Українці почали отримувати компенсації за зруйноване та пошкоджене внаслідок російської агресії житло. Вже подано близько півмільйона заявок, але допомогу поки що отримали трохи більше ніж 14 тисяч громадян. Процедура отримання компенсацій досить складна і тривала, як і зрозуміло, оскільки необхідна ретельна верифікація . "Апостроф" розбирався, що потрібно робити людям, які втратили майно з вини країни-агресора, і з якими проблемами стикаються громадяни, які вже подали заяви на відшкодування збитків.
Компенсація на мільярд
Українці, чиє житло було зруйновано чи пошкоджено внаслідок російської військової агресії, мають право на відповідну компенсацію від держави. Грошова допомога на втрачене майно здійснюється через електронну публічну послугу "єВідновлення".
Як повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України у відповідь на офіційний запит "Апострофа", станом на 12 вересня 2023 року, було подано 422 895 заяв на компенсацію у рамках програми "єВідновлення", з них вже опрацьовано 19 471 заяву, у тому числі 7 124 заяв, поданих громадянами у Харківській області, 4 435 - у Київській області, 2 211 - у Донецькій області.
У міністерстві також повідомили, що станом на 6 вересня, на потреби громадян, чиє житло було зруйновано чи пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних атак та диверсій з боку російських окупантів, уряд перерахував 1 мільярд гривень.
Максимальний розмір компенсації за один пошкоджений об'єкт донедавна становив 200 тисяч гривень, проте рішенням уряду, з 15 вересня 2023 року, його було збільшено до 500 тисяч гривень.
Грошові компенсації в рамках програми "єВідновлення" мають цільове призначення, тобто можуть бути використані для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт, а також для придбання нового житла.
"Наразі комісії органів місцевого самоврядування закінчують підготовку до роботи безпосередньо на зруйнованих об’єктах. Порядком передбачено два способи надання компенсації, які призначені для фінансування:
- будівництво будинку садибного типу, садового або дачного будинку шляхом перерахування на спеціальний рахунок отримувача грошових коштів, з якого кошти можуть бути реалізовані лише на придбання будівельних матеріалів та будівельних робіт, пов’язаних з відбудовою знищеного об’єкту;
- придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений в майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифікату", - йдеться у повідомлені міністерства.
Зазначається, що даною програмою не передбачається компенсація вартості втраченого чи пошкодженого рухомого майна.
Також важливо знати, що в рамках програми отримати компенсацію можуть лише фізичні особи - громадяни України, тобто про підприємства та інші фізичні особи не йдеться.
На програму відновлення житла виділено 4 мільярди 433 мільйони гривень. Частину цих грошей уже освоєно. Говорити про те, яку суму виділять на відповідні цілі у 2024 році, поки що зарано, оскільки бюджет на наступний рік ще не прийнято.
Чи будуть гроші на "єВідновлення", багато в чому залежить від того, чи збережеться допомога наших союзників на достатньому рівні.
Надія на "Дію"
Щоб отримати компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло, громадяни мають належним чином зафіксувати відповідний факт та повідомити про нього.
Єдиною базою даних для фіксації руйнувань та компенсації є Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Росії проти України.
На сьогодні заяви про пошкодження або руйнування житла можна подавати через мобільний додаток порталу "Дія", центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), органи соціального захисту або нотаріуса.
"Рішення щодо надання компенсації приймають відповідні комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, створені уповноваженими органами. Комісії розглядають заяви, проводять огляд об’єктів нерухомого майна та визначають суму компенсації", - йдеться у повідомлені Мінінфраструктури.
Нижче – покрокова інструкція, як подати заявку на отримання компенсації:
1) установити мобільний додаток порталу "Дія";
2) подати інформаційне повідомлення у разі;
3) переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
4) відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації в одному з банків України, з яким Міністерством цифрової трансформації укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку порталу "Дія";
5) обрати у мобільному додатку порталу "Дія" послугу "єВідновлення";
6) сформувати засобами порталу "Дія", зокрема з використанням його мобільного додатка, заяву;
7) надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна);
8) вказати про відсутність обмежень з приводу застосування до особи санкцій та вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
9) отримати засобами порталу "Дія" автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;
10) у разі отримання у "Дії" повідомлень від комісії, надати відповідну інформацію.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури зазначають, що черговість проведення виплат компенсацій визначається з урахуванням черговості розгляду заяв автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Компенсації отримувачам надаються через АТ "Ощадбанк".
І, звісно, з метою встановлення факту цільового використання компенсацій передбачена верифікація.
"Верифікація здійснюється комісією протягом 30 календарних днів після закінчення місяця щодо не менш як 5% всіх заяв, ремонтні роботи за якими завершені у такому місяці. Ремонт вважається завершеним з дати подання отримувачем компенсації відповідного повідомлення…, а у разі неподання такого повідомлення - через дванадцять місяців з дати зарахування коштів на спеціальний рахунок отримувача компенсації. Відбір заяв, ремонтні роботи за якими завершені, для проведення верифікації здійснюється автоматично з даних Реєстру пошкодженого та знищеного майна", - повідомили "Апострофу" у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
Окрім того, передбачений вибірковий та комплексний моніторинг розгляду заяв на виплату компенсацій, який проводитиметься Групою підтримки "єВідновлення".
