Вашингтонський саміт НАТО завершився. Україна очікувано не отримала запрошення до вступу в Альянс, зате отримає нові системи ППО та дуже скоро – і довгоочікувані літаки F-16. Детальніше про підсумки саміту — читайте у матеріалі РБК-Україна.
«Якщо ми хочемо мати Україну на мапі, а не Путіна, який нападає на половину планети, то нам треба вдаватися до дуже швидких конкретних кроків», — заявив на саміті НАТО президент Володимир Зеленський. Щодо поставок Україні нових озброєнь, не бракувало ані швидкості, ані конкретики — зміст деяких пакетів допомоги, про які вдалося домовитись на саміті, ще навіть не встигли оприлюднити. А ось із ключовим політичним рішенням — запросити Україну в НАТО — члени Альянсу не поспішають і конкретики уникають. Хоча формулювання про «відкриті двері в НАТО» було змінене на «міст до НАТО», дорога по цьому мосту для України все ж може бути тривалою, як і раніше.
В якій атмосфері пройшов саміт у Вашингтоні
Українське керівництво із самого початку не мало завищених очікувань від саміту, на відміну від минулорічного зібрання НАТО у Вільнюсі. Тож і тональність висловлювань перед Вашингтоном була менш критичною.
Натомість ключові українські зовнішньополітичні спікери транслювали конструктивний підхід, з мінімальною кількістю критики на адресу НАТО. Такий підхід себе виправдав, Україна справді отримала досить багато на цьогорічному саміті НАТО. З урахуванням того, на що вона апріорі могла розраховувати.
Додатковим бонусом для України стала можливість провести низку двосторонніх зустрічей, як це зазвичай трапляється на подібних самітах. На більшості з них президент Зеленський не приховував позитивні емоції та хороший настрій.
Серед ключових зустрічей — переговори із новим прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, що було важливо для закріплення особистих контактів. Зустрічі з прем’єром Канади Джастіном Трюдо, канцлером Німеччини Олафом Шольцом, Президентом США Джо Байденом та спікером Палати представників США Майком Джонсоном не менш важливі в плані продовження підтримки України.
Крім виділення чергових пакетів допомоги, буде створено «Оборонний фонд» з Данією та Нідерландами. Данія також стала першою країною, яка безпосередньо фінансуватиме воєнне виробництво в Україні. А Канада приєднається до тренувань українських пілотів на авіасимуляторах. Так само було оголошено, що Україна отримає нові комплекси ППО. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що передача перших літаків F-16 вже ведеться.
Також був підписаний «Український компакт», парасольковий документ, який об'єднав країни, которі вже підписали двосторонні договори про безпеку з Україною.
Фінальна декларація саміту: що сказано про Україну
Про те, що Україна буде однією із головних тем саміту, генсек НАТО Єнс Столтенберг говорив ще напередодні саміту. Звісно, поряд із загальним нарощуванням спроможностей Альянсу, аби стримувати росію.
«Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зруйнувало мир і стабільність у євроатлантичному регіоні та серйозно підірвало глобальну безпеку. Росія залишається найбільш значною та прямою загрозою безпеці Альянсу», — йдеться у підсумковому комюніке саміту.
Аби протидіяти Росії, саміт затвердив низку конкретних планів реагування, які є закритими для публіки. Також країни-члени Альянсу затвердили новий механізм, який мав би допомогти у виробництві зброї. Роль Києва у стримування агресора наразі є ключовою, тому не дивно, що у документі Україну згадали близько 60 разів.
Запрошення до вступу, як і очікувалося, в тексті відсутнє. Натомість з’явилася фраза про «незворотність» членства України в НАТО. Але з деякими нюансами. Так, НАТО «вітає конкретний прогрес, якого Україна досягла після Вільнюського саміту щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ».
Але далі в комюніке знову повторюється формула про те, що запрошення до вступу може бути надіслане Україні лише коли «члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані».
