Одразу після знищення росіянами Каховської греблі у 2023 році український уряд дав зрозуміти, що планує відновити водосховище після війни. Однак це може бути не найкращою ідеєю, розповів в коментатрі виданню "Інтент" завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко
Оскільки зараз на території колишнього водосховища формується унікальний в масштабах Європи природний ліс, науковець вважає за потрібне залишити цю територію під відродження Великого Лугу. Саме тому, на думку Мойсієнка, якщо і треба відновлювати Каховську ГЕС, то так, аби не створювати знову величезне прісноводне море.
"Було б ідеально, якби можна було реалізувати такий проєкт, щоб не перегороджувати основне русло Дніпра, а зробити, наприклад, декілька гребель", - зазначив професор.
Науковець пояснив, що для забезпечення водних та енергетичних потреб Півдня не обов'язково створювати одну велику водойму, а краще грамотно розподілити воду в межах природних русел Дніпра та десятків малих річок, що в нього впадають.
"Зробити, наприклад, 5 водосховищ малих. Не на основному руслі, а на річках чи на балках, які впадають в водосховище. Або так, як біля Енергодара, побудувати дамбу і створити отаке водосховище", - розповів Мойсієнко.
Професор зізнався, що не може обгрунтувати економічну чи технічну доцільність свого бачення, оскільки є ботаніком, а не гідроенергетиком. Однак, на його власне переконання, якщо загальна площа колишнього Каховського водосховища становила 215 тисяч гектарів, то знову затопити варто не більше 15 тисяч з них. Решту 200 тисяч гектарів Мойсієнко волів би залишити для розвитку дикої природи та відновлення Великого Лугу.
Читають зараз: Зникнення малих річок, посуха та цвітіння Дніпра: метеоролог попередив про масштабний дефіцит води в Україні.
