Кабінет міністрів вніс зміни до порядку нарахування житлово-комунальних субсидій, які мають полегшити процедури, пов'язані з наданням громадянам цієї соціальної пільги. "Апостроф" з'ясовував, у чому полягають нововведення, чому вони з'явились зараз, коли опалювальний сезон уже розпочався, і як усе це пов'язано з фінансовою допомогою західних партнерів.
Кабінет міністрів спростив порядок надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Про це йдеться у постанові уряду від 14 листопада 2023 року (№1201).
"Надано Пенсійному фонду України можливість призначати житлові субсидії громадянам за декларативним принципом на зазначену у спрощеній заяві про призначення та надання житлової субсидії адресу домогосподарства", - написав у своєму телеграм-каналі постійний представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук.
Також, за його словами, постановою змінено логіку ідентифікації переліку наявних житлово-комунальних послуг за адресою домогосподарства, коли співставлення адрес потенційних та фактичних отримувачів житлових субсидій здійснюватиметься Пенсійним фондом, а не їх надавачами.
Серед іншого постанова передбачає можливість продовження строку розгляду заяви на субсидію на десять робочих днів у разі виявлення фактів, які потребують додаткової перевірки.
Нове старе спрощення
Будь-яке спрощення бюрократичних процедур можна лише вітати. Але чи справді йдеться про покращення в тому, що стосується надання житлово-комунальних субсидій громадянам? Адже календарна зима не за горами, а фактично вона вже прийшла, і тому питання субсидій набуває першочергової актуальності.
Перше, що кидається в очі, - це те, що субсидії надаватимуться за декларативним принципом, що, безумовно, є доволі прогресивним кроком.
"Але декларативний принцип – це не нововведення, - заявив у розмові з "Апострофом" міністр соціальної політики України у 2016-2019 роках Андрій Рева. – Цей принцип застосовувався при нарахуванні субсидій з 2014 року".
За його словами, після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі чимало людей були змушені залишити свої домівки та переїхати до інших регіонів України.
"Ніхто з ними договорів (про найм житла) не укладав, тобто вони втрачали право на субсидію, оскільки не могли підтвердити місце свого проживання, - розповів Рева. - І тоді уряд запропонував механізм, за яким внутрішньо-переміщені особи могли отримати субсидію на підставі заяви, що вони проживають за певною адресою. Їм нараховували субсидію, а згодом інспектор з органів соціального захисту приходив до них додому, щоб переконатися, що вони там справді присутні. У цьому й полягав декларативний принцип".
Екс-міністр не виключив, що наразі уряд вирішив поширити такий порядок на всіх громадян, проте застеріг, що це може спричинити великі складнощі.
Але проблеми з призначенням субсидій є й зараз. І не схоже, що урядова постанова, про яку йдеться, зможе суттєво змінити ситуацію.
"Раніше декларативний принцип полягав у тому, що призначалася субсидія за певними нормативами, а потім проводився її повний перерахунок. Зараз цього не видно, - сказав у розмові з виданням ще один колишній міністр соціальної політики, а також віце-прем'єр у 2014-2019 роках Павло Розенко. - Натомість Пенсійному фонду дозволено на десять днів продовжувати розгляд заяв - тобто чиновники просто дають собі додатковий час".
За його словами, передача функцій з надання субсидій від органів соціального захисту Пенсійному фонду з 1 грудня 2022 року була грубою помилкою. Проте замість того, щоб виправити цю помилку, влада просто дає чиновникам додаткові десять днів на вирішення питань.
"Пенсійний фонд не готовий вчасно і в повному обсязі обробляти всі заяви людей. На нього навантажили, крім пенсій, пільги, соціальні виплати, а зараз - навіть забезпечення дровами, - каже Розенко. - Тому життя Пенсійного фонду перетворилося на Армагеддон. А співробітників просто ставлять перед фактом безглуздих управлінських рішень".
Він додав, що зараз, коли вже почався опалювальний сезон, і роботи з надання субсидій побільшає, деякі люди ще їх не отримали за літні місяці.
"Один клік" для пенсіонерів
Є ще один момент, який безпосередньо не є новелою згаданої вище постанови Кабміну, проте має відношення до спрощення процедури обробки заяв на надання субсидій.
Йдеться про експеримент, що проводиться з літа цього року, в рамках якого можна подавати спрощені заяви на отримання субсидії “в один клік”, зокрема через портал "Дія".
Знову таки, цифровізація бюрократичних процесів, безумовно, є прогресивним кроком. Але чи допоможе це потенційним субсидіантам?
"Оформлення субсидії через "Дію" навряд чи полегшить ситуацію, - переконаний Андрій Рева. - Субсидія - це державна допомога найбіднішим верствам населення. У більшості випадків це пенсіонери. І вони, як правило, не мають необхідної техніки та навичок роботи з електронними документами. Тож у цьому випадку ця ініціатива не знайде цільової аудиторії".
Таким чином, цифровізація у питанні надання субсидій, скоріше, нашкодить, ніж допоможе.
"Таке враження, що це робиться свідомо - щоб менше людей могли отримати субсидії, пільги та інші види соціальної допомоги. І так зекономити бюджетні кошти", - резюмує Павло Розенко.
А заощаджувати, скоріше за все, прийдеться. Адже соціальні видатки державного бюджету зараз, коли йде війна, фінансуються переважно за рахунок коштів фінансової допомоги наших союзників. Проте є ризик того, що 2024 року Україна отримає не всю закордонну допомогу, яка запланована на рівні близько 40 мільярдів доларів. Принаймні під великим питанням надання 10 мільярдів доларів від США.
Субсидій на всіх не вистачить
В Україні на час дії воєнного стану введено мораторій на підвищення тарифів ЖКХ, але не всіх, а лише на газ, опалення і гаряче водопостачання. Тож з 1 червня 2023 року було підвищено тарифи на електроенергію для населення майже в два рази.
В уряді усвідомлюють, що через це кількість отримувачів субсидій зросте. Ще у червні міністр соціальної політики Оксана Жолнович казала, що подорожчання електрики призведе до збільшення числа субсидіантів приблизно на 1 мільйон (якщо виходити з того, що на сьогодні субсидії отримують десь 2 мільйони домогосподарств, то можна говорити про те, що найближчим часом їх число зросте до 3 мільйонів).
При цьому кількість тих, хто потребуватиме субсидій цієї зими, може виявитися ще більшою – адже додадуться платіжки за опалення, яке, попри мораторій, залишається для багатьох найдорожчою комунальною послугою. Крім того, зростуть і розміри субсидій.
Якщо грошей які заплановані в бюджеті на субсидії, не вистачить, уряд планує взяти їх з інших напрямків. Але, як вже було зазначено, потрібних коштів може просто не бути.
"Нинішній уряд із самого початку своєї роботи взяв курс на скорочення соціальних програм, зокрема і житлових субсидій, - сказав у коментарі "Апострофу" колишній нардеп і член комітету Верховної ради з питань соціальної політики і праці Андрій Павловський. – За останній час умови нарахування субсидій стали значно жорсткішими. В результаті, кількість домогосподарств, які отримують субсидії, скоротилася в кілька разів. На кінець 2019 року субсидії отримували близько 7 мільйонів сімей, на даний момент їх залишилося трохи більше 2 мільйонів. Тому, гадаю, заяви уряду про те, що доступність субсидій підвищиться - це звичайні декларації, за якими не буде реальних дій".