У Верховній Раді ухвалили в другому читанні резонансний законопроєкт про мобілізацію. За проголосували 283 народні депутати, пише focus.ua. Закон набуде чинності через місяць після того, як президент його підпише.
Серед основних положень
- Військовозобов'язані повинні протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності оновити дані в ТЦК. Зробити це можна очно, телефоном або через електронний кабінет призовника, реєстрація в якому залишається добровільною;
- Усі чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані завжди носити із собою військовий квиток. Перевіряти його можуть співробітники ТЦК і поліції, а також прикордонники;
- Повістки вважатимуться врученими навіть без участі військовозобов'язаного. Якщо співробітники ТЦК та СП не застали людину вдома, датою "вручення" вважатиметься день, коли проставлено штамп про те, що повістку особисто в руки вручити неможливо;
- За порушення цих положень передбачено штрафи в розмірі до 22 тисяч грн. А також обмеження у вигляді тимчасового позбавлення права на користування транспортним засобом. При цьому в законі є два винятки. Заборонити водити не можна, якщо це основний офіційний заробіток людини. А також якщо автомобіль використовується особою з інвалідністю або особою, на утриманні якої є особи з інвалідністю I і II груп або дитина з інвалідністю;
- За кордоном військовозобов'язані мають показати військово-облікові документи, щоб скористатися консульськими послугами;
- Право на бронь від мобілізації є практично у всіх правоохоронців, помічників депутатів, а також власників стратегічних підприємств;
- Відстрочка передбачена для людей з інвалідністю, але їм доведеться мінімум раз на рік проходити медкомісію. Також для студентів, які здобувають послідовну освіту, та аспірантів. Крім того, право на відстрочку мають близькі родичі людей з інвалідністю, які здійснюють за ними постійний догляд.
Знайшли компроміс
Напередодні голосування народні депутати працювали допізна, попри дію комендантської години в Києві — розглядали поправки, що залишилися. Загалом до фінальної версії документа, який Рада ухвалила в другому читанні 11 квітня, парламентарії подали понад чотири тисячі правок. Більшість із них було відхилено. Зокрема положення про демобілізацію через 36 місяців.
Попри затяжний процес розгляду правок у профільному комітеті, у залі нардепи спрацювали швидко. Документ ухвалили за один день, і направили на підпис спікеру та президенту. Після того як гарант поставить свій підпис, закон набуде чинності через місяць. Приблизно йдеться про середину травня.
"Думаю, Офіс президента знайшов ключик до нардепів, які натиснули на кнопки. Думаю, спрацював метод батога і пряника, і ми отримали швидку реакцію. Крім того, прибрали занадто одіозні норми, які були неприйнятні для низки депутатів, прибравши паралельно норму про демобілізацію. Це компромісне питання. Кажуть, що це була вимога військових, але думаю ОП наполягали. Загалом, знайшли компроміс і депутати швидко проголосували", — говорить Фокусу політолог Ігор Рейтерович.
За словами експерта, депутати ще можуть заблокувати законопроєкт, внісши відповідну постанову. Тоді документ буде неможливо підписати, поки не буде розглянуто постанову. Однак імовірність, що політики підуть на такий крок, малоймовірна.
"Одна справа утриматися від голосування, інша — заблокувати набуття чинності закону. Та ж команда Порошенка може сказати, що вони були проти, але нехай ті, хто голосував, беруть тепер на себе відповідальність і реалізовують те, що ухвалили. Тому питання тільки, як швидко спікер ВР підпише документ і направить його в ОП. А далі, щойно президент поставить підпис — через місяць закон запрацює. У документі є багато речей, які можна реалізувати одразу. Але будемо розбиратися з деталями, є в тексті й неоднозначні пункти", — додає Рейтерович.
Деякі пункти закону під питанням
Юристи зазначають, що низка положень, які передбачає закон про мобілізацію, потребують доопрацювання механізмів їхньої реалізації.
"Кабмін має ухвалити низку нормативно-правових актів, які спрямовані на реалізацію положень закону. Тому я вважаю, що хоча документ має набути чинності через місяць після підписання президентом, фактично на цей процес може знадобитися до пів року. За деякими позиціями закон може і зовсім не запрацювати. Наприклад, що стосується обмежень для українців за кордоном", — міркує адвокат юридичної компанії "RIYAKO&PARTNERS" Микола Максимов.
Експерт додає, дехто заздалегідь оформив довіреності на родичів в Україні, щоб за можливості не звертатися до консульства по послуги.