У Міністерстві оборони України минулого тижня запропонували змінити законодавство та зменшити граничний призовний вік із 27 до 25 років.
У пресрелізі оборонного відомства йдеться про те, що під час дії воєнного стану в Україні відсутня потреба в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років. У Міноборони вважають, що необхідність щорічного прибуття чоловіків віком до 27 років до ТЦК призводить до додаткових фінансових витрат, черг та збільшення навантаження на медичних працівників, при цьому призов на строкову військову службу зараз не здійснюється, пише focus.ua.
Через цю норму значну кількість придатних до військової служби українців не можуть залучити до військової служби під час мобілізації, зауважують в оборонному відомстві.
Микола Максимов, адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, впевнений, що Міноборони хоче зменшити граничний призовний вік до 25 років саме для збільшення кількості громадян, що повинні підлягати мобілізації в державі.
"Сьогодні залучити до проведення бойових дій можуть тільки осіб старше 27 років. Зменшення призовного віку фактично означатиме, що ті громадяни, яким виповнилось 25 років, можуть бути мобілізовані", — коментує експерт.
Зміна призовного віку: не тільки до 25?
Рішення про зміну граничного призовного віку в Україні у суспільстві можуть сприйняти негативно. Втім, Максимов підкреслює: ймовірність того, що парламент піде на такий крок, доволі висока.
"Варто розуміти, що законодавство сьогодні дає право на відстрочку від призову в багатьох випадках. Йдеться про певні групи студентів, про аспірантів, про батьків-одинаків тощо [до того ж існує бронювання від мобілізації]. Тому тенденції щодо звуження кола осіб, яких не можуть мобілізувати, зʼявились вже минулого року", — пояснює адвокат.
Якщо взяти до уваги велику кількість поранених на фронті та втрати у повномасштабній війні, то рішення про зміну призовного віку виглядає цілком закономірним, наголошує експерт.
Максимов впевнений, що зменшення граничного призовного віку до 25 років може бути не остаточним. Якщо війна в Україні продовжиться, то у Міноборони й Верховної Ради зʼявиться потреба переглянути рішення щодо залучення до мобілізації більшого кола громадян.
"Я не говорю, що так все і буде, але потенційно такий варіант можливий. Іншими словами, спочатку призовний вік зменшать до 25 років, а при величезному дефіциті людського ресурсу у збройних силах, у територіальній обороні, прикордонній службі можуть бути повторні рішення", — зауважує він.
За словами експерта, в майбутньому — за півтора-два роки — граничний призовний вік можуть зменшити до 23 років.
Зміна призовного віку у РФ: які відмінності?
На початку березня голова оборонного комітету Ради федерації РФ Віктор Бондарєв заявив, що вік призову в країні-агресорі збільшиться з 27 до 30 років. При цьому експерти не сумніваються, що таке рішення у РФ направлено якраз на те, щоб збільшити кількість росіян, яких можна залучити до воєнних дій на території України.
"Запропоноване розширення вікового діапазону призову є ще одним зусиллям зі збільшення збройних сил, уникаючи повної мобілізації", — написали аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) з цього приводу.
Як же так вийшло, що однакові цілі — залучення більшої кількості людей до мобілізації — у РФ і Україні досягають протилежними заходами?
Микола Максимов пояснює: попри те, що Росія голосно стверджувала, що не відправляє на війну строковиків, на практиці все відбувалось інакше. Від початку вторгнення було відомо, що російські солдати строкової служби воюють на території України. При цьому в Росії офіційно немає загальної мобілізації.
Змінюючи призовний вік до 30 років, військове керівництво РФ отримує можливість залучати до бойових дій більшу кількість строковиків, впевнений адвокат.
Натомість Україна, де призов на строкову службу під час дії воєнного стану скасували, намагається збільшити кількість громадян, що підлягають мобілізації, лише у проміжку з 25 до 27 років.
Нагадаємо, За нардепку Скороход внесли заставу, - адвокат.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Мирні переговори: чому прориву щодо закінчення війни може не бути.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →