Росія та Україна заявили про готовність не обстрілювати енергетичні об'єкти. Проте, попри заяви Путіна, країна-агресор продовжує щоночі терор українських міст «шахедами». Чи працює так зване енергетичне перемир’я — в матеріалі РБК-Україна.
Українська делегація під час зустрічі з посадовцями США в Джидді 11 березня погодилася на повне 30-денне припинення вогню, якщо така ж згода надійде і від Росії. З цією ж пропозицією Дональд Трамп мав звернутися до російської сторони. Проте після особистої розмови Путіна та Трампа, яка відбулася тиждень потому, вимога про повне припинення вогню з боку США загубилась за більш широкими формулюваннями і більш скромними «успіхами».
У релізі Білого дому за результатами дзвінка йшлось про те, що «рух до миру розпочнеться з припинення вогню по енергетиці та інфраструктурі». Про згоду Москви на «негайне припинення вогню по всій енергетиці та інфраструктурі» написав і сам Трамп.
Натомість у релізі Кремля було вказано, що Путін готовий до «взаємної відмови від ударів на 30 днів» лише «по об'єктах енергетичної інфраструктури» і відразу нібито віддав відповідний указ своїм військовим. Володимир Зеленський також погодився припинити удари по російських обʼєктах енергетики.
У Вашингтоні усе це все одно вирішили видати як ще одну «перемогу», попри те, що Росія продовжує щоночі атакувати українські області сотнями «шахедів», його модифікаціями та хибними цілями — «болванками».
Припинення вогню, але не зовсім
Щоденні російські обстріли далекобійними дронами тривають з вересня. Іноді Москва проводила серію комбінованих атак, запускаючи одночасно по українських регіонах і БПЛА, і ракети. Останній такий удар агресор здійснив 7 березня.
За ці місяці Росія відточила тактику дронових атак. Противник спрямовує рій дронів — як ударних, так і хибних — на один об'єкт, аби перевантажити українську ППО. І паралельно під час підходу до цілі ці дрони маневрують по висотах — то летять надто високо, то надто низько, у результаті чого вони зникають з радарів. При цьому за ніч росіяни можуть запускати по 100-200 таких БПЛА. Усе це в сумі ускладнює їхнє збиття.
Якщо в грудні ворожі обстріли були сконцентровані на об'єктах, що забезпечують генерацію та передачу електроенергії, то з січня цей фокус змістився на газотранспортну систему України.
Однак джерела РБК-Україна у військових колах стверджують, що з 19 березня, після розмови Трампа з Путіним, російські ракети і дрони не атакували українські об'єкти енергетики. І Україна після відповідної згоди Зеленського на «енергетичне перемир’я» теж не наносила удари по російській енергетиці, зокрема і по НПЗ.
Сили оборони щонайменше рік системно атакували російські НПЗ, щоб, з одного боку, залишити окупаційну армію без пального, з іншого — зменшити можливості Кремля фінансувати агресивну війну.
«Виглядає поки все так, що росіяни майже тиждень не цілили в енергетику. З дня 19 березня таких ударів не фіксувалось. Подивимось, як воно буде далі, адже поки це ніде і ніяк не прописано», — сказало одне з джерел.
Якщо промоніторити інформацію щодо російських та українських атак, то публічних згадок (не від російського міноборони, а від достовірних джерел) про ураження об'єктів енергетики ні в нас, ні в Росії після розмови Трампа з Путіним і подальшої заяви Зеленського справді не було.
Хоча це не заважає Москві продовжувати щоночі тероризувати Україну сотнями «шахедів» і наносити удари по інших об'єктах. За даними виданням, більшість російських далекобійних дронів за останній тиждень були спрямовані на військові об'єкти, аеродроми, залізницю та об'єкти ВПК.
При цьому жодних суттєвих змін у кількості випущених «шахедів» за останній тиждень не відбулось. Ба більше, за інформацією РБК-Україна, Росія вже відкрила ще три нових майданчиків для запуску БПЛА — усі в районі Приморсько-Ахтарська, додатково до вже семи функціонуючих. Це може дозволити агресору наростити кількість запущених «шахедів» під час однієї атаки, тобто за один день чи ніч.
Зрозуміло, що не всі з російських дронів летять точно і за правильними координатами, відтак — вони побічно вражають і українські цивільні об'єкти. Хоча точно не можна виключати і той факт, що окремі удари мають виключно терористичний характер і спрямовані саме на ураження цивільних будівель.
