразово, коли інші країни боролися за свою незалежність, за свою свободу, і це дійсно викликало якісь прецеденти, які в подальшому тягнули за собою розширення якихось прав, збільшення різного роду понять. Вважаю, що Україна також буде не лише прецедентна в цій сфері, а саме й зразковою ситуацією, коли держава навіть під час війни не має права порушувати права людини та громадянина", – акцентувала адвокат.
Крім того, призупинення консульських послуг викликало певний шквал непорозуміння серед українських громадян, зокрема, за кордоном. Це впливає на імідж України, бо всі бачать бурхливу реакцію по відео та в Мережі.
"Якщо вважаєте, що це є необхідним заходом для того, щоб пришвидшити перемогу України, щоб зобов’язати громадян, які виїхали за кордон, повернутися до країни свого громадянства, не потрібно діяти такими методами. Приймайте закони, які будуть чітко давати роз’яснення, що громадянин, який порушив свій обов’язок, не прийшов до ТЦК, не став на військовий облік і незаконно перебуває на території іншої країни, зобов’язаний повернутися. І тоді будуть якісь штрафні санкції або, можливо, кримінальна відповідальність. Але зараз ми бачимо якісь роз’яснення, які не носять під собою правового підгрунтя і не є обов’язковими до виконання. Це не європейські стандарти, однозначно", – резюмувала Аніщенко.