У Національній поліції зазначили, що військовозобов'язані, які отримали умовні терміни покарання за ухилення від військової служби, надалі підлягають мобілізації. Проте якщо ухилянт повторно уникатиме служби, то може отримати реальний строк.
Про це повідомив перший заступник голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе в інтерв'ю Цензор.НЕТ.
На питання "Наскільки зараз поліція залучена до процесу розшуку ухилянтів?" Цуцкірідзе зазначив: "Ухилення від призову і мобілізації – це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився після проходження ВЛК. Тому виключно після того, як надійдуть списки таких осіб, ми починаємо працювати".
Він зазначив, що наразі розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. Зокрема до суду скеровано 2600 проваджень. "Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. В 2022 році винесено 250 вироків, в 2023 – близько 300. Все ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати", – йдеться в інтерв'ю.
Проте він також зауважує на тому, коли саме настає момент ухилення:
“ Якщо це перша повістка і чоловік просто не з’явився треба з’ясувати, чому так сталося. Бо у нас же багато внутрішньо переміщених осіб, довести, що така людина отримала повістку надзвичайно складно. І що був умисел направлений на ухилення від мобілізації. … Ми встановлюємо, чи було відомо людині про повістку чи ні. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів нам теж слугують в деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з’явитись до ТЦК і мобілізуватись”.
Максим Цуцкірідзе вказав, що найбільша кількість кримінальних проваджень по ухиленню від мобілізації розслідується у прикордонних областях – Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.
Чоловік зазначає, що в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Стосовно питання, чи умовні терміни покарання означають, що людина в армію вже не піде, перший заступник голови Нацполіції вказав наступне:
"Ні, вони і надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк".
Він також зауважив, що навіть наявність досудового розслідування не є приводом не служити: "Тут треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні".
В інтерв’ю також зазначено питання ухилянтів, котрих затримали на кордоні, на що Цуцкірідзе реагує наступним чином:
"Ухилення від мобілізації – це одна стаття Кримінального кодексу, а протиправні дії, спрямовані на перетин кордону – інша. Не всі люди, які перетнули кордон, були призвані за мобілізацією. Але, розуміючи, що вони в майбутньому можуть підпадати під це, виїжджають. Тому тут не буде статті про ухилення, але вже є стаття про перетин кордону".
Він зауважує, що це складна тема, яка тягне за собою комплекс статей, в тому числі щодо корупційних правопорушень, що стосуються осіб, які сприяють і перетину, і ухилянтам.
"З початку дії воєнного стану слідчі Національної поліції розпочали розслідування у 6,5 тисячах кримінальних проваджень, предметом яких є розслідування організації, керівництва чи сприяння незаконному переправленню через державний кордон чоловіків, які підпадають під мобілізацію. Із них більша половина – саме за фактами незаконного переправлення через кордон, а всі інші – за сприяння таким діям…. Ті ж, хто намагається перетнути кордон поза межами пункту пропуску або в їх межах по підробних документах, несуть не кримінальну, а адміністративну відповідальність", – зазначає він.