За підсумками 2025 року близько 80% випадків онлайн-шахрайства припадає на схеми маніпуляцій клієнтом і лише до 20% – це старі схеми несанкціонованого доступу до рахунку (наприклад, злам або фізичне викрадення карток).
Як розповіла заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська, втручання у "свідомість клієнта" значно ускладнює виявлення випадків шахрайства, адже традиційні системи безпеки безсилі: з технічного погляду транзакцію підтверджує законний власник рахунку.
За словами банкірки, кількість безготівкових шахрайських операцій в Україні у 2025 році збільшилася в середньому на 12-18% і сягнула близько 310–340 тисяч інцидентів, а загальні збитки становлять 1,4-1,6 млрд грн.
"Можна сказати, що технічний розвиток систем банківського захисту змусив злодіїв також шукати нові форми шахрайства. Триває "битва за розум", адже шахрайство стало системним професійним і глобальним бізнесом зі своєю інфраструктурою (наприклад, кол-центрами). Тепер на перший план вийшли шахрайства з авторизованими платежами, де громадянина обманом змушують самостійно відправити гроші", – сказала Довгальська.
Нові шахрайські схеми
Вона детально описала нові найнебезпечніші шахрайські схеми, які з’явилися у 2025 році.
Шахрайство з інвестиціями, злодії-брокери
Такі схеми передбачають "гру в довгу", і в цій грі майбутня жертва шахрайства переконана, що інвестує в легальні акції чи криптовалюту. Такі схеми передбачають створення цілком професійних вебплатформ, що імітують реальних брокерів зі справжніми котируваннями цін з бірж. Клієнт бачить "прибуток" у фіктивному кабінеті й продовжує вносити кошти. Психологічний тиск починається лише при спробі виводу коштів: шахраї тиснуть на клієнта, вимагаючи сплатити комісію за верифікацію. У таких схемах громадянин до останнього моменту не відчуває небезпеки й в підсумку втрачає всі вкладені кошти.
Шахрайство за допомогою ШІ-інструментів
Насамперед це голосові та deepfake-атаки, де клонується голос близької людини чи, наприклад, відеодзвінки з маскою знайомого обличчя. Найбільшу небезпеку становлять короткі голосові повідомлення в месенджерах з проханням про позику "до вечора".
Шахрайські кол-центри
Це масштабні організації зі своїми професійними стандартами роботи, з наявними HR-структурами, навчальними програмами та KPI. Десятки операторів працюють за чіткими скриптами, наприклад, представляючись "службою безпеки" того чи іншого банку.
Додатково фіксується значне поширення схеми квішингу (підробка QR-кодів) та фальшивих представників банків, що особисто приходять за готівкою.
Банкірка також зосередила увагу, як клієнту захиститися від автоматичного блокування платіжної картки.
За її даними, сучасні системи Antifraud (програмно-апаратних засобів для боротьби з шахрайством, які аналізують фінансові та інші онлайн-операції в реальному часі, щоб виявити, запобігти та заблокувати підозрілі дії, захищаючи кошти клієнтів від несанкціонованого доступу та зловмисників) передбачають комбіноване застосування статистики та машинного навчання. Так, вона твердить, що частка карток, що потрапляє під тимчасові обмеження, становить в середньому 1-3% від загальної кількості активних
Як покращити захист від шахраїв
Для суттєвого покращення захисту Довгальська рекомендує змінити підхід до базових захисних елементів. Так, варто відмовитися від SMS-кодів на користь push-підтверджень та біометрії, а також прив’язати клієнтський профіль до конкретних пристроїв.
Варто тримати основні кошти на окремому рахунку, а для покупок використовувати віртуальну картку з нульовим кредитним лімітом.
Також варто налаштувати хмарний пароль у месенджерах із обов’язковою забороною додавання сторонніми особами до невідомих груп і чатів.
Банкірка рекомендує не реагувати на дзвінки, приміром, "від податкової" чи "СБУ", під час яких співрозмовник вимагає здійснити переказ на безпечний рахунок.
Читають зараз: Податкова перевірить доходи українців: кого хочуть оштрафувати.
