В Україні заговорили про можливе підвищення цін на житлово-комунальні послуги. При цьому щодо частини з них діє тарифний мораторій. РБК-Україна розбиралося, що буде з тарифами найближчим часом.
Тарифний мораторій поширюється не на всі послуги ЖКГ. Відповідний урядовий законопроект Верховна рада ухвалила ще влітку 2022 року. Згідно з документом, на час воєнного стану та 6 місяців після нього заборонено піднімати тарифи на газ, тепло та гарячу воду.
Крім того, компаніям-постачальникам газу заборонено примушувати до оплати заборгованості. Інакше кажучи – не можна штрафувати побутових споживачів. Щодо тарифів на світло та воду мораторій не діє.
До зростання тарифів на воду приготуватись?
Тарифи на послуги ЖКГ встановлює Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Наприкінці 2022 року вона підняла тарифи на воду в середньому на 10-30%, і рішення мало набути чинності з 1 січня 2023-го. Воно стосувалося близько 32 водоканалів, але не Харківської, Миколаївської та Херсонської областей, які сильніше за інших постраждали від російської агресії. Тоді ж голова комісії Костянтин Ущаповський запропонував утриматися від підвищення та повернутися до нього у травні.
Минулого тижня стало відомо, що питання тарифів на централізоване водопостачання та стоки можуть включити до порядку денного НКРЕКП вже у березні. Як кажуть у комісії, зараз опрацьовується можливість перегляду цін у два етапи – з 1 квітня та 1 липня. На першому очікується середнє підвищення на 10%.
Що це означає на практиці? Наприклад, якщо зараз для мешканців Києва встановлено загальний тариф на рівні 30,38 гривні за кубометр (з ПДВ), то з 1 квітня планується підвищення до 34,5 гривні та з 1 липня – до 39,3 гривні.
Оскільки тарифи встановлюються для кожного водоканалу, вони можуть істотно відрізнятися залежно від регіону. Таким чином, найдорожча вода буде у Павлограді (Дніпропетровська область), де тариф із квітня можуть підняти до 62,12 гривень за кубометр.
Директор Аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук наголошує, що тарифи мають бути економічно обґрунтованими. І саме НКРЕКП перевіряє документи комунальних підприємств, щоб визначити, скільки має сплачувати кінцевий споживач.
"Якщо на рівні держави Нацкомісія вирішила піднімати тарифи, то, на нашу думку, це обґрунтовано. Тому що подорожчали складові тарифу – це і електроенергія у структурі водопостачання, і заробітні плати, і хімічні реагенти для очищення води. Все це піднімається в ціні та має бути компенсовано за рахунок тарифу", – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Таким чином, тариф має відобразити подорожчання реагентів, що закуповуються за кордоном, через різке зростання курсу долара та євро. А також ситуацію з тією ж електрикою, ціни на яку для підприємств набагато вищі, ніж для населення. І з огляду на те, що в окремих регіонах тарифи на водопостачання не переглядалися більше двох років.
Подорожчання е/е вже обговорюється
На ринку електроенергії України діє механізм спеціальних зобов'язань. Завдяки цьому для побутових споживачів діють тарифи: 1,44 гривні за кВт*год, якщо споживається менше 250 кВт*год на місяць; 1,68 гривень за кВт*год, якщо споживається понад 250 кВт*год на місяць.
Згідно з рішенням уряду від жовтня 2022 року, такі ціни збережуться щонайменше до 31 березня 2023-го. І якщо його не продовжать, то теоретично галузь може перейти на ринкові умови. Хоча зараз в уряді прораховують близько 10 сценаріїв зміни тарифів, у тому числі за "вилкою" в 250 кВт*год, але остаточного рішення немає.
"Особисто я противник такого підходу. Перші 250 кВт*год нічим з погляду вартості не відрізняються від наступних, а визначати доходи споживачів за обсягом споживання некоректно", – зазначив у коментарі РБК-Україна радник прем'єр-міністра Юрій Бойко.
За його словами, у разі зростання тарифів на е/е нівелювати напругу в суспільстві могли б адресні субсидії. Тому в уряді продовжують зважувати всі "за" та "проти", а всі 10 сценаріїв на даний момент зависли у повітрі. Це традиційно складний вибір між економічною очевидністю та політичною доцільністю.
На початку березня на цих сценаріях зупинявся голова Нацкомісії Костянтин Ущаповський. Один із них передбачає модифікацію чинної системи субсидій, другий – різні тарифи залежно від обсягів споживання. Остаточне рішення за урядом, але його оголосять не раніше, ніж за місяць-два після завершення опалювального сезону. При цьому на думку Ущаповського, війна настільки змінила українців, що вони готові платити за світло за справедливою ціною.
