Україна втратила $770 млн через корупцію і невдалі угоди з постачання зброї, йдеться в розслідуванні британської газети Financial Times (FT).
Викладені в матеріалі відомості ґрунтуються на українських державних і судових документах, а також інтерв'ю з посадовими особами, відповідальними за закупівлі, торговцями озброєнням і виробниками.
Сотні мільйонів доларів, які Київ заплатив іноземним збройовим посередникам для забезпечення поставок важливої військової техніки, були витрачені даремно за останні три роки війни.
У кількох випадках Київ виплачував великі суми авансом маловідомим компаніям за обладнання та боєприпаси, які досі не надійшли. Деякі чиновники кажуть, що зброю в непридатному для використання стані продавали за сильно завищеними цінами, оскільки світовий попит різко зріс.
Щонайменше 10 джерел, пов'язаних із військовими закупівлями України та торговцями зброєю, вказали на чотириразове зростання цін на радянські боєприпаси в першій половині 2022 року.
Наразі Україна виплатила $770 млн авансом іноземним торговцям зброєю за зброю і боєприпаси, які досі не отримала, свідчать дані Міноборони України та документи, наявні в розпорядженні FT.
"Це становить значну частину річного бюджету озброєнь України в розмірі $6-8 млрд, витраченого з власних держкоштів з початку вторгнення РФ", — вказують автори.
Колишні українські чиновники, які працювали над цими угодами, були звільнені Офісом президента України Володимира Зеленського. Деяким висунули звинувачення в корупції, а десятки контрактів на постачання зброї розслідують правоохоронці. Частина угод застрягла в повільних арбітражних розглядах у Лондоні та Женеві.
Водночас іноземні збройові компанії заявляють, що стали жертвами внутрішніх чвар і корупції українських чиновників і державних збройових посередників, що може бути однією з причин зниклих мільйонів.
В одному з епізодів у квітні 2022 року, згідно з документами українського суду, державний збройовий брокер "Укрспецекспорт" закупив 120-міліметрові міномети в Судані в продавців, які мали тісні зв'язки з російською ФСБ і найманцями ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина.
Американська компанія Cook's OTL Imports з Аризони зустрічалася з компанією Progres, посередниками з України. Директор компанії обіцяв дістати снаряди і мінометні міни для ЗСУ від виробника в Сербії і отримав $17,1 млн авансу.
OTL так і не поставила снаряди і не повернула гроші. Звіт Державного бюро розслідувань України, з яким ознайомилася FT, засвідчив відсутність у OTL необхідної сертифікації для експорту і транспортування боєприпасів.
Представники Progres відмовилися відповідати на запитання FT про причини укладення угоди з OTL. Компанія заявила, що виграла позов проти OTL у Віденському міжнародному арбітражному суді про стягнення €21,3 млн. Сума охоплює авансовий платіж, судові витрати, відсотки і штрафні платежі.
Контракт OTL є лише однією з щонайменше 30 угод, укладених між Україною та іноземними постачальниками зброї.
Заступник міністра оборони Денис Шарапов, який відповідає за зарубіжні контракти до вересня 2023 року, розповів про отримання близько 25 000 пропозицій з продажу зброї за 18 місяців перебування на посаді. У черзі були невеликі або відносно нові гравці на ринку.
Шарапов порівняв завдання українських військових на початку російського вторгнення зі спробою загасити палаючий будинок "тим, що є".
Інший не менш цікавий приклад — продаж артилерійських боєприпасів американською компанією Regulus Global, яка підписала контракт зі "Спецтехноекспортом" на 1,7 млрд доларів. Це була одна з найбільших угод з військових закупівель.
"Спецтехноекспорт" перевів Regulus авансом 162,6 млн доларів та інші платежі на суму 14 млн євро. Згодом компанія порушила умови контракту, не повернула Києву гроші і перестала відповідати на листи "Спецтехноекспорту".