Людство неочікувано вступило в нову фазу космічних перегонів, мета яких, як і 60 років тому – висадитися на Місяць. Після десятиліть забуття супутник Землі раптово став потрібен багатьом світовим країнам, які прагнуть раніше за інших опинитися на південному полюсі Місяця.
Про нову еру космічних перегонів розповідає видання Inverse. Як і у 1960-х роках космічні мотиви світових держав не обмежуються науковою жагою, передає Обозреватель.
Наразі складається враження, що усі країни, які мають хоч якусь космічну вагу, прагнуть висадити свій апарат на південний полюс Місяця. Індія нещодавно здійснила успішне прилучення, в той час як представники країни-агресорки Росії знову довели правдивість вислову "скорий поспіх – людям посміх". Ні, російський апарат, як і індійський, опинився на Місяці, але є нюанс.
США, на відміну від РФ, більш ґрунтовно працюють над своює місячною програмою і планують висадку екіпажу на супутнику у 2025 році. Китай також готується відправити туди свій посадковий модуль, але без екіпажу.
Чи не найважливішим фактором такого ажіотажу є виявлення водяного льоду, який прихований у тіні глибоких кратерів поблизу південного полюса Місяця. Саме він робить місячні програми настільки привабливими для багатьох країн.
Окрім того, NASA розглядає Місяць в якості космічного аванпосту, який згодом допоможе американцям здійснити пілотований політ на Марс. Мова йде про створення двох баз Gateway – однієї безпосередньо на Місяці, а іншої – на його орбіті.
В той же час Китай, Індія та Росія, хоч і мають більш далекі плани щодо польоту на Марс, теж хочуть потрапити на Місяць. Хоча б заради того, аби довести власні космічні амбіції.
Ситуація дещо ускладнюється й тим, що різні країни прагнуть посадити свої апарати в одну й ту ж саму місячну зону, тож хто встигне першим – матиме кращі умови.
Чому південний полюс Місяця настільки важливий?
Регіон південного полюса Місяця має пересічену місцевість і рясно всіяний кратерами. Це відрізняє його від відносно гладких та пласких просторів, на які висаджували астронавти "Аполлона" в 1970-х роках. Саме ці глибокі затінені кратери містять надважливий для існування місячних баз водяний лід.
Лід корисний не лише тому, що це вода, яку можна пити чи використовувати для діяльності бази. Його також можна розморозити, а потім розщепити на водень і кисень, які можна використовувати для ракетного палива або ж, якщо мова про кисень, для того, щоб астронавтам було чим дихати.
Існування льоду на Місяці значно спрощує логістику, адже доставляти воду у великих об'ємах з Землі абсолютно нерентабельно. Вода дуже важка, тож її доставка буде дорогою і з точки зору грошей (оскільки вона займе місце вантажу, за який можна було б отримати прибуток), так і з точки зору пального.
Тож отримувати воду, ракетне паливо і повітря з сусіднього кратера, безумовно вигідніше, ніж запускати їх з Землі.
Місячним льодом, а точніше, його похідними, також зможуть скористатися й марсіанські місії, яким не доведеться підіймати зайвий вантаж, долаючи земну гравітацію.
Хто летить на Місяць
Наразі головними учасниками космічної гонитви є США, Китай, Індія та Росія. Хоча ці країни виконуватимуть не лише власну місію, але й доставлятимуть на супутник Землі апарати інших країн. Зокрема, китайський апарат матиме на борту прилади з Франції, Італії, Швеції та Пакистану. Індія планує провести наступну місію разом із Японією, а NASA в межах програми "Артеміда" співпрацюватиме із Європейським космічним агентством (ЄКА), а також космічними агентствами Німеччини, Ізраїлю, Італії та Японії.
План місячних місій до 2035 року
2024: астронавти місії "Артеміда ІІ" вийдуть на орбіту Місяця. Китайський спусковий апарат "Чан'е-6" поверне зразки гірських порід і реголіту з далекого боку Місяця.
2025: NASA запустить перші два модулі космічної станції Gateway. Астронавти висадяться біля південного полюса Місяця в рамках місії "Артеміда III".
2026: китайська місія "Чан'е-7" без екіпажу здійснить посадку біля південного полюса Місяця з посадковим апаратом і безпілотником.
2027: російська місія "Луна-26" (якщо вона продовжиться після аварії "Луна-25") здійснить політ навколо полюсів Місяця.
2026-2028: індійська місія "Чандраян-4" без екіпажу спільно з Японією висадить місяцехід біля південного полюса Місяця.
2028: китайська місія "Чан'е-8" без екіпажу приземлиться біля південного полюса Місяця і випробує технологію 3D-друку будівель з реголіту. Місія NASA "Артеміда IV" висадить більше астронавтів на Місяць і доставить основний житловий модуль до шлюзу Gateway.
2029: місія "Артеміда V" доставить на Місяць ще більше астронавтів і місяцехід.
2029-2031: NASA доставить ще чотири модулі на Gateway і висадить більше астронавтів на Місяць в рамках пілотованої місії "Артеміда-VІ".
2035: Китай і Росія планують створити спільну пілотовану місячну базу під назвою "Міжнародна станція дослідження Місяця".
