Нині за кордоном перебуває близько 7,7 мільйона українців, 5,3 мільйона з яких — у країнах Євросоюзу, а понад 4,2 мільйона людей отримали статус тимчасового захисту.
Українцям надають тимчасовий прихисток у Нідерландах, Швейцарії, Норвегії, Ірландії, Німеччині та Польщі. Проте кілька країн ЄС уже заявили про певні зміни від початку 2025 року, які стосуватимуться біженців з України.
Наразі український уряд міркує над поверненням та підтримкою людей, котрі перебувають за кордоном.
Деталі — читайте у матеріалі від ТСН.ua.
Країни ЄС обговорюють повернення українських чоловіків додому
Восени голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що країни Євросоюзу знижують мобілізаційний потенціал України, виплачуючи допомогу біженцям. Міністр наголосив, що державі зараз насамперед потрібна військова техніка та самі військові.
У середині вересня видання Berliner Zeitung опублікувало статтю про те, як Румунія та Молдова стали новими центрами втечі для українських чоловіків. У публікації йшлося, що український уряд веде переговори з європейськими партнерами щодо повернення втікачів, адже дедалі відчутнішою стає гостра нестача військових кадрів. Проте це питання викликає багато етичних та правових питань у країнах ЄС.
Нідерланди також шукають способи повернення українських чоловіків призовного віку додому, заявив прем’єр-міністр країни Дік Схооф у відповідь на запитання лідера «Партії Свободи» Герта Вілдерса. Прем’єр зауважив, що йдеться не про силові методи, а скоріше про заохочення.
Як наголосила профільна єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода», ЄС не буде застосовувати примусових заходів для повернення військовозобов’язаних українців до України, оскільки це суперечить Директиві про тимчасовий захист.
Міністерство повернення українців
За даними ООН, за кордоном перебувають близько 6,7 мільйона українців, а з економічними мігрантами ця цифра сягає 10 мільйонів.
На початку грудня радник президента України Олександр Камишін анонсував, що на початку 2025 року стартує пілотний проєкт щодо повернення українців з-за кордону. За його словами пілотний проєкт щодо повернення українців спершу запрацює між Україною та Німеччиною.
Згодом 23 грудня віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов презентував робочу концепцію Міністерства національної єдності України. Як зазначив посадовець, міністерство займатиметься кількома ключовими напрямками, серед яких взаємодія з українською діаспорою, національна єдність та стратегічні комунікації, співпраця з міжнародними партнерами, а також політика повернення земляків.
Зокрема, в країнах з найбільшими громадами українців створять «Хаби єдності» (Unity Hub).
Раніше Чернишов повідомляв, що до України готові повернутися 50% чоловіків призовного віку, не чекаючи на закінчення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням.
Як повідомив посадовець, більшість «залякані питанням можливої мобілізації». Тому в майбутніх «Хабах єдності» за кордоном мають надавати послуги з працевлаштування в Україні та вирішення питань з мобілізацією та військово-обліковими документами.
Радикальні методи повернення українців на батьківщину
За повідомленням видання El Pais, український уряд пропонує країнам ЄС зменшити або припинити фінансову допомогу біженцям, а також обмежити консульські послуги для чоловіків призовного віку.
»Насамперед йдеться про припинення виплат та субсидій. Без додаткової фінансової допомоги люди не зможуть себе забезпечити, тоді вони вимушені будуть повертатися додому. Залишаться ті, хто зміг знайти гарну роботу і забезпечувати себе та дітей», — розповіли джерела ТСН.
Однак, у Міністерстві закордонних справ України стверджують, що замість перешкод створюватимуть «позитивну мотивацію» для повернення українців додому.
Речник МЗС України Георгій Тихий спростував твердження, наведені у статті El Pais, щодо заходів, які примушують громадян України повертатись з країн Євросоюзу. За його словами, уряд України не просить про скорочення допомоги, а чоловіки призовного віку мають доступ до консульських послуг.
Німеччина змінює риторику
Дедалі більше біженців з України хочуть залишитися у Німеччині назавжди. Згідно з опитуванням, на сьогодні таких 65%. Проте 2025 року українці, які хочуть залишитися в країні на постійній основі, можуть наразитися на труднощі через економічні проблеми, вибори та події у Сирії.
