Малі та Нігер оголосили про розірвання дипвідносин з Україною. Це сталося після того, як туареги в Малі знищили десятки “вагнерівців”. Які наслідки це матиме для Києва та який урок має винести українська влада, розбирався “Апостроф”.
Повстанці-туареги, що діють на півночі Малі, наприкінці липня заявили про знищення 47 малійських військовослужбовців та 84 найманців російської ПВК «Вагнер» неподалік алжирського кордону. Раніше в Міноборони Малі підтвердили загибель двох солдатів і поранення десятьох. Після цих подій стало відомо про перекидання туди російських військ та терористів з інших куточків Африки.
Командир повстанців повідомив виданню Le Monde, що повстанці нібито отримують від українських спецслужб стратегічну інформацію. Як пише Le Monde з посиланням на джерела, українські спецслужби нібито навіть навчають повстанців використовувати дрони.
Після липневих подій влада Малі вирішила розірвати дипломатичні відносини з Україною, звинувативши її у підтримці "міжнародного тероризму". У МЗС України назвали це рішення “недалекоглядним та поспішним”. “Прикро, що Перехідний уряд Республіки Малі ухвалив рішення про розрив дипломатичних відносин з Україною, не провівши ретельне вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надавши жодних доказів щодо причетності України до зазначеної події”, - йдеться у повідомленні зовнішньополітичного відомства.
Незабаром ще одна африканська країна Республіка Нігер оголосила про розірвання дипвідносин з Україною. У свою чергу МЗС України відкинуло звинувачення у нібито “підтримці міжнародного тероризму, порушенні Статуту ООН та міжнародного права”.
Хто ще може приєднатися до Малі та Нігеру
У 2022 році в Малі відбувся переворот, внаслідок якого до влади прийшли військові на чолі з полковником Ассімі Гоїтою. Хунта спирається на підтримку Росії. Зокрема, ПВК “Вагнер” займається навчанням воєнізованих угруповань та бере участь у боях з повстанцями. Після заколоту Пригожина “Вагнер” зосередив діяльність переважно на Африканському континенті.
Те саме відбувається у Республіці Нігер та Буркіна-Фасо. Хунти цих країн проголосили військовий союз - Альянс держав Сахеля. “Коли ці хунти прийшли до влади, вони одразу пішли на розрив відносин з такими партнерами України, як США та Франція, які раніше були там представлені. США вивели свої підрозділи з військової бази в Нігері на вимогу хунти”, - розповів “Апострофу” політолог Петро Олещук.
Тож, можна очікувати, що незабаром оголосить про припинення дипвідносин з Києвом ще й Буркіна-Фасо. Проте все це навряд чи матиме негативний вплив на відносини з іншими країнами Африки, з якими Україна намагається налагодити контакт.
“З усіма цими державами де-факто цих відносин не було, посольств у нас не було, консульств не було, - каже Олещук. - Прихід до влади військових хунт був засуджений багатьма африканськими організаціями. Тобто вони не визнаються, є достатньо ізольованими від інших держав”.
Віддалення цих країн можна було очікувати, зважаючи на те, що їхня влада спирається на підтримку Росії. “Ця історія - відображення зростаючого впливу Росії в Західноафриканському регіоні в контексті протистояння із Францією та Сполученими Штатами”, - наголосив Олещук.
Урок для України
"Значення розірвання дипвідносин з вказаними країнами перебільшувати не варто, - каже “Апострофу” професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. - Адже Малі та Нігер скористалися приводом, щоб догодити Кремлю. Хоча й Київ дещо “допоміг”".
“Серед повідомлень був натяк від ГУР, що Україна надала відповідну інформацію туарегам, щоб вони вдарили по “Вагнеру”. Проблема в стосунках з Малі виникла ще й тому, що при цьому загинули кілька солдатів малійської армії. Вони використали це як привід, щоб розірвати дипстосунки з Україною. Мовляв, Україна втрутилась у внутрішні справи, загинули представники регулярної армії, хоча основний удар був завданий саме по “Вагнеру”. У Нігера взагалі ніяких приводів для розриву немає. Вони використали проросійський наратив, росіяни, очевидно, їх до цього підштовхнули”, - пояснив Гарань.
Проте на майбутнє, зважаючи на ворожу пропаганду, українська влада має бути обачніша щодо офіційних заяв. “Для нас висновок такий: якщо ми проводимо спецоперації, краще промовчати, ніж говорити. А по-друге, має бути узгоджена позиція між різними центрами влади. У цьому випадку - між ГУР та МЗС. Бо ГУР натякнуло, а МЗС спростовує. Те, що вбили вагнерівців - свята справа. Але якщо це вийшло на рівень конфлікту між країнами і матиме пропагандистські негативні наслідки для нас в Африці, - про це треба думати заздалегідь”, - резюмував експерт.