Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про проведення початкової загальновійськової підготовки у школах. Документ, зокрема, передбачає, що хлопці та дівчата тепер вивчатимуть предмет "Захист України", а під час навчання більше уваги приділятимуть поясненню, чому важливо захищати Україну. Наскільки актуальним є цей законопроєкт в наявному вигляді – з'ясовував "Апостроф".
Боротьба з ґендерною дискримінацією
За роки незалежності шкільний предмет, присвячений загальновійськовій підготовці старшокласників, зазнавав низки змін. Пов'язаних в основному з назвою. Так, "Початкова військова підготовка" у 1991 році перетворилася на "Допризовну підготовку", потім у 2006 році назву предмета змінили на "Захист Вітчизни", а у 2020-му – на "Захист України".
"Наша освіта довго слідувала радянській парадигмі, і предмет "Захист Вітчизни" - один із проявів цього. Це неправильно, що на практично шостому році війни ми досі не змогли замінити абсолютно радянську назву предмета "Захист Вітчизни" на "Захист України". Це важливий акцент, і я рада, що ми нарешті його поставили", – так пояснювала необхідність перейменування тодішній міністр освіти та науки Ганна Новосад.
Наразі відбувається своєрідне перезавантаження предмета, назви якого змінювалися постановами Кабінету міністрів. Тепер за нього наважилися взятися на законодавчому рівні. І при цьому скасувати ще радянську практику, коли навчання відбувалося окремо: хлопці розбирали-збирали автомат та натягували протигази, а дівчата вчилися перев'язувати рани.
"Предмет є у шкільній програмі з радянських часів, і саме за цією традицією в цьому предметі застосовуються дискримінаційні норми щодо статі та гендеру. Адже Україну сьогодні захищають чоловіки та жінки на рівних, понад 50 тисяч жінок у лавах ЗСУ", - заявила народний депутат Ірина Геращенко, коментуючи ухвалення у першому читанні законопроєкту №11092 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки".
А нинішній міністр освіти України Оксен Лісовий заявив, що перезавантаження дисципліни "Захист України" має сформувати у старшокласників не лише практичні навички зі стрілецької підготовки та надання першої домедичної допомоги, але й розуміння, чому важливо захищати Україну.
Мінуси нововведення
В українських школах до нової ініціативи народних депутатів ставляться з певною іронією.
"Геращенко, швидше за все, просто не знає, як у нас проходять уроки по військовій справі. Так, у хлопців у 10-11 класах – "Захист України", дівчата проходять основи медичних знань. У нас цей предмет викладає вчителька біології, у неї й медична освіта є. Так от, у нас багато хлопців ходять на медицину, а дівчатка – навпаки, до хлопчиків. Жодної дискримінації за статевою ознакою немає, кожен обирає, що йому більше подобається", – каже "Апострофу" завуч з виховної роботи Олена Ткач.
На її думку, необхідність посилення ідеологічної частини предмета "Захист України" також мало актуальна.
"На предмет відводиться всього 1,5 години на тиждень, і краще вчитися практичним навичкам. А про любов до своєї країни й чому важливо захищати Україну, так про це у нас ще з дитячого садка розповідають. І на всіх уроках. Не кажучи вже про літературу та історію, але й навіть на математиці. Умовно кажучи, є завдання на кшталт "З Одеси від пам'ятника Дюку виїхав автомобіль, а назустріч йому від пам'ятника Хмельницькому у Києві виїхав інший", – каже завуч.
А ось об'єднання хлопців та дівчат в один клас щодо предмета має кілька мінусів.
"Однозначно зросте навантаження на викладача, і при цьому кожному учневі приділятиметься менше уваги. Ось зараз у середньому у старших класах по 30 осіб. Хлопчиків та дівчаток приблизно навпіл. І щоб був нормальний ефект при навчанні, все одно необхідно буде ділити клас на дві частини. А це означає, що доведеться брати ще одного викладача по предмету "Захист України". Жінка з медичними навичками тут навряд чи впорається", – каже "Апострофу" військовий керівник, полковник запасу ППО Василь Логін.
Одним словом, штат військових керівників доведеться збільшувати вдвічі. Повна ставка зараз у них близько 8 тисяч гривень, й загалом в Україні додаткове фінансове навантаження може вийти суттєвим.
Що потрібно насправді
Ще у 2020 році, при перейменуванні предмета "Захист Вітчизни" на "Захист України", Ганна Новосад заявила, що не менш важливим завданням зараз є "покращувати зміст цього предмета та матеріально-технічне забезпечення шкіл". Але щодо цього нічого позитивного, на жаль, не відбувається.
Нещодавно була нарада військових керівників, то з'ясувалося, що на весь Київ, умовно кажучи, десять макетів автомата Калашнікова, які можна розбирати та збирати та десять медичних турнікетів. Вогневою підготовкою займатися ніде й нічим.Тирів у школах немає, малокаліберних гвинтівок — так само. Обіцяли електронні тири, так у нашому районі забезпечили ними 20 шкіл, а треба 50. Та про що говорити, навіть підручники старі, часів "Захисту Вітчизни", 2018 року випуску. А там врахований лише досвід АТО й те поверхнево. А так — купа не зовсім зараз потрібного – перевантаження за статутами, за стройовою підготовкою", – каже військовий керівник Василь Логін.
Тобто наразі страждає не лише практична військова підготовка старшокласників, а й теоретична.
"Потрібно вивчати сучасні методи ведення війни, сучасну тактику, за стандартами НАТО. Медична підготовка, безпілотники, системи радіоелектронної боротьби. Одним словом, все, що зараз є найбільш актуальним", – каже "Апострофу" колишній військовий керівник, капітан запасу інженерних військ Сергій Хавротін.
Але з цим зараз якраз проблеми. У програмі за предметом "Захист України" дрони та системи РЕБ не передбачені.
"Дрони для нашої молоді – актуально і дуже цікаво. Але зараз навіть якщо волонтери допоможуть, ну так, ти цей безпілотник помацаєш. А щоб практичні заняття – це необхідно вирішувати на рівні міських адміністрацій та СБУ. І до навчальної програми включити. Вони до назви предмета чіпляються, а суть не змінюється. Ну чим була поганою назва "Захист Вітчизни"? Ось читаємо статтю 65 Конституції: "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повага до її державних символів є обов'язком громадян України", – каже Василь Логін.
Але в будь-якому разі те, що до питання підійшли на законодавчому рівні, – вже добре.
"Адже були часи, що військова підготовка взагалі вважалася чимось поганим. Пам'ятаю в 1990 році ми списаний БРДМ у шкільному дворі поставили, дітям весело, лазять по ньому. І тут сигнал згори, з освітньої газети: що ви тут мілітаризм влаштовуєте? Довелося здати на брухт. Але як ми зараз бачимо, справа ця життєво необхідна. Головне – наповнити її нормальним матеріально-технічним змістом", – резюмує у розмові з "Апострофом" директор середньої школи І-ІІІ ступенів №128 міста Києва Олег Сайко.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →