Ажіотаж в аптеках, нестача ліків, проблеми з логістикою та сировиною – такими були реалії фармацевтичної галузі України на початку повномасштабної війни. Однак виробникам та аптечним мережам вдалося стабілізувати ситуацію. Ринок вистояв і розвивається, хоча нові умови все ж вплинули на попит та вартість медикаментів.
Докладно про те, з якими викликами стикнулася українська фармацевтична сфера, що зараз відбувається з цінами та доступністю ліків – в матеріалі РБК-Україна.
Штучний дефіцит та проблеми з логістикою
У перші дні повномасштабного вторгнення РФ українці шикувалися в черги біля магазинів, банкоматів та аптек. Через невизначеність люди намагалися зробити запаси найнеобхіднішого.
Попит на медикаменти був надзвичайно високим, особливо серед людей із хронічними захворюваннями. Також у великих обсягах скуповували ліки волонтери для потреб військових.
Як розповів РБК-Україна директор з корпоративних питань фармацевтичної компанії "Дарниця" Василь Губарець, у перший день повномасштабної агресії аптечний продаж ліків збільшився більше ніж у 2 рази, порівнюючи з аналогічним днем минулого року, та зростав високими темпами в перші 11 днів великої війни.
Кількість працюючих аптек у країні на початку вторгнення РФ не перевищувала 10% від загальної. Фармацевти та працівники дистриб'юторів не виходили на роботу чи евакуювалися. Через шалений попит запаси лікарських засобів в аптеках швидко знижувалася, поповнити їх було не завжди можливо, тому й виник штучний дефіцит.
"В перші дні війни дефіцит був майже на всі ліки. Тільки це було пов’язано з проблемами логістики склад-аптека. Ми не мали можливості поповнювати запаси аптек так само як у мирний час. Люди швидко розкупили всі наявні товари, тим самим створили штучний дефіцит", – зазначив у коментарі виданню Олексій Кузьменко, заступник комерційного директора мережі аптек АНЦ.
У компанії "Дарниця" погоджуються, що проблеми з логістикою стали головною проблемою для всієї фармацевтичної галузі. Щоб забезпечити безперебійні поставки, компанія допомагала дистриб’юторам шукати транспорт та водіїв для перевезення ліків, направила своїх співробітників в якості фармацевтів-волонтерів до аптек.
Викликом для ринку лікарських засобів було як скорочення кількості працюючих аптек через ускладнення логістики, руйнування внаслідок обстрілів, окупацію, так і проблеми у виробників.
Виконавчий директор АТ "Фармак" Володимир Костюк каже, що під час війни компанія понесла збитки у 1,5 млрд гривень через знищення ворогом складу під Києвом, де зберігалася вся готова продукція та первинне пакування.
Проте вже на початку 4 кварталу 2022 року випуск всього асортименту вдалося відновити. До того ж "Фармак" зараз надає свої виробничі потужності частині виробників фармацевтичної продукції, в яких вийшло релокуватися з зон активних бойових дій.
Розвиток попри війну
Складні умови війни загартували фармацевтичну галузь України. За даними аналізу Proxima Research, який згадували у коментарі виданню представники "Фармак" і "Дарниця", загалом у 2022 році українські фармкомпанії випустили на ринок близько 100 нових лікарських препаратів.
Так, "Дарниця" продовжує інвестувати в розвиток, діджиталізацію та нові продукти. За минулий рік компанія випустила на ринок 18 препаратів. Також у квітні 2022 ВООЗ офіційно визначила "Дарницю" як єдиного виробника в Україні, що отримає технологію виробництва вакцин на основі мРНК.
"Наразі в Україні не виробляються вакцини від жодної хвороби, тож це значний крок для розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі", – наголосив директор з корпоративних питань "Дарниця" Василь Губарець.
"Фармак" в минулому році вивів на ринок 16 нових продуктів, інвестувавши в дослідження і розробку понад 400 млн грн. Це препарати для лікування дихальних шляхів та бронхіальної астми, тромбозу та гострого інфаркту міокарда, а також рентгеноконтрастні, протизапальні, знеболюючі ліки та льодяники з вітамінами для дітей.
"В цьому році не плануємо зупинятися, і готуємося зробити більше 20 лончів", – розповів про плани з випуску нових препаратів виконавчий директор компанії Володимир Костюк.
Аптечний сегмент також адаптувався до викликів воєнного часу. Наприклад, відключення світла змінили вимоги до технічного оснащення точок продажу медикаментів, що забезпечило їх безперебійну роботу.
За словами заступника комерційного директора мережі аптек АНЦ Олексія Кузьменка, через міграцію людей по Україні змінився підхід до планування постачання та логістики між складами й аптеками. Турбота про максимальну безпеку та зручність людей посилила впровадження цифровізації як всередині компанії, так і для споживачів.
"Загалом ринок став більш активним, рухливим та гнучким до обставин. Але війна не зупинила наш розвиток та розширення. Ми відновлюємо зруйновані аптеки та відкриваємо нові", – каже Кузьменко.
Чи зникли імпортні препарати з українських аптек
З початком повномасштабного вторгнення РФ Україна повністю відмовилася від лікарських засобів російських та білоруських фармацевтичних компаній.
