Понад 18 млн українських біженців виїхали до Європи з початку широкомасштабної війни, і близько 10 млн людей повернулися додому. Проте, згідно з даними Агентства ООН у справах біженців станом на 11 квітня у Європі зафіксовано 8 167 986 українців, з яких 5 038 365 отримали статус тимчасового захисту.
Найбільш привабливою для переселенців є Німеччина, де осіли близько 1 млн українців, які втекли від війни, і де на відміну, наприклад, від Польщі, надають допомогу і соціальний пакет. Які саме пільги є належними, як облаштуватись на місці, та які є нюанси щодо виживання у ФРН, UBR.ua розібрав разом з біженцями, які там оселилися. Всі вони з Києва та їм є з чим порівнювати.
Етапи адаптації
Етапи акліматизації в кожного, хто пережив еміграцію, свої і вони можуть різнитися в кожному конкретному випадку, але найбільш повний перелік етапів адаптації нам надала Ольга, яка облаштувалася в Карлсруе (земля Баден-Вюртемберг), яка спершу намагалася виживати без набуття статусу тимчасового захисту, працюючи в українській компанії віддалено, а реєстрацію вимушеного переселенця отримала згодом. Її етапи склалися таким чином:
- прибуття ("Приїзд до безпечного місця цілим та неушкодженим, психологічний стан не беремо до уваги");
- акліматизація ("Є де лягти та поїсти якийсь час, на день-три");
- облаштування на місці ("Є де пожити на більший термін, наприклад, 1 місяць");
- виживання ("Є місце, де можна жити понад місяць-півроку-рік і зареєструватися, щоб залишитися більш ніж на 90 днів. Про зручність не йдеться, жодних люкс-умов немає. Були випадки, коли знімали готель, але потім їхали, коли закінчувалися гроші" );
- реєстрація;
- пошук школи для дітей;
- візити до лікарів;
- отримання документів і статусу;
- мовні курси;
- робота або підтримка;
- пошук нової роботи на місці;
- вільне "плавання";
- робота;
- пошук свого житла;
- зміни місця проживання;
- переїзд.
"Країну я не обирала. Спочатку просто тікали з Києва, потім на захід України, потім у сільську місцевість, де перебували в наметах в очікуванні перетину кордону. В мене не було друзів або знайомих, які живуть за кордоном. Однак моя подруга перша дісталася та покликала, мовляв, там вже розберемося. Цією країною виявилася Німеччина", – розповіла Ольга.
За її словами, німці приймають українців добре і їй з друзями та знайомими зустрічалися розуміючі люди, які готові допомогти та реально допомагають протягом всього часу.
"Етапи акліматизації ще не пройдено. І незрозуміло, чи буде колись пройдено. Щодня щось нове, як у лабіринті, не знаючи правил, і не знаєш, що за наступним поворотом, хоча іноді здається, що страшне позаду. Програми підтримки, первинні приймальники (не дадуть залишитися просто неба і без їжі на перші часи), допомога, компенсація за житло (знайти вільне неймовірно важко, адже тут ринок орендодавців, які диктують свої правила), інтеграційні курси, мінімальний прожитковий рівень країна надає", – розповідає Ольга з Карлсруе.
Бюрократія
Про те, що до українців ставлення загалом гарне, підтверджує також киянка Юлія, яка влаштувалася в Кілі, хоча й з деякими застереженнями.
"На побутовому рівні сприймають як чужинців, звісно, з огляду на свою ментальну інтелігентність та культурність (особисто я побачила німців саме такими). Спочатку було більше співчування, зараз, скоріш, як неминучість. Трохи зіпсували враження про українців наші цигани", – розповіла Юлія.
За її словами, в Німеччині вона теж опинилася, швидше за все, випадково. Так, служби в Польщі, куди вона потрапила одразу після перетину кордону, рекомендували якнайшвидше "їхати далі", оскільки у березні минулого року був великий наплив біженців, а Німеччина була країною, яка приймала українців, в яких не було закордонного паспорта.
