Аналітики інвестиційного банку JPMorgan Chase заявили, що війна Росії проти України увійшла в завершальну фазу, і прогнозують можливе припинення вогню до кінця другого кварталу 2025 року. У новому звіті геополітичного центру банку йдеться, що "ендшпіль" може завершитися не миром, а замороженим конфліктом, у межах якого кожна зі сторін погодиться на часткові поступки. JPMorgan попереджає: якщо Україна не отримає потужних безпекових гарантій, її майбутнє може нагадувати шлях Грузії ‒ зростаючий вплив Росії, поступова ерозія демократії та згасання західної інтеграції.
За оцінкою експертів банку, нині сторони перебувають на межі виснаження: Європа стикається з дефіцитом озброєння, Україна ‒ із браком військових ресурсів, а у США знижується політична воля до підтримки. Водночас єдність трансатлантичного альянсу стає дедалі крихкішою. За таких умов президент України Володимир Зеленський, ймовірно, буде змушений погодитися на угоду, яка призупинить бойові дії, хоча й не принесе повного миру. У звіті наголошується, що і для Росії втрати вже неприйнятні ‒ за нинішніх темпів наступу їй знадобилося б близько 118 років, щоб захопити всю територію України. Тому і Москва буде зацікавлена у домовленості, яка дозволить зберегти обличчя та залишить шанс на реалізацію стратегічної мети ‒ встановлення контролю над Києвом.
Експерти вважають, що 2025 рік стане ключовим для переговорів. Водночас успішність домовленостей залежатиме від двох основних чинників: ступеня задоволеності Владіміра Путіна поступками з боку України і Заходу та сили безпекових гарантій, які отримає Київ. Якщо гарантії будуть слабкими, Україна буде змушена поступитися більше ‒ від територій і нейтралітету до демілітаризації ‒ або ризикувати поновленням бойових дій.
У звіті окреслили чотири потенційні сценарії розвитку подій:
- 15% ‒ сценарій "Південна Корея"
Україна не досягне членства в НАТО і не поверне всі окуповані території. Проте, за умови розміщення в країні європейських військових і американських гарантій безпеки, 80% територій, що залишаються під контролем Києва, можуть стабілізуватися і перейти до сталого розвитку. Додатковий поштовх відновленню надало б рішення Заходу використати близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів.
- 20% ‒ сценарій "Ізраїль"
У цьому варіанті Україна отримує тривалу військову і фінансову підтримку, але без присутності іноземних військ. Така модель дозволить країні зміцнити обороноздатність і створити власний стримувальний потенціал. Проте постійна загроза війни залишатиметься, а Кремль очікуватиме поступок, зокрема економічних, і спробує нормалізувати стосунки зі США.
- 50% ‒ сценарій "Грузія"
За відсутності іноземних військ і значної військової допомоги, Україна може опинитися в зоні затяжної нестабільності. Іноземна підтримка поступово зменшуватиметься, а процеси інтеграції до ЄС і НАТО сповільняться або зупиняться, що загрожує поступовим поверненням України до сфери впливу Росії.
- 15% ‒ сценарій "Білорусь"
У разі втрати підтримки США і неспроможності Європи її замістити, Росія продовжить наполягати на максималістських вимогах, що може призвести до повної капітуляції України і фактичного перетворення її на васала Москви. Такий розвиток подій загрожує розколом Заходу і руйнуванням післявоєнного світового порядку.
Особливу увагу в JPMorgan приділили найбільш імовірному, на їхню думку, "грузинському сценарію". Аналітики нагадують, що після війни з Росією у 2008 році Грузія отримала значну західну підтримку. Однак відсутність безпекових гарантій і західної інтеграції спричинили політичну дестабілізацію і посилення російського впливу. Наразі правляча партія, підтримувана проросійським олігархом, відмовилася від євроінтеграції, а ухвалення закону про "іноземних агентів" призвело до заморожування допомоги з боку Заходу. Тим часом економічна залежність від Росії посилилася: лише грошові перекази з РФ становили понад 15% ВВП країни у 2022-2023 роках.
За словами аналітиків, схожий сценарій для України означатиме втрату шансів на повноцінну інтеграцію в західні структури, повільне відновлення, відтік і неповернення з-за кордону кваліфікованої робочої сили, обмежені інвестиції через високі ризики і можливо ‒ часткове повернення до економічної залежності від Росії.
Крім того, якщо домовленості передбачатимуть обмеження для українського оборонного сектору, це може знищити перспективи розвитку потужної воєнної індустрії, яка могла б стати рушієм післявоєнного зростання.
"Парадоксально, але втрата східних територій може зіграти роль джгута, який відріже Київ від Донбасу і дозволить зосередити зусилля з відновлення на більш керованих, менш пошкоджених регіонах, які потребують менших державних витрат.
Водночас майбутнє України без надійних безпекових гарантій може перетворитися на повторення грузинського досвіду ‒ нагадування про те, що війна може завершитися без справедливого миру, а проєвропейські прагнення ‒ згаснути, якщо Захід не надасть відповідної підтримки", ‒ резюмують автори звіту JPMorgan Chase.
Уже всі помітили кардинальні зміни на міжнародній арені, що відбулися з обранням президентом Америки Дональда Трампа.
Напевно ще не всі усвідомили наслідки й масштаби цих змін, що генеруються найпотужнішою державою планети. Руйнуються дотепер довготривалі союзи, міжнародні закони та правила. Найбільші виклики постають перед слабкими країнами — слабкими інституційно, внутрішньо або ще й ослабленими війною, як-от Україна.