Прем'єр Великої Британії Кір Стармер, президент США Джо Байден та генсек НАТО Єнс Столтенберг на саміті у Вашингтоні (фото: nato.int)
Про те, що Україна може стати членом НАТО тільки після завершення війни, західні політики говорять давно і відкрито. Однак, цього разу у тексті комюніке закріплена прив’язка і до «реформ». І це ще один спосіб зробити Україну членом НАТО де-факто, коли ЗСУ будуть оперативно сумісні з військами НАТО. Але не де-юре, бо це означає політичні зобов’язання.
«Теоретично можна довго казати, що двері відчинені до НАТО або до будь-якої організації. Але це не буде давати практичних наслідків. І безумовно, де-юре, вступ до НАТО означає п’яту статтю. Це означає втручання, і це означає загибель військових інших країн. Наразі у них такого бажання, зокрема у Франції, немає. Хоча небезпека теоретично існує. І є сподівання, що цей конфлікт не буде роздмуханий на більшому рівні, що наразі українцям вдається стримувати», — сказала РБК-Україна співробітниця паризького Центру дослідження Європи-Євразії (CREE) Оксана Мітрофанова.
За її словами, хоч як би це цинічно не звучало, але країнам НАТО вигідно надсилати фінансову та військову допомогу, але не солдат, які можуть загинути.
Але навіть за таке, відносно обережне, формулювання українським дипломатам довелося поборотися. За інформацією РБК-Україна, проти слів про «незворотність» виступали США, однак американську позицію вдалося змінити в ході перемовин на найвищому рівні під час саміту Великої сімки в Італії.
Практичні результати: ППО, літаки, двосторонні угоди
Відносно слабкі політичні формулювання значною мірою були компенсовані для України практичними здобутками від саміту.
«Якщо немає політичного рішення по Україні в плані запрошення, то, звичайно, щось на шальках терезів повинно бути таке саме або ще більш вагоме. Тому, в принципі, є таке зосередження НАТО на практичній допомозі», — сказав у коментарі РБК-Україна голова громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.
Країни-члени НАТО ухвалили рішення створити нову структуру «Допомога НАТО з безпеки та тренувань для України» (NATO Security Assistance and Training for Ukraine — NSATU). Вона координуватиме навчання та розвиток Збройних сил України на шляху до повної оперативної сумісності. Структуру очолить американський тризірковий генерал, навчання проходитиме у кількох країнах-союзниках. Водночас, NSATU не буде, згідно з міжнародним правом, перетворювати НАТО у сторону конфлікту.
Так само країни НАТО зобов’язалися «надати мінімальне базове фінансування в розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року та забезпечити стійкий рівень допомоги з питань безпеки, щоб Україна перемагала».
Буде створено Спільний центр аналізу, підготовки та навчання НАТО-Україна (JATEC). В Альянсі зазначають, що це «важливий стовп практичної співпраці, щоб визначити та застосувати уроки війни Росії проти України».
Не менш важливим є призначення високопоставленого цивільного представника НАТО в Україні. Це дозволить посилити взаємодію України з Альянсом.
«Раніше воно (представництво НАТО в Україні — ред.) об'єднувало Центр інформації і документації НАТО в Україні та Офіс зв’язку НАТО. Перший опікувався журналістами, медійниками і інформаційними питаннями. Другий — співпрацею з Міністерством оборони, з військовими. Тепер будуть розширені функції, статус підвищений і, відповідно, буде новий представник, який буде мати більше можливостей впливати на співробітництво України з НАТО», — каже Сергій Джердж.
Загалом, попри відносну слабкість політичних сигналів, Україна отримала вагому практичну допомогу від НАТО та розуміння, як розвивати партнерство із Альянсом в практичній площині. Питання формального вступу, заблоковане насамперед США та Німеччиною, як і раніше, залишається закритим і до нього можна буде повернутися лише після української перемоги у війні.