Що буде далі
Варто зауважити, що це так зване енергетичне перемир’я поки відбувається «за замовчуванням» — припинення вогню по енергетиці і контроль за його дотриманням ніде документально не зафіксовані і не погоджені. Навіть після переговорів США з Україною та Росією в Саудівській Аравії, які відбулися цими днями, заяви сторін стосовно ударів по енергетиці різняться.
У Білому домі сказали, що будуть з нами та Росією розробляти механізм заборони ударів по енергетичних об’єктах. Українські представники влади заявили, що погоджено «впровадити домовленості щодо повної заборони ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії».
За словами президента Зеленського, припинення вогню по енергетиці набуде чинності відразу після відповідної заяви з боку США. Кремль же сказав, що РФ і США «погодилися розробити заходи щодо заборони ударів по об'єктах енергетики Росії та України терміном на 30 діб, починаючи з 18 березня 2025 року».
При цьому Зеленський сказав, що Київ передав американцям перелік об'єктів енергетики, до яких має бути застосований мораторій на удари. Тоді як Кремль теж опублікував список енергооб'єктів, по яких не можна бити, і який нібито погоджений з США. Це НПЗ, нафто- та газопроводи, газосховища, АЕС, ТЕЦ, ТЕС, підстанції, трансформатори, розподільники та дамби ГЕС.
Разом з питанням ударів по енергетиці сторони торкались також безпеки у морі, і у цьому питанні ясності не більше. І США, і Україна висловились про те, що будуть забезпечувати безпеку судноплавства у Чорному морі, зокрема для комерційних суден.
При цьому Сили оборони вже понад півтора року самотужки забезпечували таку безпеку та функціонування зернового коридору. Що було б актуальним для України — це заборона Росії на атаку наших портів, перебування заряджених ракетоносіїв та тактичної авіації, спорядженої ракетами, у Чорному морі. І досі невідомо, чи вдалось до якихось зрушень у цих питаннях прийти.
Кремль, своєю чергою, висунув свої умови для забезпечення безпеки в Чорному морі — вони стосуються послаблення санкцій щодо російського сектору сільського господарства та виробництва добрив. Зокрема Москва каже, що хоче відновлення російської експорту сільськогосподарської продукції та добрив, зняття санкцій з «Россільгоспбанку» і його повернення до системи SWIFT. Ці вимоги фактично збігаються з тими ультиматумами, які висувала Росія для того, аби продовжити роботу зернового коридору влітку 2023 року.
Наступні дні покажуть, наскільки Кремль буде дотримуватись якихось зобов’язань — не перед Україною, а, насамперед, перед США. Що показали попередні дні — це те, що шлях до повного припинення вогню, а тим паче — до можливого завершення війни Росії проти України, буде не швидким.
Путін усіляко демонструє Трампу готовність припиняти вогонь. І можливо, в цьому він не лукавить, адже не може не усвідомлювати, що війна зайшла в патову ситуацію і жодна зі сторін не здатна на суттєві прориви на фронті. Але у зупинці бойових дій Путін нікуди не спішить, на відміну від Трампа. І тому російський диктатор від початку заграє з бажанням американського президента звітувати про швидкі перемоги, даючи йому натомість маленькі «успіхи» в обмін на поступливість Вашингтону.
«Путін наче маринує Трампа, задобрюючи і заграючи з його его. Він порціями дає йому привід казати, що от він досягнув те і ще те. І одночасно висуюваючи вимоги для більшого, наприклад: ми готові і на повне припинення вогню, але за таких-то умов. І Трамп іде думати. Щоправда, і в американській адміністрації сидять не дурні люди. Питання, коли в них закінчиться терпець грати у цю гру і ті почнуть тиснути на Росію», — розмірковує один із інформованих співрозмовників РБК-Україна.
У цій грі Кремля залишається значна небезпека для України — як би Москві за її результатами не відійшли усі «пряники», тоді як Києву залишать лише «батоги». Справедливий поділ цих «батогів» та «пряників», очевидно, буде ключовим завданням української, європейської і американської дипломатії в наступні місяці. І у Білому дому вже повинні зрозуміти, що Україна навряд чи погодиться на всі можливі уступки зі свого боку заради того, щоби Путін назвав це «перемогою», а Трамп — «завершенням війни».
Нагадаємо, Венс звинуватив Данію в тому, що вона не хоче захищати Гренландію.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Оточені невидимим щитом: вищі сили завжди оберігають ці п'ять знаків зодіаку.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →