Із початку війни заборгованість за комунальні послуги в Україні зростає. Частина українців виїхали за кордон і не оплачують рахунки за пусту квартиру, дехто втратив роботу і не має коштів.
Які санкції передбачені за комунальні борги під час війни, та які категорії українців можуть не оплачувати їх, у коментарі РБК-Україна розповів керуючий партнер юридичної компанії "Winner" Ігор Ясько.
Із кого не стягують борги за комунальні послуги під час війни?
В Україні нині заборонено стягувати заборгованість за послуги ЖКГ за прострочені суми, що виникли після 24 лютого 2022 року, але лише для мешканців територій, на яких тривають бойові дії або тимчасово окупованих територій.
Ця норма діє за умови, що споживачі та члени їхніх сімей виїхали і надали підтвердження виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у приміщенні чи будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби.
Отже, поки діє воєнний стан – стягувати борги через суд комунальні служби з цієї категорії громадян не можуть, як і звертатися до виконавчої служби задля ініціювання арешту карток чи майно.
Це не стосується боргів, які утворилися до 24 лютого 2022 року. І дія цієї норми тимчасова, тобто після скасування особливого режиму сплатити доведеться усю суму.
Важливий момент, що на сьогодні в Україні заборонено припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі несплати або оплати не в повному обсязі. Також заборонено нарахування та стягнення пені і штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних.
Це означає, що воєнний стан не звільняє від обов’язку сплачувати за комунальні послуги, але відповідальність у вигляді пені та штрафів не настає.
Чи можуть стягувати борги із власників житла, які проживають за кордоном?
За період тимчасової відсутності споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг, вони мають право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім опалення) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку).
Постанова уряду №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану" звільняє окрему категорію громадян від сплати комунальних платежів, якщо споживач не мешкав за місцем проживання. Але це не стосується опалення та комунальних послуг, які оплачуються за лічильниками, а також за управління багатоквартирним будинком (централізовані послуги).
Тому якщо нерухомість знаходиться у неокупованих районах та далеко від проведення бойових дій, комунальні підприємства можуть звернутися до суду за примусовим стягненням (можливий арешт рахунків і занесення до реєстру боржників).
Кредитор має право стягувати заборгованість упродовж 3 років. Але позовна давність застосовується лише за наявності заяви боржника. Якщо її не надали до закінчення розгляду, то суд може стягнути з боржника всю суму навіть понад 3 роки. Крім того, слід враховувати інші нюанси, наприклад, інший строк давності при укладенні договору про реструктуризацію заборгованості.
Чи можуть стягувати борги за комуналку, якщо власники безробітні?
Аналогічна ситуація, адже погіршення майнового стану не впливає на обов’язок сплачувати спожиті послуги. До того ж, такі особи можуть втратити право на призначення житлової субсидії, якщо мають борги за 3 місяці та більше і якщо такий борг перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Варіант дій – ухвалити договір про реструктуризацію заборгованості.
Чи можуть забрати майно чи квартиру за борги з комуналки?
Під час воєнного стану стягнення боргів ЖКГ можливе, але судова практика свідчить про те, що частіше накладають арешт на банківські рахунки, нерухомість (не дозволяється користуватися коштами вище дозволеної суми і вчиняти правочини з власністю), але дуже рідко на квартири і авто звертається стягнення. Про це мова може йти, якщо суми заборгованості дуже великі.
Чи можуть боржникам заборонити виїзд за кордон?
Якщо у власника є заборгованість, у тому числі за послуги ЖКГ, і справа дійшла до суду, виконавець може звернутися за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань.
Яка сума є критичною, щоб людину визнали боржником та внесли у відповідний реєстр?
Щоб потрапити до реєстру, достатньо мати будь-яку суму боргу. Процес відбувається так: установа, яка надає комунальні послуги, звертається до суду з позовом про стягнення боргу, отримує рішення (частіше за все позитивне, якщо боржник не звернеться до юристів і не надасть докази на свою користь) та виконавчий лист.
Наступний крок – звернення до державного чи приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. Виконавець на підставі виконавчого листа вносить інформацію про особу боржника до реєстру.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News