З 1 лютого уряд України змінив правила нарахування додаткової грошової винагороди для військових. Відтепер ті силовики, що несуть службу поза межами зони бойових дій, тобто в тилу, не зможуть претендувати на додаткові 30 тисяч гривень до своєї зарплати. Таким чином, загальні доходи українських військових звісно ж впадуть. В уряді називають такі заходи вимушеними, адже бюджету конче потрібна економія. Та чи розумно економити саме на військових, тим паче, в період війни, чи все ж таки є варіант знайти додаткові кошти, з тим, щоб не знімати надбавки з військовослужбовців - з'ясовував "Апостроф".
Між Ужгородом і Донеччиною
"Апостроф" вже детально роз'яснював, як саме зміниться механізм нарахування додаткової виплати силовикам. Якщо нагадати коротко, то 100 тисяч "бойових" будуть виплачувати практично так само як і раніше, а от надбавка в 30 тисяч, на яку мали право взагалі всі силовики незалежно від місця служби, відтепер буде нараховуватися лиш тим, що виконують бойові завдання:
- у складі діючих угруповань військ Сил оборони та пунктів управління Генштабу;
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони (АЛЕ!) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Також по 30 тисяч гривень залишається у військових, що працюють у військових адміністраціях у районах ведення бойових дій.
Такі зміни уряд аргументував двома основними причинами: соціальною справедливістю та необхідністю економії.
Соціальна справедливість в інтерпретації уряду виглядає дуже неоднозначно. Дійсно, до 1 лютого усі військовослужбовці, включно з тиловиками, отримували додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тисяч гривень.
"Водночас бійці, які, ризикуючи життям, виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях з противником, отримують абсолютно такі ж самі додаткові виплати — 30 тисяч гривень", - пояснювали у Міноборони.
Та чи дійсно це аж так несправедливо? З однієї сторони, поліцейський на Донеччині і такий самий поліцейський в Ужгороді дійсно служать в різних умовах. Перший перебуває під обстрілами, а в житті другого мало що змінилося. Але і перший і другий отримували однакову надбавку.
"Сама по собі постанова від 28 лютого минулого року була непродумана. Її приймали нашвидкуруч після початку широкомасштабного вторгнення, і вона дійсно була несправедлива, тому що передбачала додаткові виплати усім, включно з поліцейськими в Ужгороді", - пояснює "Апострофу" директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
З іншого боку, тил - то не завжди про комфорт. Адже навіть перебуваючи в тилу, військовим, зокрема мобілізованим, все одно потрібно годувати свої родини, закуповувати спорядження, та інколи навіть обслуговувати техніку за власні кошти.
Втім, якщо є бажання особливо відзначити бійців, які безпосередньо ризикують життям, то набагато справедливіше було б підняти саме їм зарплатню, замість того, щоб зрізати її з тилових підрозділів. Навряд чи військовий на "нулі" відчує себе краще, коли дізнається, що такому ж військовому в тилу стали менше платити.
"Не можна сказати, що тут немає логіки. Але враховуючи, що йде війна, краще було б не чіпати надбавки взагалі, а просто додати винагороду тим, хто на "нулі", - пояснює "Апострофу" доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.
Та все це викладки ідеального світу. В реальності ж війна - справа не з дешевих і коштів на всіх не вистачає. І це вже об’єктивний чинник.
Простий шлях
Восени минулого року, коли парламент ухвалював бюджет на 2023 рік, представники влади попереджали, що не дивлячись не рекордні оборонні видатки (понад 1 трильйон гривень на весь сектор безпеки і оборони), грошей все одно обмаль.
"Звісно, що цих грошей не вистачить, якщо ситуація буде така, як зараз. Якщо ми будемо воювати весь наступний рік, то цих грошей не вистачить", - попереджав заступник міністра оборони Ростислав Замлинський.
Для розуміння масштабів витрат, наведемо приклад: лише у грудні минулого року на зарплатню військовослужбовців було витрачено 99 мільярдів гривень. І це за один місяць. На всю освіту в країні за весь минулий рік держава витратила 131 мільярд.
А наразі в країні триває чергова масштабна хвиля мобілізації, а це додаткові витрати на забезпечення військових, які не передбачені бюджетом. Де їх брати? За словами Замлинського, "все будуть вирішувати зміни до бюджету". Тобто перерозподіл коштів з інших статей видатків на користь військових. Та наразі в уряді вирішили піти простішим шляхом: "оптимізувати" виплати силовикам, а по факту скоротити їх. Та чи дійсно у Кабміну не було жодних інших варіантів економії?
Звідки "відкусити"
Структура видатків бюджету 2023 така, що оборонка дійсно є найкоштовнішою статтею. Так, загальний обсяг видатків планується на рівні 2,6 трлн гривень і з них майже половину отримає сектор безпеки і оборони – 1 трлн 141 млрд гривень. Тому логіка Кабміну тут зрозуміла: "відкусити" там, де грошей більше всього.
Проте логіка ця хибна.
"На обороні, на захисті Батьківщини економити не можна. Тим паче, що влада неодноразово наголошувала, що бюджет складається з двох основних частин: соціальні питання і оборона", - пояснює "Апострофу" директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
"Українська незалежність тримається на ЗСУ і всіх тих українцях, які захищають зі зброєю в руках нашу землю від російського варвара. І як би важко не було, але знижувати утримання для військових в цей час – нелогічно, - додає "Апострофу" член бюджетного комітету ВР, нардеп Іван Крулько. – Вважаю, що уряд повинен зробити все можливе, щоб принаймні на минулорічному рівні зберегти видатки на військовослужбовців. Це пряма задача – дати сигнал всім військовослужбовцям, що, захищаючи країну, вони будуть забезпечені матеріально, а їхні родини, які їх чекають вдома, будуть мати належне грошове утримання".
