Православна церква щороку 22 березня вшановує пам'ять Сорока севастійських мучеників, яких ще в народі називають Сорок святих або Жайворонки. У цей день також відмічають іменини Микола, Леонтій, Ілля, Тарас, Валерій, Олександр, Панас, Кирило.
OBOZREVATEL розповідає про походження свята, його історію та традиції. А також про те, що можна робити у цей день, а що заборонено.
- Як з’явилось свято Сорок святих
Сорок мучеників були найкращими воїнами XII легіону давньоримського імператора Ліцинія. Попри те, що володар був язичником і переслідував християн, воїни відмовились зректись своєї віри. Воєначальник Агрікола зажадав від них принести жертву багатьом богам, а потім на покарання за відмову змусив солдатів стояти роздягненими посередині замерзлого озера. Віра не дала чоловікам загинути, тоді їх покалічили і убили, а останки спалили і кинули в річку.
Це трапилось біля міста Севастія – нині Севас, Туреччина. Звідси і назва свята Сорока севастійських мучеників. На вшанування їхньої православна церква послаблює піст, дозволяючи у цей день їсти рибу та пити вино.
- Заборони на Сорок святих
Попри те, що піст на свято дещо полегшують, все ж під забороною для вірян залишаються м'ясо, молоко і молочні продукти, а також яйця.
Також у цей день не рекомендується займатись фізичною працею. Навіть прибирання під забороною. Так само як шиття, прання та ремонт речей.
Гроші брати чи давати у борг на Сорок святих вважається недоречним.
- Традиції святкування Сорока святих
Народна назва свята Жайворонки пішла від традиційного печива у формі птахів, яке пекли у цей день. Не обов’язково це мали бути саме жайворонки. Це могли бути лелеки, сороки, тощо. Вони символізували птахів, що повернулись із теплих країв після зими. Часом це печиво нанизували на палички і в такому вигляді дарували дітям та сусідам. Це мало приносити здоров’я домашній птиці.
Сорок святих також вважались днем ворожіння для незаміжніх дівчат. Вони проводили обряди на заклик весни – ламали 40 гілочок чи розривали 40 ниток.
У церкві в цей день годилось поставити 40 свічок і бити 40 поклонів на подяку богові.
Додому при цьому запрошували родичів. Вважалось, чим більше гостей збереться за столом, тим міцнішою та щасливішою буде родина.
Також у цей день проводили обряд топтання рясту. В поле виходили всі, навіть старі і немічні, щоби походити по першій зелені. Вважалось, що від цього прибуде здоров’я. При цьому промовляли: "Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати".
- Прикмети 22 березня
У цей день наші предки передбачали погоду на весну та літо. Вважалось, якою на Сорок святих буде погода, такою вона буде і наступні 40 днів.
Якщо птахи, які повернулись з теплих країв, почали гніздитися на сонячному боці, це віщувало врожайне, але холодне літо.
Сніг на свято вважався до дуже холодного Великоднього тижня.
Опади та відсутність сонця розцінювались, як передвісник літа без великої кількості злив і теплої та сухої осені.
- Молитва на Сорок святих
О, святі, славні сорок страстотерпців Христових, що в місті Севастії заради Христа мужньо постраждали. Ви через вогонь та воду пройшовши і як друзі Христові у спокій Небесного Царства увійшовши, щиро моліться до Пресвятої Трійці за рід християнський, особливо за тих, хто шанує святу пам’ять вашу і з вірою та любов’ю у молитвах звертається до вас.
Виблагайте у Всещедрого Бога прощення гріхів наших і життя нашого виправлення, щоб у покаянні та нелицемірній любові один до одного перебуваючи, зі сміливістю стали на Страшному Суді Христовому і вашими молитвами праворуч Праведного Судді стали.
О, угодники Божі, будьте нашими захисниками від усіх ворогів видимих та невидимих, щоб під покровом ваших молитов ми визволялися до кінця життя нашого від усякої біди, зла й небезпеки і так прославляли велике та гідне поклоніння повновладної Тройці: Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь