Державний секретар США Марко Рубіо змушений маневрувати, адже президент Дональд Трамп сприймає війну очима “фюрера” РФ Володимира Путіна.
Про це повідомляє The Telegraph.
Менш ніж шість тижнів тому Україна погодилась на запропоноване США припинення вогню. Тоді Рубіо оголосив, мовляв, “тепер м’яч на боці Росії". Натомість після останніх переговорів у Парижі, виступ держсекретаря США створив враження, ніби нічого не сталося.
Заяви Рубіо на тлі небажання Росії до миру
Ключовий факт дипломатичних зусиль у тому, що 11 березня Україна погодилася на перемир’я, а Росія - відмовилась. Ініціатива перейшла до диктатора РФ Володимира Путіна. “Фюрер” відреагував не нейтрально, а навіть жорстоко. Кремль розпочав нову хвилю атак по цивільній інфраструктурі України, випустивши дві балістичні ракети по центру Сум у Вербну неділю, де загинуло щонайменше 36 осіб, зокрема двоє дітей.
Ще 11 березня Рубіо заявив, якщо Росія відкине припинення вогню, "тоді ми, на жаль, дізнаємося, що є перешкодою для миру". З його логікою, зараз Вашингтон мав би визнати РФ перешкодою й об’єднатися з європейськими союзниками задля тиску на Путіна. Втім, в останній заяві політика не було й натяку на це. Натомість Рубіо наголосив: якщо угода не має перспектив на реалізацію, то США просто "рухатимуться далі".
Замість того, щоб прямо вказати на єдину сторону, яка не прийняла перемир’я, держсекретар уникає участі в одній із найтрагічніших подій з часів Другої світової війни, віддаючи перевагу тому, що назвав "іншими пріоритетами".
Рубіо пристосовується до Трампа
The Telegraph пише, що Марко Рубіо належить до молодшого покоління політиків, а точно не страждає на амнезію. Він пам’ятає хронологію подій, власні заяви і, що головне, усвідомлює - саме Путін ініціював війну та залишається головною перешкодою для миру.
"Проблема Рубіо в тому, що він постійно балансує між власною позицією та ризиком втратити довіру президента, який продовжує покладатися на Путіна та не має наміру посилювати тиск на Росію", - наголошують автори видання.
Тим часом Дональд Трамп застосовує важелі впливу не до агресорки Росії, а до жертви агресії - України. Зокрема, припиняючи передавання озброєння та розвідданих у критичні моменти.
Логіка американського лідера виглядає парадоксально: він чинить тиск на союзника й ігнорує дії противника. Якщо Рубіо хоче зберегти своє політичне майбутнє, йому доводиться пристосовуватись до настроїв Трампа - навіть якщо це шкодить його репутації та самоповазі.
Колишні держсекретарі США вважали своїм обов’язком говорити президентові правду. Однак Рубіо, який щойно вступив на посаду та ще не оговтався від суперництва з Трампом, схоже, не є таким політиком, констатує The Telegraph.