Тож залишається друга частина бюджету, яка не відноситься до безпекової. Чи можна "відкусити" від неї? В опозиції впевнені, що можна. Наприклад, "ЄС" зареєструвала в парламенті законопроект, яким пропонує взяти кошти з "Великого будівництва", а це 53 мільярди гривень. Ще 1,7 мільярди перекинути з телемарафону, 1,1 мільярд з зарплат прокуратури і ДБР.
"Наприклад, те ж саме "Велике будівництво". Зараз воно називається по-іншому, але значні кошти все одно виділяються на це. Та я не думаю, що всі видатки, пов’язані з відбудовою, мають першочерговий характер. Є ціла низка статей, які не мають чіткої соціальної або безпекової спрямованості. Саме серед них потрібно шукати гроші, а не намагатися зменшити виплати військовим", - додає Юрчишин.
Крім того, щоразу коли постають гострі соціальні питання, критики влади завжди пропонують забирати гроші у самих нардепів та інших чиновників. Однак цифри видатків неспівставні: на функціонування ВР у цьому році передбачено 2,6 мільярди гривень. Навіть якщо всі ці кошти віддати на зарплатні військовим, цього не вистачить і на тиждень. Щоправда, є ще безліч чиновників різного рівня. Втім, це радше етичне питання.
"Половина нашого бюджету – зовнішня пряма допомога іноземних держав. Сказати що з тієї половини, яку ми збираємо самі, можна щось порізати, я відверто не можу - ситуація не проста", - додає Плотніков.
Але! Якщо взяти за основу, що оборонні видатки недоторканні, а коштів в іншій половині бюджету катма, то єдиний вихід що залишається – заробити більше коштів до бюджету.
Два варіанти
Та як це зробити? Попросити більше грошей в партнерів?
"Але ми вже отримуємо безпрецедентну міжнародну підтримку. За моїми підрахунками вона вже перевищує в 20 разів фінансування плану Маршала, якщо брати у відсотках ВВП. І очікувати ще більше - ну це якийсь інфантилізм. Як, наприклад, пояснити американцям, які платили 90% відсотків податків у Другу світову війну, що нам треба дати ще більше грошей", - пояснює "Апострофу" міністр економіки у 2014 році Павло Шеремета.
Тим паче, що цьогоріч фінансова допомога партнерів навряд чи матиме тенденції до зростання.
"Той дефіцит, який ми мали минулого року, по 4-5 мільярдів доларів на місяць, повною мірою покривали наші міжнародні партнери. Та я так розумію, що в ході переговорного процесу прийшли до рівня дефіциту 3-3,5 мільярдів доларів на місяць", - додає ексміністр.
То що тоді? Є два робочих механізми.
"Заробітні плати військовим сплачуються за кошти українських платників податків", - пояснює Крулько.
А коли так, то логічно було б підняти податки, збільшивши надходження до бюджету. І не лише податки.
"У нас деякі податки 2%. Не думаю, що у нас оптимізовані і тарифи, які фактично субсидуються, що соціальна допомога є повністю цілеспрямована, думаю, що вона є надто широка. У нас йде дуже серйозна війна, не вистачає грошей годувати свою армію. Так може ми все ж таки розглянемо якісь тимчасові варіанти мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів", - каже Павло Шеремета.
До речі, НКРЕКП вже переглянула тарифи на розподілення електроенергії для шести операторів в сторону збільшення і з весни вони мають набрати законної сили. Та ясна річ, що підвищення податків і тарифів для суспільного спокою нічим не краще за зменшення виплат військовим.
"Але якщо не буде нашої перемоги, то всі інші видатки на будь-які інші статі не матимуть ніякого значення", - резюмує Крулько.
Як то кажуть, не хочеш годувати свою армію, будеш годувати чужу. Але все одно будеш.
Втім, існує і інший сценарій збільшення доходів до бюджету. Справжня чарівна паличка, яка дійсно виконує будь-які бажання, але якою влада не дуже полюбляє користуватися. Це боротьба з корупцією!
"В цьому році 1,2 трильйона гривень – видатки на безпеку і оборону. А от що всередині цих видатків – знаходиться під грифом "цілком таємно", - пояснює "Апострофу" економіст Олег Пендзин. – Чи було це альтернативне рішення, коли зняли доплати? Чи були інші шляхи? Напевно, відповідь на це питання дає зараз НАБУ, коли починає досліджувати закупівлю продовольства для ЗСУ, де яйця по 17 гривень за штуку. Завжди можна знайти інші шляхи і джерела".
Дійсно, не минає і тижня, щоб силовики не відзвітували про викриття чергової масштабної корупційної оборудки в органах влади. Наприклад, за даними ДБР, від корупції на митниці держава щомісяця втрачає 10 мільярдів гривень, тобто на рік це 120 мільярдів гривень, які б могли піти на зарплатню військовим. І це одна лише митниця! Тому цілком очевидно, що якщо зараз, держава скористається шансом побороти корупцію, то коштів в бюджеті вистачить і без усіляких скорочень.
Нагадаємо, США висунули Україні нову умову для гарантій безпеки, - Reuters.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, По всій країні очікується послаблення морозів: прогноз погоди на сьогодні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →