Вчені з'ясували, що немовлята можуть кодувати і викликати в пам'яті спогади, навіть якщо ми не можемо отримати доступ до цієї інформації в більш пізньому віці. Відкриття кидає виклик такому усталеному поняттю, як "дитяча амнезія".
Про це повідомляє SciTechDaily.
Дослідники з'ясували, що коли гіпокамп немовлят активніший, існує висока ймовірність того, що вони згадають побачене. Відкриття спростовує таке поняття, як "дитяча амнезія" і порушує питання про те, чи можуть наші дитячі спогади бути заховані глибоко в нашому мозку?
У ранні роки люди дізнаються неймовірно багато, але дорослішаючи, нам стає дедалі важче згадати конкретні події з дитинства. Раніше вважалося, що гіпокамп, який відповідає в мозку за пам'ять, розвивається в ранньому віці і не здатний зберігати інформацію в дитинстві. Але вчені з Єльського університету засумнівалися в цьому.
Вони показували немовлятам нові зображення, а потім перевіряли їхню реакцію. Так вчені з'ясували, що коли гіпокамп немовляти перебував у більш активному стані під час погляду на картинку, дитина з більшою ймовірністю впізнавала її пізніше.
Такі результати говорять про те, що спогади можуть кодуватися в мозку в самому ранньому дитинстві. Далі вчені збираються з'ясувати, що відбувається з цими ранніми спогадами з плином часу.
"Відмінною рисою цих типів спогадів, які ми називаємо епізодичними спогадами, є те, що ви можете описати їх іншим, але це не має значення, коли ви маєте справу з довірбальними немовлятами", — каже автор дослідження, професор психології на факультеті мистецтв і наук Єльського університету Нік Терк-Браун.
Під час експерименту вчені показували немовлятам віком від 4 місяців до 2 років знімки нового обличчя, об'єкта або сцени. Після того як немовлята побачили кілька інших зображень, дослідники показували їм раніше бачене зображення поруч із новим.
"Коли немовлята бачать щось уперше, логічно припустити, що вони дивитимуться на знімок довше, коли його побачать вдруге. Тож у цьому завданні, якщо немовля дивиться на раніше побачене зображення більше, ніж на нове поруч із ним, це можна інтерпретувати як те, що немовля розпізнає його як знайоме", — каже Терк-Браун.
За допомогою МРТ вчені оцінили, чи пов'язана активність гіпокампу з силою спогадів немовляти. Вони виявили, що чим вища активність гіпокампу, коли немовля дивиться на нове зображення, тим довше немовля дивиться на нього, коли воно з'являється знову пізніше.
Ці результати були правильні для всієї вибірки з 26 немовлят, але вони були найсильніші серед тих, хто старше 12 місяців (половина групи вибірки). Цей ефект віку веде до більш повної теорії того, як гіпокамп розвивається для підтримки навчання і пам'яті.
