Мільйони українських трудових мігрантів та воєнних біженців приносять неабияку користь для економіки Польщі. Проте, через тісне сусідство у поляків виникають заздрощі та накопичується роздратування. Іноді негативні емоції підігрівають політики. Про це розповів Надзвичайний и Повноважний посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю для РБК-Україна.
Відповідаючи на запитання про те, чому в Польщі в останні роки погіршилося ставлення до українців, він розповів, що це комплексна проблема, яка включає психологічні та політичні аспекти. Посол порівняв міграцію українців до Польщі із поселенням чужих людей у своїй квартирі.
"На перших порах ви призвичаюєтеся, спілкуєтеся, все наче нормально. Але минає час – і це починає набридати, дратувати, викликати дискомфорт. І це найпростіше пояснення відчуттів у польському суспільстві. Тобто люди можуть працювати з українцями на одній роботі, а потім десь додому прийти і жалітись дружині чи родичам: мовляв, ось ці українці, їх тут стільки...", - сказав він.
Він нагадав, що у першу хвилю українських мігрантів до Польщі переїхали трударі, які погоджувалися працювати на низькооплачуваних роботах, не створювали конкуренції. А в другу хвилю до Польщі переїхали ті, хто шукав прихистку від війни - це близько 989 тисяч українців, які отримали статус воєнних біженців. Серед них багато людей із вищою освітою, хтось має свій бізнес, хтось приїхав із запасом коштів.
"Українців дійсно стало багато в Польщі. Уявімо собі ситуацію, коли в Києві на вулицях половина населення говорить польською мовою. Та навіть третина. Я думаю, що також будуть виникати певні відчуття у наших громадян. Плюс – стереотипи: "українці забрали роботу", "українські жінки кращі, можуть відбити чоловіка", "українці займають якісь там сектори економіки", "українці не стоять у черзі до лікаря" і так далі. Це те, що створює емоції", - розповів посол.
За його словами, деякі з політиків підігрівають подібні настрої, щоб використати їх. Він каже, що статистично кричущих випадків, пов’язаних з неналежною поведінкою українців не так багато. Але вони видимі та створюють певне враження, додав він.
Він навів певні цифри, які ілюструють користь українських біженців для розвитку польської економіки. Посольство за допомогою міжнародних організацій порахувало, що 69 відсотків з майже мільйона українських воєнних біженців працює. Це близько 700 тисяч працюючих. При тому, що середній дефіцит у Польщі складає близько 250 тисяч працівників щороку.
"Українці дають Польщі щорічно близько 2,7% ВВП - за останніми даними, це десь 22 мільярди євро щороку. Це тільки те, що платиться з податків. Так, звичайно, вони при цьому користуються польською інфраструктурою, але це додана вартість в економіці. Розумні люди кажуть: якщо цей мільйон українців завтра поїде – економіка завалиться. Бо, скажімо, в деяких містах, наприклад, половину або навіть дві третини водіїв становлять саме українці", - сказав Василь Боднарь.
Він додав, що українці швидко інтегруються: вивчають мову, здобувають нові професії, адаптуються. Вони мобільні й високоадаптивні.
Він також додав, що існують спроби маніпулювати українською темою. Нагадав, ситуацію в Варшавському університеті, коли студент зарубав жінку-прибиральницю, після чого поширилася інформація, що цей студент українець. Згодом поліція спростувала цю інформацію, і з'ясувалося, що нападник не є громадянином України.
"Проте ця історія стала прикладом інформаційної маніпуляції, коли спробували використати "український слід" для розпалювання емоцій у польському суспільстві. Тобто цей контекст завжди підігрівається, бо є сили, які в цьому зацікавлені", - сказав він.
Посол також сказав, що подібні тенденції швидко не зникнуть. Він попереджає, що українці можуть опинитися заручниками у внутрішній політичній боротьби під час парламентських виборів.
