В Україні хочуть розширити перелік підстав щодо припинення виплати пенсій. Частина з них викликають щонайменше здивування. "Апостроф" розбирався, які нові законодавчі ініціативи у сфері пенсійного забезпечення пропонує Верховна Рада, і чому вони можуть бути неприйнятними як для громадян, так і для держави.
П’ять нових причин
Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року активізувався процес розірвання численних договорів, які пов’язували Україну з країною-окупантом. Зокрема були розірвані й договори, які внормовували виплату пенсій для громадян, які свого часу працювали в РФ.
Окрім того, Україна вийшла з угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) в галузі пенсійного забезпечення. Через це зникли підстави для призначення пенсій також громадянам, які набули трудовий стаж в інших державах СНД - Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані.
Відтак виникла потреба врегулювати це питання внутрішнім законом України. Відповідний документ був поданий до Верховної Ради Кабінетом міністрів і вже ухвалений в першому читанні. Після того, як закон буде остаточно ухвалено і підписано президентом, пенсіонери, які до розпаду Радянського Союзу або вже після нього працювали в колишніх республіках СРСР, зможуть отримувати такі ж пенсії як і раніше.
Виняток, звісно, зроблено для зрадників й колаборантів. Тим особам, які, знаходячись на окупованих територіях, після 19 лютого 2014 року перебували на службі в російській армії, органах безпеки, МВС чи в будь яких органах влади, утворених окупаційними адміністраціями, трудовий стаж зараховуватися не буде. Причому не тільки за ті періоди, коли особа безпосередньо перебувала на службі агресора, а взагалі за весь час окупації. Тобто, якщо людина протягом року працювала в місцевій адміністрації, а потім звільнилася і перейшла на іншу роботу, їй при обчисленні пенсії не буде зараховано трудовий стаж ні там, ні там.
Втім, врегулюванням виплати пенсій людям, які працювали в державах СНД, уряд не обмежився, скориставшись своєрідним прийомом "троянського коня": всередині законопроєкту міститься ряд положень, які стосуються інших питань пенсійного забезпечепння і викликають доволі багато запитань.
"Останнім часом в нашому законодавстві часто використовується прийом, коли законопроєкт присвячений правильним питанням та містить правильні норми, але на додачу до них в текст включають положення, які не мають стосунку до теми, заявленої в назві, і є контраверсійними з точки зору сприйняття суспільством", - сказаві "Апострофу" колишній міністр соціальної політики і віце-прем'єр України Павло Розенко.
Зокрема законопроєкт розширює перелік підстав для припинення виплати пенсій. Пропонується позбавляти пенсіонерів виплат у випадках:
- тимчасового проживання за кордоном за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії;
- якщо особу визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою у встановленому законом порядку;
- якщо пенсіонеру надано статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
- якщо пенсію не отримували протягом 6 місяців підряд в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або в разі відсутності протягом 6 місяців підряд видаткових операцій в установах банків по поточних рахунках, на які проводиться виплата пенсій;
- якщо одержувачі пенсії не проходили фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.
Пункти, які стосуються зниклих безвісти осіб, особливих питань не викликають. Якщо людина тривалий час відсутня, і невідомо, де вона знаходиться, і чи жива вона, то припинення їй пенсійних виплат до з’ясування обставин є цілком логічним рішенням.
Інші пункти менш однозначні. Важко уявити собі людину при здоровому глузді, яка, перебуваючи за кордоном, добровільно відправиться в українське консульство і напише заяву: "Прошу не платити мені більше пенсію". Тому можна припустити, що цей пункт внесений до закону з якоюсь неочевидною метою. Можливо в подальшому уряд має намір якимось чином спонукати співгромадян до написання таких заяв.
Не витрачаєш, значить тобі не треба
Найбільше питань викликають норми про те, що виплата пенсії буде припинятися, якщо людина протягом 6 місяців не знімала її з рахунку, а вже виплачена за цей час сума буде примусово вилучатися з рахунку пенсіонера та перераховуватися до Пенсійного фонду.
"Така норма є відверто антиконституційною, адже виплачена громадянинові пенсія є його власністю, - говорить Павло Розенко. - І, згідно з Конституцією, він має право розпоряджатися нею в будь який спосіб, який вважає за потрібний. А держава не має права жодним чином вказувати йому, яким саме чином він має це робити: знімати гроші з рахунку, здійснювати платежі, переказувати іншим людям, заощаджувати тощо".
Згідно з законопроєктом, якщо громадянин виявить, що пенсійні кошти пропали з його рахунку, він має можливість звернутися до Пенсійого фонду з заявою про повернення коштів. І, якщо перевірка встановить, що такі підстави є, гроші повернуться на рахунок.
"Таким чином держава одразу ставить пенсіонера в позу прохача, - каже Розенко. - Вона спочатку без попередження забирає його гроші, а потім він має ходити в Пенсійний фонд, вистоювати черги, щось доводити чиновникам і просити повернути йому відібрані державою гроші. І якщо чиновник погодиться з доказами, то він може ухвалити рішення про повернення відібраних коштів. А може й не ухвалити".