"Ми одразу влаштувалися добре, німці доброзичливі, культурні, дуже спокійні люди, все гаразд. Єдиний мінус – це їхні контори різні, служби дуже повільні, дуже бюрократичні. І от у їхніх співробітників найчастіше ставлення до українців відчувається недружнє", – розповідає Юлія з Кіля.
Облаштування на місці
Тим, хто виїжджає до Німеччини, наші респонденти радять насамперед зв'язуватися з волонтерськими організаціями, які допоможуть у різних ситуаціях. Той факт, що в Німеччині чимало українців, полегшує адаптацію біженців і спілкування на перших порах, аби дізнатися, які пільги є належними.
"До початку літа був безкоштовний проїзд на всіх регіональних видах транспорту. Практично в кожному місті або містечку можна знайти центри допомоги українцям, місцеві громади, волонтерів. Також і співвітчизники самоорганізовуються та створюють групи психогічної підтримки, міні-дитсадки, посиденьки, багато всіляких чатів у соціальних мережах, де можна проконсультуватися, надати та отримати допомогу", – пояснює Ольга.
Допомога волонтерів теж необхідна під час пошуку житла, оскільки держава не надає такого, крім центрів тимчасового розміщення, і лише виплачує компенсацію за оренду квартири. І саме допомога волонтерів, які ведуть бази з адресами, є безцінною.
"Звернути увагу біженцям слід на пошук в інтернеті волонтерів, якщо такі ще залишилися, оскільки в Німеччині проблеми з житлом (не хочуть здавати українцям квартири). А так, приїжджаючи, вас буде направлено до табору для біженців, а вже з нього – розподіл по всій Німеччині, де є вільні місця. Зараз це може тривати до трьох місяців, а то й більше – як пощастить", – радить Юлія.
Допомога в Німеччині
В Німеччині для українців, які набули статусу тимчасового захисту, передбачено програму підтримки таку саму, як і для безробітних громадян Німеччини, що ставить наших громадян у певне привілейоване становище порівняно з біженцями з інших країн.
"Допомога, плюс базове медстрахування, плюс оплата житла, за винятком електроенергії у квартирі. Тобто нашими біженцями опікується Jobcenter. Це і виплати, і інтеграційні курси, і допомога у працевлаштуванні. Виплати на дітей зараз покладено на сімейну касу Familienkasse. Загалом допомога цілком достатня", – пояснює Юлія.
Якщо спершу сума допомоги на одну людину становила близько 300 євро залежно від низки умов, то в січні цього року суму виплат було збільшено, і виплати здійснюються з огляду на такі критерії:
- самотні люди, батьки-одинаки – 502 євро;
- доросла пара – 451 євро;
- дорослі, 18-24 роки – 402 євро;
- діти та підлітки у віці 14-17 років – 420 євро;
- діти 6-13 років – 348 євро;
- діти віком до 6 років – 318 євро.
Людмила, яка влаштувалася в містечку Віперфюрт поблизу Кельна, розповіла, що для матерів з дітьми є доступ до соціальних магазинів зі "зниженими" цінами, що дозволяє з такою допомогою досить впевнено почуватися.
"Обираючи країну, я орієнтувалася на соцпакет та соціальну захищеність переселенців. Там вже майже місяць була моя близька подруга. А я – мама маленької дитини, для мене все перераховане вище є дуже важливим", – розповіла UBR.ua Людмила.
Робота та школа в Німеччині
Знання німецької мови необхідне не лише для комунікації, але й, звісно, для отримання роботи, і чим кращим є знання мови, тим більше шансів отримати цікаву роботу. Однак навіть й у разі мовних проблем зарплата буде не меншою за мінімальну зарплату в Німеччині, яка сьогодні становить 2 102 євро.
"Рівень заробітку безпосередньо залежить від рівня володіння мовою, тому всі прагнуть її вивчати, курси переповнені, черги – на місяці вперед. Оплата у будь-якому разі не менша за встановлену мінімальну зарплату", – зазначає Юлія.
Натомість за наявності необхідної кваліфікації зарплата, звичайно ж, вища. Але володіти німецькою мовою все одно необхідно.
