За три місяці на чолі ЗСУ Михайло Драпатий провів кадрові заміни, дав командирам більше самостійності та підготував план подальших дій української армії.
Головком рідко розповідає про власну роботу. Перші зміни за його командування описує видання ČT24, спираючись, зокрема, на матеріал "Української правди". Для нього журналісти поспілкувалися приблизно з двома десятками офіцерів різних рівнів.
Драпатий очолив ЗСУ 22 липня. Зміна військового керівництва відбулася на тлі протестів після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Учасники акцій вимагали його повернення, а згодом — і звільнення Олександра Сирського. Виконання обов'язків міністра оборони Зеленський 16 липня доручив Євгенію Хмарі.
Децентралізація управління
Найпомітнішу для себе різницю командири бригад і корпусів описують коротким словом "свобода". За свідченнями співрозмовників видання, Сирський міг особисто вказувати комбригу, де і як діяти, аж до координат позицій. Драпатий залишає такі рішення відповідним командувачам і керує військами через них, зробивши ставку на децентралізацію управління.
Змінився також і порядок доповідей. Головком більше не витрачає щодня кілька годин на заслуховування всіх командирів. Контролювати виконання завдань мають керівники угруповань. Під час розмов із Драпатим офіцери обговорюють статистику, причини невдач і те, чого саме бракує підрозділам для виконання завдання.
Кдрові перестановки
Кадрові зміни торкнулися Генштабу та бойових командувань. За даними журналістів, кілька десятків старших офіцерів перевели до батальйону резерву. Один зі співрозмовників розповів, що лише за день з управління міжнародної співпраці Генштабу туди направили близько 15 людей. Серед вимог нового головкома до керівників — бойовий досвід і здатність управляти військами.
Драпатий повернув до керівної роботи також офіцерів, яких усунули від колишніх обов'язків за його попередників. Сергія Собка, який після служби в командуванні Сил територіальної оборони опинився в 11-му корпусі, запросили до Генштабу. Як повідомляла УП 5 жовтня, він став тимчасовим виконувачем обов'язків заступника начальника Генштабу.
Еміль Ішкулов отримав під командування 11-й армійський корпус, який відповідає за оборону Слов'янська та Краматорська. Раніше він очолював 80-ту десантно-штурмову бригаду. Після відмови вести її на Курщину без додаткових ресурсів Ішкулова перевели на посаду заступника командира 7-го корпусу ДШВ.
У системі управління фронтом з'явилися два нові угруповання військ — "Центр" під командуванням Андрія Білецького та "Азов" під командуванням Дениса Прокопенка. Разом із чотирма попередніми — "Північ", "Південь", "Захід" та угрупованням Об'єднаних сил — УП нарахувала їх шість.
Новим угрупованням доручили оборону важливих напрямків Донеччини, зокрема Краматорської агломерації та Добропілля. Військові, з якими спілкувалися журналісти, жартують, що давнє суперництво між підрозділами Білецького та Прокопенка тепер стане ще гострішим: кожен прагнутиме показати кращий результат.
Про посилення оборони Донеччини двома угрупованнями Зеленський оголосив 26 серпня. Прокопенко розпочав командування "Азовом" 13 вересня. Білецький відряджений командувати "Центром" зі збереженням штатної посади командира Третього армійського корпусу.
На півдні Драпатий переглянув рішення щодо командування 7-го корпусу ДШВ. Сирський раніше направив його з Добропільського напрямку на Волинь через можливу загрозу наступу з Білорусі. Новий головком перенаправив командування на Запоріжжя для посилення угруповання "Південь".
У цьому районі росіяни використовують захоплене Гуляйполе для накопичення військ, техніки та підготовки нових атак. У повідомленні 7-го корпусу ДШВ від 14 жовтня йдеться, що ворог прагне створити умови для просування в бік Запоріжжя та блокування міста. Одним із завдань українських військових є знищення російських маршрутів постачання.
У звіті ISW за 16 жовтня зазначено, що Україна контролювала 24,6% Запорізької області, тоді як Путін називав 16,5%. Відстань російських позицій до Запоріжжя аналітики оцінювали щонайменше у 20,95 км, а з урахуванням проникнення окремих груп — 11,6 км.
Власні вимоги до армії Драпатий виклав у принципах командування, оприлюднених у вересні. Командирів зобов'язують берегти підлеглих, належно готувати їх до бою та захищати від невиправданого ризику.
Документ передбачає скорочення зайвої звітності та чесне обговорення проблем. Служба має стати передбачуванішою для військових і їхніх родин: це стосується підготовки, ротацій, проходження служби та звільнення. Конкретні заходи мають визначити окремими документами.
Довгостроковий "план війни"
Команда Драпатого підготувала й "план війни". УП повідомила про нього 5 жовтня з посиланням на двох високопоставлених співрозмовників. За їхніми словами, документ уже кілька тижнів перебував на розгляді Ради національної безпеки і оборони.
Командири раніше скаржилися журналістам, що їм бракує розуміння кінцевої мети та послідовності дій для її досягнення.
Підготовлений документ має визначити, що саме повинна зробити армія для збереження України та в які строки. Він порушує й конкретні питання оборони — наприклад, чи доцільно утримувати на першій лінії солдатів, які спостерігають за противником, але практично не мають можливості вступити в бій. Строк дії самого плану в публікації не названо.