На думку експерта, існує безліч життєвих ситуацій, в яких людина протягом певного часу може не користуватися своїм пенсійним рахунком. Наприклад, якщо вона проживає разом з дітьми, які забезпечують її життєві потреби.
"Або, наприклад, людина залишилася на окупованих територіях, - додає у розмові з виданням колишній нардеп, експерт із соціальних питань Андрій Павловський. - Вона позбавлена можливості користуватися українською карткою, виїзд на вільну територію пов’язаний з ризиком для життя. Але вона все одно має право на пенсію і на те, щоб після деокупації була можливість користуватися грошима на своєму рахунку, а не вистоювати черги в Пенсійному фонді, намагаючись повернути те, що в неї відібрала держава".
Через цю норму законопроєкта проблеми можуть виникнути у спадкоємців померлих пенсіонерів, вважає Павло Розенко.
"Для того, щоб оформити спадщину, потрібно більше, ніж пів року, - говорить експерт. - Тим часом кошти без руху лежать на рахунку. І за новим законом, держава їх просто забере. Тож, коли спадкоємці нарешті закінчать оформлення необхідних документів, вони виявлять, що грошей вже нема. І будуть змушені проходити важкі бюрократичні процедури для того, щоб їх повернути. Причому ніякої певності, що ці зусилля дадуть результат".
Мотиви, які спонукали уряд вставити в закон таку неоднозначну норму, є досить спірними. Скоріше за все, таким чином уряд намагається зекономити кошти Пенсійного фонду і створити запобіжник, щоб не платити пенсію вже померлим людям.
"Але це вигадана проблема, - стверджує Павло Розенко. - У нас з цим ніколи жодних проблем не було. Місцеві органи влади, які реєструють факт смерті, в автоматичному режимі повідомляють про це Пенсійний фонд. В 2015-2017 роках я як міністр проводив верифікацію цієї системи. І не було практично жодного випадку, коли вона не спрацювала".
За словами експерта, теоретично можуть існувати певні схеми, коли місцеві чиновники приховують факти смерті пенсіонерів, щоб присвоїти виплати. Але це вже злочин, який передбачений не пенсійним законодавством, а Кримінальним кодексом.
"До того ж, запропонована урядом норма не вирішує цієї проблеми, тому що там, де існує така схема, гроші як раз знімаються з рахунку вчасно і в повному обсязі", - додав він.
Попереду суди
Згаданим законопроєктом також вводиться процедура фізічної ідентифікації пенсіонерів за кордоном. Раз на рік кожен громадянин повинен засвідчити свою особу або особисто надавши документи в консульскі установи України, або на порталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою електронного підпису, згенерованого в застосунку "Дія".
Якщо протягом року громадянин такої ідентифікації не пройде, це стане підставою для припинення йому виплати.
"Логіка такого рішення зрозуміла, - говорить Павло Розенко. - Сьогодні наші громадяни розсіялися по багатьох країнах світу. І розраховувати на те, що органи влади всіх цих країн будуть повідомляти український уряд про смерть наших громадян, не варто. Тому доводиться впроваджувати періодичну ідентифікацію для того, щоб розуміти, кому потрібно платити пенсію".
Проте технічно провести ідентифікацію всіх пенсіонерів, які виїхали за кордон, буде не так просто. Адже після повномасштабного вторгнення з України виїхали мільйони людей. У деяких країнах (зокрема у Польщі та Німеччині) кількість вітчизняних пенсіонерів може вимірюватися десятками, а то й сотнями тисяч.
"Розраховувати на те, що пенсіонери масово скористаються електронними можливостями, досить важко, - говорить Андрій Павловський. - Багато з них не мають досконалих сматфонів. Крім того, літні люди часто мають труднощі із освоєнням нових технологій. Тож багато з них будуть вимушені особисто звертатися до українських консульств. І в країнах, де наших пенсіонерів багато, це може призвести до утворення величезних черг. Тож знадобиться створити спеціальну інфраструктуру, і збільшити персонал консульств, щоб проводити цю процедуру. Проте навряд чи уряд стане цим займатися".
На думку експерта, нові норми, якщо вони будуть впроваджені в законодавство, викличуть лавину позовів до суду від пенсіонерів, у яких відберуть пенсію чи припинять виплати через неможливість вчасно пройти ідентифікацію.
"І попередній досвід показує, що в 90% випадків суд стає на бік пенсіонера, - каже Павловський. - Проте влада, як правило, рішення судів - аж до Верховного - не виконує. Тому пенсіонери будуть звертатися до Європейського суду з прав людини. Там вони також з імовірністю в 90% будуть вигравати.
Таким чином, якщо уряд за допомогою нових норм намагається зекономити бюджетні кошти, то, скоріше за все, результат буде протилежним. І державі доведеться додатково витрачатися на супровід численних позовів в вітчизняних і зарубіжних судах, а потім ще виплачувати потерпілим призначені судами компенсації.
