У 2025 році в Україні заплановано проведення пенсійної реформи. Як очікується, йдеться про давно назріле запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. "Апостроф" розбирався, яку реформу підготували в уряді, коли вона реально зможе запрацювати, і яке відношення до всього цього має війна, що триває третій рік.
Пенсійна реформа в Україні має розпочатися у наступному році. Це випливає з проєкту державного бюджету країни на 2025 рік, який у допрацьованому вигляді був поданий Кабінетом міністрів до Верховної Ради в листопаді.
Згідно з проєктом держбюджету, реформа має бути запроваджена з 1 липня 2025 року.
Проведення пенсійної реформи погоджено з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який продовжує надавати Україні фінансову підтримку.
Реформа, що назріла
Очікувану пенсійну реформу можна розділити на дві частини. Перша пов’язана з так званими "спецпенсіями", які отримують колишні військові, силовики, прокурори, судді, народні депутати. Станом на вересень 2024 року, "спецпенсії" в Україні отримували понад 777 тисяч людей, що складає 7,5% від загальної кількості пенсіонерів у країні (10,3 мільйона).
"Спеціальними" такі пенсії є не тільки тому, що вони набагато більше звичайних, а ще й тому, що вони призначаються спеціальними законами.
Саме тому в проекті бюджету на наступний рік йдеться про те, що перерахунки пенсій особам, які отримують пенсійні виплати за "спеціальними" законами, мають здійснюватися на загальних умовах. Відповідний закон очікується до липня 2025 року.
Але головна частина реформи – це, безумовно, запровадження накопичувального рівня пенсійної системи.
Насправді, накопичувальна пенсія в Україні - це біль, який не проходить вже багато років, адже попри чисельні плани і, що найважливіше, пропри велику необхідність, вона все ніяк не впроваджується.
Досі в нашій країні фактично функціонує один рівень пенсійної системи – солідарний, це коли, грубо кажучи, ті хто працює, забезпечують тих, хто отримує пенсії. Але через демографічні проблеми, на які накладаються лиха війни (загибель та каліцтво воїнів, еміграція молоді тощо) солідарна пенсійна система вже не справляється, а добровільна накопичувальна система (третій рівень пенсійної системи) охоплює дуже невелику кількість людей. І тому тільки введення обов’язкової накопичувальної пенсійної системи (другий рівень) може хоч якось поліпшити ситуацію.
Накопичувальна пенсійна система фінансується за рахунок відповідних внесків, при цьому на відміну від солідарного рівня ці внески спрямовуються не в Пенсійний фонд для фінансування поточних пенсій, а на персональний рахунок працівника, який, по ідеї, має стати основою його майбутньої – накопичувальної – пенсії.
Законопроєкт підготовлено
Міністерство соціальної політики України вже підготувало законопроєкт "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення".
Документом пропонується зменшити ставку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиного соціального внеску, ЄСВ), який на сьогодні складає 22% від доходу робітника і сплачується його роботодавцем (самозайняті самі сплачують ЄСВ на рівні 22% від мінімальної зарплати).
В рамках реформи планується знизити ЄСВ в перший її рік до 17%, в другий – до 16% і в третій – до 15%, після чого він залишиться на цьому рівні.
Також заплановано, що обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування накопичувального внеску (зарплата, основна та додаткова, інші види доходу від виконання робіт, надання послуг) протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2% - протягом другого року, 3% - протягом третього року і в наступні роки.
Працівники також можуть робити додаткові – добровільні – накопичувальні внески, які також складають 1%, 2% і 3% відповідно протягом першого, другого і третього (і далі) років з початку сплати накопичувальних внесків.
Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок за кожного робітника також складає 1% від бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків, 2% - протягом другого року, 3% - протягом третього року і в наступні роки.
При цьому обов’язковий накопичувальний внесок сплачується роботодавцями в складі єдиного внеску, тоді як для працівника накопичувальний внесок не є частиною єдиного внеску.
Для самозайнятих встановлені такі ж самі ставки накопичувальних внесків, базою їх нарахування є розмір поточної мінімальної зарплати. При цьому cамозайняті мають право відмовитись від сплати обов’язкового накопичувального внеску.
Додатковий податок
Таким чином, як бачимо, внески роботодавців внаслідок впровадження накопичувального рівня пенсійної системи не будуть збільшені – вони навіть стануть меншими за рахунок пониження ставки ЄСВ.
А ось для робітників накопичувальні внески стануть, по суті, додатковим, хоч і невеликим, податком.
Якщо візьмемо для прикладу людину, що отримує мінімальну зарплату, яка сьогодні складає (і, згідно з планами уряду, протягом наступних трьох років також складатиме) 8000 гривень, то в перший рік дії реформи вона буде відраховувати лише по 80 гривень щомісяця, в другий – по 160 гривень, в третій рік і далі – по 240 гривень.
Якщо місячний заробіток людини складає, приміром, 10 тисяч гривень, відповідні внески будуть 100, 200 та 300 гривень. При зарплаті у 20 тисяч гривень – 200, 400 та 600 гривень.
Не будемо також забувати про добровільні внески. Якщо людина захоче їх сплачувати, через два роки після початку дії пенсійної реформи її загальні накопичувальні внески складатимуть 6% від доходів. Для тих, хто отримують 10 тисяч гривень, це буде 600 гривень, для тих, у кого зарплата 20 тисяч гривень,– 1200 гривень, а для тих, хто заробляє 100 тисяч, то це вже буде 6000 гривень.
Чергова "бурна діяльність"?
