Погрози влади США вийти з переговорного процесу про закінчення війни РФ проти України тільки стимулюють російського диктатора Володимира Путіна продовжувати воювати.
Як ідеться в матеріалі оглядача The Times Вільяма Гейга, заяви президента США Дональда Трампа і держсекретаря Марко Рубіо про те, що їм набридло займатися питанням України, - це контрпродуктивний підхід, який суперечить усьому досвіду успішного завершення мирних переговорів.
"Мир не приходить за графіком, як оновлення в соцмережах або, як у передвиборчих заявах", - акцентував журналіст.
Він навів приклад, що у випадку з Корейською війною мирні переговори, які розпочалися 1951 року, тривали два роки й у липні 1953 року було остаточно узгоджено перемир'я, яке працює й нині. Його дотримуються ще й тому, що США розмістили свої війська в Південній Кореї, щоб стримати відновлення конфлікту.
"Таким чином, для досягнення миру в Кореї були потрібні і терпіння, і сила, але ні те, ні інше Вашингтон сьогодні не пропонує українцям", - підкреслив оглядач.
"Мир не купується з полиці. Для цього потрібна довіра, що кожна сторона діятиме сумлінно, і переконаність усіх сторін у тому, що вони не зможуть домогтися більшого, продовжуючи воювати - два переконання, для формування яких зазвичай потрібен час і зовнішні важелі", - ідеться в матеріалі.
Це трагічно втрачена можливість, оскільки якби США виділили необхідний час і важелі, вони могли б закінчити війну в Україні.
"Важелем стало б надання українцям достатньої військової допомоги і Путіну довелося б зрозуміти, що він не зможе домогтися просування. Потім потрібен час для укладення досить докладних угод про кордони, військовополонених, протоколи про припинення вогню, безпеку та економічну допомогу для України, без яких війна незабаром повернеться", - ідеться в матеріалі.
У виданні зазначили, що замість усіх цих поетапних кроків спостерігається поспіх із досягненням угоди найближчими днями за відсутності будь-якого явного тиску на РФ, але з інтенсивним акцентом на отримання США багатств України.
З огляду на все це, як зазначили журналісти, можна зробити висновок, що адміністрації Трампа абсолютно нічого не відомо про світовий досвід ведення мирних переговорів.
Натомість Трамп переконаний, що йому потрібен особистий зв'язок із Путіним. Він прийняв від нього в подарунок портрет, назвав звинувачення у втручанні Росії у вибори 2016 року "фальшивим полюванням на відьом", і заявив, що це Україна почала війну.
"Можливо, що він зможе протиснути крихку мирну угоду, яка принижує Україну..., але стає дедалі ймовірнішим, що США підуть із переговорів", - зазначив Хейг.
Такий результат для Європи не бажаний. Досі основні дипломатичні зусилля, докладені британським прем'єром Кіром Стармером і президентом Франції Еммануелем Макроном, полягали в тому, щоб зібрати "коаліцію охочих", яка приєднається до військових сил в Україні для підтримки мирної угоди. Це необхідний процес, щоб показати Трампу, що йому потрібні союзники і, що він повинен їх вислухати.
"Однак зараз на горизонті маячить зовсім інший сценарій, у якому війна триває, але зі зменшуваною допомогою США, такий, що висуне вищі та терміновіші вимоги до промисловості, бюджетів, військового та політичного керівництва Великої Британії та Європи", - йдеться в матеріалі.
У цьому сценарії буде необхідно збільшити постачання зброї Україні, а самій Європі зміцнити власну оборону. Деякі кроки вже робляться, щоб зробити це можливим. Але, як зазначив журналіст, заплановане збільшення оборонних бюджетів все одно буде занадто повільним для вирішення того, що швидко стане надзвичайною ситуацією.
Хейг зазначив, що хоча європейські чиновники опиняться перед непростим стратегічним вибором - озброювати себе чи Україну - вартість і ризики ураження України в кінцевому підсумку будуть набагато вищими.
Але, додав журналіст, не варто скидати з рахунків співпрацю європейців з українською оборонною промисловістю, яка дедалі швидше стає однією з найпередовіших у світі.
"Історія показує, що мир вимагає терпіння і сили. Останні дні показують, що цих якостей не вистачатиме по той бік Атлантики. Оскільки терпіння Трампа закінчується, Британія і Європа повинні мислити радикально, щоб збільшити свою власну силу", - підсумував журналіст.