Голова профільного комітету Верховної ради Андрій Герус, коментуючи можливість підвищення тарифів, звертає увагу на те, в якому стані перебуває українська енергетика після російських ударів. Та й інфляцію ніхто не скасовував. Тому, вважає депутат, можна було б розглядати підвищення для доволі заможних людей.
"Якщо ці кошти підуть на те, щоб відремонтувати енергосистему та забезпечити кращу надійність, добре це чи погано? Це просто відповідальний крок, який може позитивно позначитися на ремонтах, відновленні та наявності електроенергії у кінцевих споживачів", – зазначив він у коментарі виданню.
Аналітик енергетичних ринків Максим Білявський упевнений, що до зростання тарифів на електроенергію насамперед не готова українська економіка. Згідно зі звітами, за минулий рік ВВП скоротився на 30%. А це означає різке зростання рівня безробіття, при якому підвищення тарифів може спровокувати ще більший колапс на енергетичному ринку та спричинити соціальну напругу. Оскільки в період воєнного стану та в післявоєнний період у людей, швидше за все, не буде на це грошей.
Білявський пропонує йти іншим шляхом: коли з'явиться профіцит електроенергії, відновити експорт на ринки Європейського союзу. Отримані доходи разом з допомогою зарубіжних донорів можна акумулювати у спеціальному фонді для ремонту та відновлення пошкодженої ударами РФ енергоінфраструктури.
"І тоді не буде потреби у перегляді тарифів для населення. Давайте дивитися правді в очі, у нас до війни була критична ситуація за показником енергетичної бідності. А зараз вона набагато погіршилася. Проблему можна вирішити за рахунок матеріальної підтримки та інших заходів. Тому потрібно шукати баланс між програмою ремонтів та фінансовим забезпеченням галузі", – зазначив експерт у розмові з РБК-Україна.
У крайньому випадку Білявський припускає можливість зростання тарифів для платоспроможних категорій, які споживають понад 300 кВт*год на місяць. Щодо решти, то перегляд просто не спрацює у воєнний час. Особливо за відсутності механізму отримання монетизованих субсидій.
Газ, тепло та гаряча вода під мораторієм
Як уже йшлося вище, стосовно цих тарифів діє державний мораторій. Переважна більшість споживачів отримує газ за ціною 7,96 гривні за кубометр (без ПДВ). І згідно з розпорядженням уряду, вона точно діятиме до 31 березня.
Вартість доставки газу також зафіксовано, але вона відрізняється залежно від газорозподільної компанії. Наприклад, від 0,384 гривень за кубометр у Київській області до 2,388 гривень у Харківській.
Щодо тарифів на тепло, то продовжує діяти розрахункова формула, яка була запроваджена ще до 24 лютого 2022 року. Але і вони встановлюються в кожній області окремо залежно від постачальника та наявності лічильників. Так, у Києві діє тариф 1654,41 грн/Гкал, у Дніпрі – 1741,32 грн/Гкал, в Одесі – 1813,94 грн/Гкал.
Те саме стосується і тарифів на гарячу воду. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще взимку казав, що місцевій владі виділили 14 млрд гривень у вигляді субвенцій, щоб ціни залишалися без змін, а підприємства мали кошти на забезпечення безперебійної роботи та ремонтів на тлі російських ударів по енергетичних об'єктах.
Чи можуть тарифний мораторій переглянути чи скасувати через економічний чинник? На даний момент про це нічого не відомо. "Про такі плани я не чув і таких планів не бачив, тому не знаю, щоб таке на сьогоднішній день обговорювалося", – сказав Андрій Герус.
Цього тижня у Верховній раді зареєстрували проект постанови, якою нардепи пропонують Кабміну поширити мораторій та інші тарифи ЖКГ. На момент публікації матеріалу Герус не був готовий оцінити цю пропозицію. Але наголосив, що ухвалюючи державні рішення, необхідно зважувати всі плюси та всі мінуси. І, з одного боку, думати про людей, а з іншого – не допустити ситуації, схожу на ту, що у травні-червні 2022 року склалася з бензином та дизпаливом на АЗС.
Чинний мораторій також передбачає компенсацію комунальним підприємствам за рахунок держави. Але різницю в тарифах досі не відшкодовано. За оцінками Асоціації міст України, збитки за 2022 рік становили майже 35 млрд гривень. І "гейзери", що час від часу б'ють з-під асфальту, є одним з прямих результатів такої ситуації.
І якщо об'єктивно – у майбутньому навряд чи вдасться уникнути підвищення цін на житлово-комунальні послуги, але зараз таке рішення здається політичним самогубством. Принаймні щодо різкого зростання до економічно обґрунтованих показників. А тому, швидше за все, влада продовжуватиме шукати черговий компроміс.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News