В перші місяці війни також було припинено постачання в аптеки медикаментів з-за кордону через складнощі з логістикою. В мережі АНЦ розповіли, що в цій ситуації користувалися резервами та перерозподіляли препарати між точками продажу. Проте завдяки партнерам невдовзі постачання всіх необхідних препаратів відновилося.
Дефіциту лікарських засобів на ринку вдалося уникнути завдяки тому, що виробники, аптечні мережі, дистриб'ютори та МОЗ працювали дуже злагоджено. Виконавчий директор "Фармак" Володимир Костюк наголосив, що сьогодні логістичні ланцюги хоч і значно ускладнилися, але фактично стабілізувалися. Проблем із дефіцитом сировини для ліків також майже немає.
Уникли дефіциту імпортної сировини для виробництва ліків і в компанії "Дарниця". Директор з корпоративних питань Василь Губарець розповів, що чинник сировини є важливим, адже в цьому аспекті українська фармацевтична галузь залежить від імпорту. Основними викликами були логістика і валютні коливання, які здійснювали тиск на ціну.
При цьому "Дарниця" підготувала запас сировини у січні-лютому 2021 року, що дозволило не зупиняти виробництво. Дещо пізніше процеси поставки сировини були повністю відлагоджені, і зараз ризики для виробництва відсутні.
Що з цінами на медикаменти
За словами заступника комерційного директора мережі аптек АНЦ Олексія Кузьменка, суттєвих змін у вартості лікарських засобів в Україні не відбулося від початку війни.
Проте дорожчими стали іноземні ліки, логістика яких змінилась та стала більш складною та вартісною.
Доходи населення зменшилися, тому зараз українці надають перевагу препаратам середньої та низької цінової категорії. Водночас попитом користуються медикаменти вітчизняних виробників.
"Ціни на ліки наших виробників в багатьох позиціях менше ніж іноземних, до того ж придбання саме української продукції підтримує вітчизняний бізнес", – резюмує Олексій Кузьменко.
Найпопулярніші ліки сьогодні
Наразі українці найбільше купують групи препаратів для лікування хронічних захворювань, заспокійливі, знеболюючі та хірургічні засоби.
Вартість популярних препаратів заспокійливої дії в аптеках за даними сервісу пошуку Tabletki.ua складає: пігулки "Валеріана" – від 30 грн, краплі "Корвалол" – від 20 грн, препарати з гліцином, що нормалізують сон - в середньому 50 грн. Седативні "Біфрен", "Адаптол", "Ново-пасит", "Персен" коштуватимуть більше 100 грн.
Засіб від головного болю "Цитрамон" обійдеться від 11 грн за блістер на 6 таблеток, знеболююче "Анальгін" – від 12 грн за 10 таблеток, "Німесил" – від 12 грн за 1 пакет, чи від 360 грн за упаковку, "Нурофєн" – від 120 грн.
Варто зазначити також, що велика кількість продукції купується зараз для відправки допомоги госпіталям, парамедикам, бійцям.
В компанії "Фармак" розповіли, що для потреб армії було збільшено виробництво знеболюючих засобів (шприців зі знеболюючим для особистої аптечки військових), протизастудних та протизапальних препаратів, засобів для екстреної допомоги при виразках та для зупинки кровотеч.
В мережі аптек АНЦ дадають, що виріс попит на товари медичного призначення. Багато людей зрозуміли, що кожна родина, дім, офіс мають бути забезпечені аптечками першої допомоги.
Вартість аптечки першої допомоги
Міністерство охорони здоров'я України надало рекомендації щодо вмісту базової домашньої аптечки.
Наводимо перелік засобів з їх приблизною вартістю (за даними сервісу Tabletki.ua):
- еластичні бинти – від 25 грн/шт;
- безпечні шпильки – 50 грн/ набір;
- стерильні рукавички – 3,5 грн/пара;
- пінцет – від 50 грн;
- ножиці – в середньому від 100 грн;
- неспиртові серветки – 8 грн/упаковка нестерильних марлевих серветок;
- термометр – від 75 грн;
- пластирі, зокрема для очей – 85 грн набір з 20 пластирів та 85 грн щиток на око;
- стерильні бинти – від 10 грн за упаковку;
- трикутні (косинкові) пов’язки – від 90 грн косинка для фіксації кінцівок;
- антисептичний засіб (хлоргексидин, 70-відсотковий спирт) – 25 грн за 100 мл хлоргексидину, 26 грн – 100 мл спирту 70%;
- знеболювальні та жарознижувальні (парацетамол, ібупрофен) – від 28 грн упаковка ібупрофену;
- розчин для відновлення водно-сольового балансу при отруєнні та сорбенти – порошок "Регідрон" від 100 грн/упаковка, "Сорбекс" – від 60 грн;
- крем від алергії з діючою речовиною дифенгідрамін або таблетки з лоратадином, цетиризином – таблетки "Лоратадин" від 20 грн за блістер;
- стерильний фізросчин для промивання ран (наприклад, натрію хлорид) – від 22 грн за 100 мл;
- краплі для промивання очей – від 50 грн;
Загальна вартість такої аптечки складатиме від 900 грн.
Крім того, до аптечки необхідно покласти препарати, які людина приймає на постійній основі у випадку хронічних захворювань, відповідно до власних потреб та за рекомендацією лікаря.
Це, наприклад, препарати для зниження тиску з активними речовинами: каптоприл та гідрохлортіазид. Треба мати щонайменше двотижневий, а краще – місячний запас таких ліків.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →