Міжнародна група дослідників виявила точну межу Чумацького Шляху, проаналізувавши вік 100 тис. зірок. Виявилося, що край нашої галактики розташований значно ближче до Землі, ніж припускали попередні моделі.
Про це повідомляє Daily Mail.
Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що зовнішній край нашої галактики розташований приблизно за 40 тис. світлових років від чорної діри в центрі галактики. Це означає, що Земля перебуває лише за 13 300 світлових років від цієї межі — тобто значно ближче до окраїни, ніж до центральної частини.
Проблема визначення краю полягала в тому, що Чумацький Шлях не має чіткої межі — він поступово «розмивається», наче велике місто, яке плавно переходить у передмістя. Саме тому науковці прагнули визначити не умовну лінію, а край зони, де ще триває утворення нових зірок.
«Всередині неї розміщена частина галактики, яка все ще активно розвивається завдяки утворенню нових зірок. За її межами розташована область диска, населена майже виключно зірками, які мігрували туди з інших регіонів», — пояснив провідний автор дослідження Карл Фітені з Університету Інсубрії.
Хоча спостерігати за краєм галактики з нашої обмеженої точки зору непросто, дослідники використали ефективний підхід. Відомо, що під час формування галактики зореутворення спочатку виникає ближче до центру, де зосереджено більше газу й пилу, а з часом поширюється назовні протягом мільярдів років.
У результаті такого «зростання зсередини назовні» зірки зазвичай стають молодшими зі збільшенням відстані від центру. Наймолодші з них розташовані саме на межі зореутворювального диска — там, куди ці процеси дійшли найпізніше.
Втім, ця закономірність діє лише до певного моменту: далі вік зірок знову починає зростати, формуючи характерну U-подібну криву. Саме точка з наймолодшими зірками і визначає зовнішній край області зореутворення — фактичну межу галактики.
У дослідженні, проведеному в Університеті Мальти під час аспірантури Фітені, науковці проаналізували вік близько 100 тис. зірок Чумацького Шляху. Як і передбачалося, їхній вік зменшувався з віддаленням від центру — до діапазону приблизно 35 — 40 тис. світлових років.
Після поєднання цих даних із сучасними моделями дослідники встановили, що саме в цій зоні різко падає інтенсивність утворення нових зірок. Це дозволило визначити: найнижча точка U-подібної кривої віку і є межею зореутворювальної області нашої галактики.
Попри це, за цією межею все ще існують зірки — навіть на величезних відстанях (найдальша відома розташована приблизно за мільйон світлових років від центру). Однак вони мають інше походження.
«За межами цієї області зореутворення фактично припиняється, тому всі зірки, які ми там бачимо, повинні були потрапити туди з інших частин галактики. Вони утворилися у внутрішньому диску і поступово зміщувалися назовні протягом мільярдів років у процесі, який називається радіальною міграцією, коли зірки повільно змінюють положення під впливом гравітації спіральних рукавів галактики. Цей процес є повільним і хаотичним, тому що далі зірка перемістилася, то більше часу на це витратила і то старшою вона є», — пояснив Фітені.
Саме цей механізм пояснює, чому за межами області зореутворення все ще можна знайти зірки та чому найвіддаленіші з них є найстарішими.
Визначення межі галактики має велике значення для астрономів, адже внутрішня частина Чумацького Шляху суттєво відрізняється від простору за її межами. Це можна порівняти з різницею між жвавим діловим центром і спокійними житловими районами: вони належать до одного міста, але функціонують зовсім по-різному.
«Розуміння того, де проходить ця межа і чому, допомагає визначити, наскільки розширився диск Чумацького Шляху за 13 мільярдів років і що стримує його подальше зростання. Саме ці показники астрономи використовують, щоб порівнювати нашу галактику з іншими та перевіряти загальні моделі формування і еволюції галактик», — розповів Фітені.
Читають зараз: Обертання Землі продовжує сповільнюватися: коли на планеті буде 25-годинний день.