Реальність кусається
Добре, що держава не кидає напризволяще громадян, які втратили внаслідок війни майно. Але чи справді так просто і зручно відбувається його відновлення, як про це повідомляє влада?
Насамперед треба зрозуміти, скільки саме людей залишилися без житла, а також скільки будинків пошкоджено чи зруйновано.
Колишній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов (наразі очолює НАК "Нафтогаз України", а Міністерство розвитку громад та територій з 1 грудня 2022 року об’єднали з Мінінфраструктури під керівництвом віцепрем’єра Олександра Кубракова) раніше звітував, що в країні пошкоджено чи зруйновано близько 120 тисяч приватних і понад 20 тисяч багатоквартирних будинків, при цьому третина з них – це повністю знищене житло.
У свою чергу, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у квітні повідомляла про 2,5 мільйона людей, чиє житло зруйновано або пошкоджено.
Не зовсім зрозуміло, чи враховують наведені цифри людей та будинки, які знаходяться на тимчасово окупованій території – адже достовірно оцінити це вкрай складно.
Також очевидно, що кількість пошкоджених будинків – і, відповідно, людей, які в них мешкали – продовжує збільшуватися, втім принаймні ми маємо певний порядок чисел, який, сподіваємось, відповідає реаліям.
Якщо в Україні 2,5-3 мільйона людей залишилися без житла, то йдеться приблизно про 1 мільйон домогосподарств. Нагадаємо, що на сьогодні подано близько півмільйона заяв на відновлення майна, тобто ще стільки ж заяв через якісь причини не подано.
Але головне навіть не це – адже наразі оброблено лише близько 20 тисяч заяв, а сплачено компенсацій по них ще менше. Тобто процес йде дуже повільно.
Не все гладко й з реєстрацією пошкодженого житла.
Одна з головних проблем – далеко не всі вміють та можуть користуватися застосунком "Дія". Та навіть багато з тих, для кого це не є проблемою, скаржаться на незручності в органи місцевої та центральної влади, а також у соціальних мережах.
Наприклад, Андрій Лемех, мешканець Бучі Київської області, чий будинок був повністю зруйнований, повідомляє про таке: "Подати заяву по "єВідновленню" можна через "Дію" та тільки після підписання договору про передачу прав вимоги проти рф державі. Не маю нічого проти, але це можливо зробити тільки коли я буду знати, яку суму я отримаю. Треба прибрати з "Дії" вимогу підписати той договір до отримання пропозиції по сумі компенсації".
Багато людей взагалі не можуть внести дані про своє житло в "Дію". Виявляється, що причиною цього є те, що відповідні будинки чи квартири не внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно, який функціонує лише з 2013 року. У такому випадку фахівці радять вносити дані через державного реєстратора або нотаріуса.
Також лунають претензії щодо того, які будівельні матеріали можна замовити через систему відшкодування. "В чек-листі немає популярних в Україні пластикової вагонки для підшивки стелі, металевої рами вхідних дверей (також дуже поширений варіант)", - розповідає про свої проблеми у Facebook Ростислав Лукач. За його словами, через це запропонований йому розмір компенсації не відповідає реальній ситуації. Чоловік стверджує, що попросив призупинити розгляд його справи.
До речі, питання розміру компенсації для багатьох є доволі болючим (як відомо, грошей ніколи не вистачає). Так, за словами Артема Каліти, середній розмір компенсації складає лише 82 тисячі гривень, чого вистачає на ліквідацію дуже незначних пошкоджень.
Не все гаразд і безпосередньо на "землі". Так, мешканці Покровську Донецької області поскаржилися, що були вимушені місяць чекати на приїзд фахівців з оцінювання збитків, і в результаті відповідні акти так і не були складені.
Є й інші нюанси, про які не одразу замислишся. Зокрема повідомляється, що на рівні місцевої влади приймаються рішення щодо нежитлової забудови ділянок, на яких знаходилось зруйноване житло. Формально порушення закону може й не бути, тому терміново потрібно вносити зміни в законодавство, щоб уникнути таких випадків.
До речі, зі зруйнованим повністю житлом взагалі поки що все складно.
"Наразі йде пілотний проект тільки для двох населених пунктів: Мощуна та Бородянки (Київська область - "Апостроф"), - написала у Facebook депутатка міської ради Ірпеня Тамара Буренко, відповідаючи на запитання громадян. - Після завершення можна буде вносити інформацію з інших населених пунктів".
Процес відшкодування за знищене майно йде повільно, і весь час виникають різні питання і проблеми. Проте варто пам’ятати, що за скоєне має в решті решт заплатити країна-агресор, але це буде вже після перемоги.