Зміни на ринку праці — зниження попиту на робочі місця та зменшення готовності компаній, до прикладу, таких як «Bosch», «Ford», Volkswagen» наймати нових співробітників — можуть призвести до того, що українські біженці, особливо ті, хто не має достатньо високої кваліфікації або не володіє німецькою мовою, зіткнуться з труднощами у працевлаштуванні.
Економічний песимізм серед місцевого населення та дострокові парламентські вибори — одні з ключових факторів зміни риторики ФРН щодо біженців з України. Варто зауважити, що деякі політичні партії виступають проти надання українським біженцям пріоритетної допомоги, такої як Bürgergeld. Це може означати, що українці, які не працюють, будуть позбавлені цієї фінансової підтримки та отримуватимуть допомогу за іншими, менш вигідними програмами.
Дискусія про можливість повернення сирійських біженців на батьківщину після падіння режиму Башара Асада є ще одним важливим фактором. Цей прецедент може вплинути на українських біженців, особливо в разі досягнення миру в Україні.
Раніше голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявляв, що необхідно переглянути »соціальну допомогу», яку отримують українські біженці в Німеччині. На його думку, українці повинні отримувати більш скромну підтримку, подібну до тієї, що надається звичайним шукачам притулку.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявляв, що українських біженців потрібно переконувати шукати роботу або допомогти їм повернутись назад до України.
»Занадто багато хто з них перебуває тут, так би мовити, вже дуже довго, і їм слід почати працювати вже зараз», — сказав Шольц.
Блокування банківських рахунків у Польщі
Польща посилює контроль за фінансовими операціями іноземців, зокрема українців, які ведуть бізнес або здійснюють перекази. Починаючи від 2025 року, підозрілі транзакції можуть призвести до блокування рахунків. Мета таких заходів — боротьба з шахрайством і тіньовою економікою, що завдає збитків бюджету.
За повідомленням Інформаційного порталу Польщі, особливу увагу приділятимуть галузям, що найбільше схильні до податкових порушень: будівельні послуги, нематеріальні послуги, ІТ-сектор.
Українці, які займаються бізнесом або здійснюють значні грошові перекази в Польщі, особливо в зазначених сферах, мають ризик потрапити під пильну увагу податкових органів.
Країни ЄС змінюють правила прихистку українців
У Словаччині ухвалили поправки до імміграційних законів, які зменшують державну підтримку для українських біженців від 1 березня 2025 року.
Як повідомило видання Slovak Spectato, зміни в законодавстві обмежують термін перебування в пунктах тимчасового розміщення біженців до 60 днів (замість теперішніх 120 днів). Окрім того, допомога на проживання буде надаватися лише протягом перших 60 днів після приїзду.
Заступник міністра внутрішніх справ Петер Крауспе пояснив нововведення тим, що більшість українських біженців знаходять роботу та житло протягом двох місяців після прибуття, а ці зміни дозволять заощадити до 2 млн євро.
Швейцарія також обмежує притулок для українців. Видання Swissinfo повідомляє, що палата представників країни частково підтримала ініціативу Сенату, згідно з якою «статус S» на проживання буде надаватися лише тим громадянам України, які прибули з територій, що перебувають під контролем Росії.
Ті ж, хто втік з тилових регіонів, не матимуть права на цей статус. Зокрема, поправка стосується лише українців, не поширюючись на інших шукачів притулку.
Окрім того, уряд Ірландії розробляє пропозиції, щоб новоприбулим біженцям з України не надавати безкоштовне житло. Нове правило почне діяти від березня 2025 року. Таким чином урядовці хочуть стимулювати українських біженців самостійно орендувати собі помешкання.
Раніше влада департаменту Мерт і Мозель на сході Франції наказала українським біженцям покинути надане державне житло. Таке рішення ухвалили через скорочення бюджетних витрат на утримання біженців та з метою сприяння їхній інтеграції у французьку спільноту.
Володіння автомобілем як причина для позбавлення підтримки
Від початку 2025 року в Австрії можуть набути чинності нові правила базової допомоги для українських біженців. Одним з ключових положень є те, що володіння автомобілем може стати підставою для відмови в отриманні цієї допомоги.
Таке рішення ухвалили, виходячи з того, що якщо людина може дозволити собі транспортний засіб, зокрема оплату страховки та пального, вона не потребує державної допомоги.
