На українську енергосистему чекає непросте літо. Через дефіцит генерації світло подається за графіками і поки немає передумов до того, щоб ситуація покращилася найближчим часом. Докладніше про те, чи залишаться графіки на все літо та на що чекати восени, – у матеріалі РБК-Україна.
Що чекає на енергосистему влітку і чи будуть графіки
Дефіцит насамперед спричинений російськими ударами по об'єктах енергетики. Чергова хвиля почалася 22 березня 2024 року, і з того часу противник здійснив шість масованих атак.
Повного списку зруйнованих об'єктів у відкритому доступі немає. Але відомо, що цілями росіян стали ДніпроГЕС, Канівська та Дністровська ГЕС, Харківська ТЕЦ-5, Трипільська та Зміївська ТЕС державного "Центренерго", а також Бурштинська, Ладижинська та ще як мінімум одна теплова електростанція ДТЕК.
"Масштаб пошкоджень, на жаль, можна порівняти, і навіть, якщо говорити про генерацію, про електростанції, – він навіть перевершив масштаб минулорічних уражень", – казав голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.
Цієї весни Україна втратила близько 9 ГВт генеруючих потужностей. Щоб знайти кошти на ремонти, довелося йти на непопулярний крок та підвищувати тарифи для населення. З 1 червня ціна на електроенергію зросла з 2,64 до 4,32 гривні за кВт*год.
Як заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук, літо буде непростим, оскільки на відновлення потрібен час. Ремонти проводяться цілодобово, щоб встигнути підготуватися до наступного осінньо-зимового періоду, додала вона.
Через дефіцит в енергосистемі українці змушені жити в режимі погодинних графіків. І навряд чи ситуація незабаром покращиться, оскільки можливості маневрової генерації обмежено.
Україна істотно залежить від імпорту електроенергії та сонячної погоди. На сьогодні у структурі енергоспоживання майже 20% припадає на сонячну генерацію. В умовах, коли наявність чи відсутність енергії визначається погодою, – це проблема, пояснює директор спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Окрім того, на планові ремонти виводяться атомні енергоблоки. Це відбувається поетапно, але все одно впливає на зниження прогнозної генерації. Збільшити імпорт неможливо, оскільки максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів вже використовується майже на 100%.
"Тому треба чекати на часткове відновлення генерації, завершення ремонтів на АЕС і так далі. До цього якихось перспектив зниження тривалості відключень влітку я не бачу", - розповів він РБК-Україна.
Водночас, за оцінками директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, у найближчі два роки нереально, щоб Україна вийшла на ситуацію без графіків влітку та взимку.
Як намагаються зробити "справедливі графіки"
Погодинні графіки застосовуються в кожному регіоні, але багато українців скаржаться на те, що вони нерівномірні. Наприклад, в одних чергах споживачі сидять без світла по 3-4 години та більше, а в інших вдається обійтися без вимкнень.
Наприкінці травня Кабінет міністрів ухвалив постанову № 600, яка має забезпечити більш "справедливі графіки". Нові правила набудуть чинності з 24 червня. Відповідно до них, на місцях мають переглянути перелік критичних об'єктів. А "Укренерго" розраховуватиме ліміти, за винятком таких об'єктів, доводитиме їх до операторів систем розподілу, які зобов'язані забезпечити рівномірну черговість відключень.
"Проблемою старої методики було те, що в Києві найбільше критичної інфраструктури порівняно з іншими регіонами і при цьому найтриваліші відключення для приватних споживачів та бізнесу", – пояснює Харченко.
Іншими словами, діючий порядок не враховує наявність критичних об'єктів. Багато з тих, що знаходяться в Києві, працюють на всю країну, але ліміти відбирають саме у киян. В результаті, коли в інших регіонах відключення, наприклад, по 2 години, у столиці - по 4 та більше.
За словами Рябцева, ще минулої зими РНБО поставила низку завдань, які не реалізовані з не зовсім зрозумілих причин.
"І ми зараз маємо ухвалення рішень в авральному режимі і сподіваємося, що вони одразу запрацюють. На жаль, одразу вони запрацювати не зможуть, бо треба переглянути перелік критичної інфраструктури. Зараз велика кількість таких об'єктів сумнівна з точки зору критичної важливості їхньої роботи. Підхід має бути скоригований, сподіваюся, що так і буде", – наголосив експерт.
Що з ремонтами на АЕС і чи встигнуть завершити до осені
Більше половини електроенергії виробляється на атомних станціях. В Україні 15 атомних енергоблоків, шість із них – на захопленій Запорізькій АЕС в Енергодарі. Таким чином, доступні лише дев'ять.
У сезон між опалювальними періодами їх виводять на обов'язкові планові ремонти. Відповідно, обсяги генерації знижуються, що впливає на графіки. Наприкінці травня два енергоблоки вийшли з ремонту, один із них раніше за термін, тому кілька днів обмежень не було. Однак у червні на ремонт вивели два інші блоки, і графіки повернулися.
"Це (ремонти, – ред.) критично необхідно, щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу всіх 9 атомних блоків протягом опалювального сезону", – зазначили у Міненерго.
Про те, які саме блоки виводять у ремонт, коли і на який термін, не повідомляють із міркувань безпеки. Експерт Олександр Харченко впевнений, що розклад складено таким чином, щоб вийти з літа підготовленими до зими.
"Атомна генерація критично важлива для української енергосистеми. І, безумовно, важливі всі енергоблоки. Вони мають працювати як годинник, тому що вихід в аварійний ремонт взимку будь-якого атомного блоку – це буде дуже боляче", – розповів він.
Геннадій Рябцев вважає, що ремонти можуть завершитись у вересні. Тенденції такі, що наразі ремонтні кампанії завершують достроково, і це гарний знак.
В яких регіонах з енергетикою найскладніше
Ситуація непроста загалом по Україні. Днями через перевищення лімітів світло відключали на шість годин і більше у Хмельницькій, Донецькій та Житомирській областях, зростає споживання у Київській, Кіровоградській та Харківській.
Через наслідки російських ударів із березня на Дніпропетровщині діють обмеження для промисловості. Що стосується промислових та побутових споживачів, то найскладніша ситуація у Києві, Одесі та Харкові. В останньому на піку щогодини по 200-250 тисяч абонентів залишалися без світла.
"У нас немає жодної власної генерації у місті (після весняних атак, – ред.), і ми змушені брати електрику з інших міст", – заявив мер Харкова Ігор Терехов естонській телерадіокомпанії ERR.
Наразі у другому за величиною українському місті готуються до можливих блекаутів. Місцева влада вже звітує, що автономні джерела живлення встановили понад 1000 продуктових магазинів, 400 аптек, ринки, супермаркети, кафе, заправки тощо.
В Одесі власної генерації в принципі немає, тому будь-які пошкодження високовольтних мереж є критичними. А російські атаки відбуваються тут постійно, як і в Харкові, пояснює Харченко.
"Київ же з моменту закриття Чорнобильської АЕС завжди був енергодефіцитним регіоном. У столиці постійна нестача електроенергії, а якщо додати, що саме тут сконцентровано велику кількість важливої інфраструктури, то це ще більше ускладнює завдання заживити Київ та забезпечити через нестачу генерації в країні", – наголосив експерт.
Які можливі сценарії на осінь
Вересень і жовтень (як квітень і травень) є "простими місяцями" з точки зору необхідної генерації, оскільки в цей період знижується потреба в електроенергії.
Найбільш складні влітку – липень та перші дві декади серпня, коли через високі температури по максимуму працює охолоджувальне обладнання, підвищуючи рівень споживання практично до зимового. Далі – з кінця листопада по лютий споживання зростає через низькі температури.
Теоретично можливий сценарій зайти у вересень вже без графіків. За умови, якщо раціонально розподіляти та використовувати енергію, але реальність така, що українці до цього не готові, вважає Геннадій Рябцев і наводить європейський приклад.
У 2021 році там виникла потреба обмежити енергоспоживання, і абсолютна більшість країн-учасниць ЄС досить швидко впоралася, скоротивши витрати газу на 15%. Причому без втручання на державному рівні, а просто реагуючи на інформаційну кампанію.
"У нас такого не відбувається. Попередження звучать, але енергетична свідомість не спрацьовує. У тому числі з цієї причини Кабмін пішов на підвищення тарифу для населення. Так само обмеження вводить "Укренерго". Вони могли бути набагато меншими, якби на місцях раціонально використовували електроенергію", – наголосив він у розмові з виданням.
Прискорити вихід із стабілізаційних графіків могло б встановлення додаткових потужностей у вигляді міні-ТЕЦ та малих когенераційних установок. Для цього треба добре попрацювати, особливого бажання на місцях не видно, тому найімовірніший сценарій – із графіками, які продовжаться і восени, вважає Рябцев.
У апокаліптичного сценарію із зануренням у блекаут шансів найменше.
"Я не припускаю, що енергосистема України може втратити стійкість настільки, що не зможе відновитися після збою. Настання блекауту восени – дуже малоймовірна величина", – додав він.
Блекаут означає каскадну аварію, коли енергосистема відключається некеровано, а її перезапуск займає від 2 до 10 діб. Олександр Харченко не очікує блекаути навіть узимку.
"Обмеження будуть однозначно. Вони можуть доходити до 10-12 годин, але блекаутів не чекаю. Я впевнений у професіоналізмі інженерів "Енергоатому", тих, хто ремонтує теплову та гідрогенерацію, диспетчерів "Укренерго". Все це дає підстави вважати, що незважаючи на всі складнощі, ми пройдемо зиму без великих проблем для критичної інфраструктури Хоча, безумовно, з великим дискомфортом для побутових споживачів та бізнесів", – сказав він.
На його думку, об'єктивно немає підстав вважати, що найближчі дві зими Україна пройде без графіків відключень. Єдиний фактор, який може різко покращити ситуацію, – повернення Запорізької АЕС під контроль. Інших інструментів із порівнянним ефектом просто немає.
Прямо зараз енергетики роблять усе, щоби відновити систему. Наскільки це вдасться, побачимо за кілька місяців. Проблема в тому, що Росія навряд чи відмовиться від тактики терориста і українські енергооб'єкти ще довго будуть під загрозою нових ударів.