"Зарплата залежить від кваліфікації та знання мови. Без німецької мови складно. Мінзарплата брутто 12 євро на годину. Є можливість працювати "мініджоб". Тобто додатково можна заробити, виконуючи роботу неповний робочий день, непогана підмога. Також якщо рівень зарплати не дотягує до мінімального прожиткового рівня, то тобі також допоможуть з доплатою від джобцетру", – уточнює Ольга.
Гідні зарплати дозволяють нівелювати чинник більш високих порівняно з українськими європейських цін. Крім того, держава бере на себе витрати на закупівлю шкільного приладдя, що кардинально відрізняє життя українців у Німеччині від життя в Україні. І це також полегшує матеріальне становище біженців.
Так, наприклад, набір шкільного приладдя у 2023 році коштує 174 євро, і цю суму також виплачує держава двома "траншами": в лютому – 58 євро та у серпні – 116 євро.
"Це додаткова виплата для школярів. Вони знають, що шкільне приладдя коштує в них недешево і роблять таку доплату перед кожним новим семестром", – пояснює Юлія з Кіля.
Українська влада кинула
На фоні допомоги біженцям з боку німецької держави різко контрастує повна бездіяльність тих самих українських чиновників щодо цього питання. Всі опитані нами переселенці в Німеччині ставляться до української влади щодо цього питання різко негативно, і справа насамперед про ставлення Києва до своїх власних громадян.
"Підтримки з боку нашої держави не відчувається жодної, хіба що не призупиняють виплати на дітей. А консульство України в Гамбурзі я б взагалі розігнала, це як зразок найогиднішого бюро. Для сімей з дитиною з інвалідністю термін (запис на прийом – ред.) не дають. Взяти неможливо на сайті. Гамбург і Берлін мені не відповіли, а консул у Франкфурті запросила на термін вже на завтра", – розповіла Юлія, мати чотирьох дітей.
Різко негативно відреагувала на це запитання також Людмила з Кельна, сама співробітниця київського метрополітену в декреті, одинока мати з півторарічною дитиною на руках, яка отримує близько 800 грн на місяць. "Болт забила українська влада, ну як зазвичай", – прокоментувала вона нам.
Тому зазвичай українці "витягують" самі себе. Комерційні компанії допомагають своїм співробітникам працювати дистанційно, якщо робота дозволяє працювати у такому режимі.
"Держпідприємства поставили крапку у виборі ще навесні та влітку. Багатьом довелося зробити нелегкий вибір без вибору: залишатися у фізичній безпеці та невідомості або повертатися до небезпечної країни. Знаю, хтось повернувся, хтось звільнився, а також таких, хто повернувся та знову поїхав за кордон", – розповідає Ольга.
Поради
Біженці уточнюють, що життя в Німеччині – не курорт, тож розраховувати на комфорт не варто, це все ж таки вдалий вибір для тих, хто втік від війни та поневірянь, а не варіант на кшталт поїздки до Буковеля. Причому основна проблема в тому, що не так легко знайти житло в Німеччині за держпрограмами.
"Можете прожити й півроку в таборі. Умови можуть бути різними. Але ми явно до цих умов не звикли. Важко з маленькими дітьми, старим, з інвалідами та з тваринами. За умови таких чинників буде складно. Якщо хтось думає, що це курорт, то це не так. Ті, хто обмірковує їхати чи ні, у вас є можливість подумати, зважити всі за і проти", – дає рекомендації Ольга з Карлсруе.
"В нас різні ритми життя. Ми весь час поспішаємо. В них "kein stress", "kein problem". І, звісно, вони ретельно дотримуються всіх правил та законів. Українцям варто не поспішати і дотримуватись правил, та вникати, а не збирати плітки", – радить Людмила з Кельна.
"Тут все по-іншому, напевно, треба бути до цього готовим. Свої правила, і треба їх дотримуватися. Але якщо докладати зусиль, бути чесним та порядним, шанобливо ставитися до всіх, то життя в Німеччині спокійне, розмірене, з гідною оплатою праці", – резюмує Юлія з Кіля.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