Чи буде запроваджено пенсійну реформу в окреслені терміни, - питання відкрите. Адже, як згадувалось раніше, спроби впровадити накопичувальну пенсійну систему робляться принаймні з 2019 року, а востаннє відповідний законопроєкт подавався у Верховну Раду наприкінці 2023 року, але був визнаний недопрацьованим.
Крім того, представники влади неодноразово заявляли, що накопичувальний рівень пенсійної системи буде впроваджено вже після війни. То невже ж в українському уряді сподіваються, що до липня 2025 року війна закінчиться? Чи, можливо, у планах на наступний рік взагалі немає впровадження накопичувального пенсійного рівня, і все обмежиться косметичними змінами в рамках солідарної системи, що й буде названо реформою?
"Такі доручення (щодо впровадження пенсійної реформи з липня 2025 року) є беззмістовними, - заявив "Апострофу" колишній міністр соціальної політики та віце-прем'єр України у 2014-2019 роках Павло Розенко. - Це така імітація бурної діяльності. Справа в тому, що вони самі не можуть придумати, а ті напрацювання, які були раніше, вони просто ігнорують. П’ять років ніхто не зв’язував владі руки, щоб робити реформу, і навряд чи варто зараз чогось чекати".
За його словами, позицію нинішнього уряду щодо пенсій можна зрозуміти, виходячи з його рішення заморозити соціальні стандарти, зокрема прожитковий мінімум, на три наступні роки (йдеться про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, ухвалену Кабміном – "Апостроф").
"Це вдарить по пенсіонерах безпосередньо (до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб прив’язана мінімальна пенсія - "Апостроф"), - каже Розенко. – Тобто з одного боку красиві слова, а з іншого – конкретні дії. Тож я не бачу в нинішній ситуації жодного шансу на ухвалення законопроєкту про накопичувальну систему".
Чи зменшаться пенсії?
Проте, якщо все ж погодитися з тим, що йдеться про запровадження саме обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, до законопроєкту, який розробило Міністерство соціальної політики теж є запитання.
"На сьогоднішній день зменшення ЄСВ без зростання економіки призведе лише до скорочення надходжень Пенсійного фонду, і це призведе до того, що пенсійні виплати будуть заморожуватися, -пояснює Павло Розенко. - ЄСВ доцільно обговорювати щодо зменшення лише тоді, коли економіка зростає, щоб зменшення ЄСВ компенсувалося зростанням заробітних плат".
Тож не вийде так, що до того часу, як українці почнуть отримувати виплати в рамках накопичувального рівня, а це звичайно відбудеться не одразу, солідарні пенсії не будуть індексуватися та навіть почнуть зменшуватися?
"Зрозуміло, що пенсії зменшувати не будуть – Конституція забороняє в першу чергу. А в другу чергу – соціальний вибух. Тому пенсіонерам можна не турбуватися, - заспокоює у розмові з виданням засновник інвестиційної групи "Універ", експерт з пенсійних питань Тарас Козак. – Що стосується того, де брати гроші, - Пенсійний фонд дефіцитний, ЄСВ не вистачає, державний бюджет щороку фінансує сотні мільярдів гривень для покриття його дефіциту".
Крім того, в Мінсоцполітики "Апострофу" повідомили що принаймні 2025 року перерахунок пенсій убік збільшення запланований.
"Показник буде залежати від рівня інфляції та середнього зростання заробітної плати, з якої сплачують єдиний соціальний внесок. Остаточні дані про відсоток підвищення можуть бути уточнені ближче до дати індексації, оскільки вони залежать від економічних показників на початок 2025 року", - йдеться у відповіді міністерства на наш офіційний запит.
Зволікати більше неможна
У будь-якому разі впровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи вже, як кажуть, давно назріло, і сьогодні є без перебільшення критично важливим.
"Купівельна спроможність пенсій постійно падає, і без впровадження накопичувальної частини вже не виглядає так, що покоління, яке народилося наприкінці 1990-х, буде мати пенсію, - каже Тарас Козак. - Тому треба йти за кращими світовими практиками і будувати трьох- , а краще п’ятирівневу пенсійну систему (на додаток до стандартних трьох рівнів ще базовий чи нульовий рівень, а також четвертий, нефінансовий рівень – "Апостроф"), як це рекомендує Світовий банк".
Цілком зрозуміло, що тим, кому сьогодні 20, 30 та навіть 40 років для того, аби отримувати гідну пенсію у майбутньому, вкрай необхідно буде робити накопичувальні внески, але як бути з тими, кому зараз 50+?
"Часто люди працюють після 60 років, і я вважаю, що це правильно, що частина зарплати йде на накопичувальну систему стільки, скільки людина працює, - каже Тарас Козак. - Ми зараз орієнтуємось на те, що пенсія у 60 років, у 63 роки (а також у 65 років за недостатнього страхового стажу – "Апостроф"), але тому що у нас дуже погана демографічна ситуація, і вона буде погіршуватися, навантаження на державу буде дуже сильно зростати. Тому можливо вперше я про це заїкнусь – вік виходу на пенсію буде ближче до 70 років, а не до 60, не зважаючи на те, чи подобається це комусь, чи не подобається. Сувора дійсність заставить будь-яку владу, навіть найпопулістичннішу, збільшувати пенсійний вік".
Україна ж і так змарнувала дуже багато часу, так і впровадивши обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.
"Сьогодні ухвалили закон, а за два місяці почали платити внески – таке неможливе. Потрібна величезна підготовча робота на різних рівнях, це півтора-два роки, тому раніше 1 січня 2027 року я навіть не уявляю. Але сам закон треба ухвалювати вже, тому що ці півтора-два роки починаються з моменту ухвалення закону. Чим довше ми відкладаємо ухвалення закону, тим пізніше ми почнемо робити накопичувальні внески", - резюмував Тарас Козак.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →