В Україні подовжили воєнний стан та мобілізацію до 15 листопада. Тим часом щоразу мобілізація посилюється, а за спроби ухилення українські суди дедалі частіше відправляють громадян за грати. Інакше кажучи, відсидітися вдома, нехай і з умовним терміном, ставатиме щораз складніше, пише ubr.ua.
Мобілізацію подовжено
В Україні воєнний стан та загальну мобілізацію подовжено до 15 листопада 2023 року. Всі чоловіки від 18 до 60 років вважаються військовозобов'язаними та можуть бути мобілізовані для захисту країни. Водночас військові зазначають, що багато хто з чоловіків досі не стали на військовий облік за місцем проживання, ігнорують повістки та не з'являлися після того, як були внесені до списків призовників у 17 років.
Все це призводить до того, що мобілізаційний ресурс для фронту доводиться набирати просто з вулиці. Часто – з перевищенням повноважень. Свідченням того є безліч резонансних відео, де працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) застосовують силу, заходять на приватну територію або заштовхують силоміць людей до мікроавтобусів.
Як пояснює представник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін, повістки на вулицях вручають, бо чоловіки ВПО порушують правила військового обліку та не стають на військовий облік за новим місцем проживання.
"Багато хто з громадян, які переїхали умовно до Києва, там вони живуть, працюють і за місцем проживання ми не знаходимо цієї людини. Тому, як метод оповіщення військовозобов'язаних, почалися вручення в людних місцях. Це в рамках закону", – заявив він в ефірі Українського радіо "Полтава".
Бояться йти до військкомату
Про те, що проблема існує, кажуть також в Міноборони. Тому українська влада запустила інформаційну кампанію "Оновлюй дані у ТЦК". Її презентували на спеціальному брифінгу в Києві. Таким чином у силовому відомстві хочуть стимулювати українців оновлювати персональні дані у військкоматах та готуватися до служби в армії.
За словами заступника міністра оборони Ганни Маляр, в Міноборони вирішили відмовитися від класичних закликів на кшталт "прийди та онови свої дані". Натомість залучили психологів та розробили кампанію, під час якої відомі комбриги чесно та щиро розповідають, що вони теж бояться, але долають свій страх.
"Ми всі чесно зізнаємося, що війна – це страшно, але це не привід для того, аби соромитись. Це нормально. Ми всі – живі люди, і ми всі долаємо цей страх заради того, щоб перемогти", – каже Маляр.
Водночас вона вкотре наголосила, що головне, до чого закликають в Міноборони – це просто прийти до територіальних центрів комплектування та оновити свої дані. "Це зовсім не означає, що людина після цього буде мобілізована або її візьмуть на олівець. Це звичайна процедура. Якщо людина оновить свої дані, це полегшить роботу ТЦК, зніме частину корупційних ризиків", – заявила на брифінгу в Києві заступник міністра оборони Ганна Маляр.
Звірили дані – і на фронт
Однак у реаліях війни нерідкими є випадки, коли похід до військкомату для оновлення даних закінчується проходженням медкомісії та видачею бойової повістки того самого дня (див. приклади судових рішень).
Ба більше, якщо після такого уточнення даних у призовника на руках виявиться бойова повістка, за неявку до військової частини загрожуватиме в'язниця. Українські суди останнім часом посилили практику щодо таких справ і кількість реальних вироків значно зросла.
Суди посилюють відповідальність за ухилення
За останній місяць у реєстрі судових рішень з'явилися приблизно сто вироків стосовно чоловіків, які ухилилися від призову на військову службу. В більшості випадків суди визнають таких осіб винними у порушенні Кримінального кодексу та призначають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з іспитовим строком від одного до двох років.
Подібні рішення ухвалюються також у випадках, коли ухилянти погоджуються на угоду зі слідством. Наприклад, Кельменецький райсуд Чернівецької області підтвердив угоду зі слідством для обвинуваченого, який отримав повістку, але не з'явився на збори. В цьому випадку чоловік визнав свою провину та погодився на угоду зі звинуваченням. Суд виніс вердикт, засудивши його до трирічного позбавлення волі, однак з іспитовим строком у два роки звільнив його від покарання.
"Якщо поглянути на судову практику за липень, то статистика є такою. Було винесено 121 умовний вирок. Тобто така людина по суті не понесе реального покарання. Із зали суду він поїде додому. Але в нього буде судимість. Водночас є 12 реальних вироків. Тобто люди понесуть реальне покарання. Найменше покарання, яке було передбачено судом – це штраф у розмірі 6,8 тис. грн. Такий вирок був лише один. Є два вироки – позбавлення волі на 1,5 року. 9 вироків – позбавлення волі терміном на 3 роки", – розповідає адвокат Олег Лук'янчиков.
За його словами, попри те, що стаття передбачає покарання від 3 до 5 років позбавлення волі, КК дає можливість суду з урахуванням особи правопорушника призначити покарання нижче за той мінімум, який передбачений санкціями статті.
"Що хочеться підкреслити. Зверніть увагу на співвідношення. Якщо минулими місяцями кількість реальних вироків була 4-5%, то зараз кількість реальних вироків зросла у співвідношенні один до десяти, тобто 10% реальних вироків. Тобто тенденція йде у бік збільшення реальних вироків", – розповів Лук'янчиков.
Змінюють "умовку" на ув’язнення
В реєстрі судових рішень почали з'являтись вироки апеляційних судів, якими скасовуються рішення судів першої інстанції та призначаються реальні тюремні строки за ухилення від призову під час мобілізації.
"Зверніть увагу: саме прокуратура, а не ТЦК. Так от у липні є вже 3 вироки, в яких апеляція замінила умовні терміни на реальні. І лише один – навпаки", – зазначає Лук'янчиков.
Так, Кропивницький апеляційний суд у липні скасував рішення суду, яким ухилянт звільнявся від відбування покарання з іспитовим терміном.
Суд першої інстанції ухвалив, що кримінальне правопорушення за статтею 336 ККУ, яке скоїв військовозобов'язаний, є нетяжким злочином, а виправлення обвинуваченого в ухиленні від мобілізації можливе без позбавлення волі.
Зі свого боку, прокуратура не погодилася з таким вердиктом. В апеляції прокурор заявляє: "Той факт, що обвинувачений визнав свою провину, не може свідчити про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а звільнення його від реального відбування покарання негативно вплине на сприйняття суспільством необхідності дотримуватись норм закону та обов'язків щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України".
В підсумку суд визнав доводи прокуратури справедливими і засудив ухилянта до 3 років ув'язнення.
Аналогічне рішення ухвалив Харківський апеляційний суд стосовно жителя області, який ухилився від повістки, за що раніше був засуджений за статтею 336 ККУ, але звільнений з умовним строком на 1 рік.
Місцева прокуратура звернулася до суду з апеляцією, в якій заявила, що виправлення ухилянта є неможливим без ізоляції від суспільства. "Особиста позиція щодо уникнення мобілізації до лав Збройних Сил України залишається вирішальним мотивом в його планах на майбутнє", – навів аргумент прокурор. В результаті суд підтримав органи прокуратури та замінив умовний строк на 3 роки реального відбування покарання.
Скоріш за все, подібна тенденція триватиме. Адже, як резюмує Лук'янчиков, ч.2 ст. 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не лише саме покарання, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так само й іншими особами. Таким чином, якщо посадять одного, наступний вже знатиме, що умовним терміном може не відбутися.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News