Росія розпочала новий наступ на Харківщину. Військово-політичне керівництво вважає, що загроза також є і для іншої прикордонної області. Чи піде ворог у наступ на Сумщину – в матеріалі РБК-Україна.
Росіяни можуть відкрити ще один новий фронт слідом за Харківщиною. Західніше, на території, що межує з Сумщиною, противник тримає ще одне угруповання військ. Інформовані співрозмовники видання у силових органах стверджують, що там перебуває від 10 до 15 тисяч особового складу, і їхня кількість динамічна.
Військові готуються до того, що на цій ділянці українсько-російського кордону ворог теж може перейти до наступальних дій. В учорашньому зверненні Володимир Зеленський теж заявив, що окупанти готуються до наступу і в 90 кілометрів на північний захід від Харкова збирає угруповання. Там якраз починається територія Сумщини. Єдине – фінальне рішення – наступати чи ні, та коли – залишається за Москвою.
Яка ситуація зараз на Сумщині
Інформація про загрозу наступу Росії на Харківщину та Сумщину поступово "просочувалась" у публічну площину ще десь з квітня. Уже 10 травня противник розпочав втілювати свій план. Зараз на одному з напрямків на півночі Харківщини він намагається просунутись до села Липці, яке знаходиться в 25 кілометрах від Харкова. На іншому – веде бої за місто Вовчанськ.
"У них справді були заплановані зовсім інші темпи просування. За розкладом полк у наступі повинен просуватися на 8-10 км за добу. Росіяни на Харківщині 10 травня використали два полки. Один на напрямку Липців, інший – на Вовчанському напрямку. Скільки вони пройшли 10 травня? Їхнє заглиблення в територію України тоді склало від 1 до 3 кілометрів. Тобто вже з першої доби початку цієї операції вони виконали свій план на одному з напрямків на десяту частину, на іншому – на третину", – каже військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Наявні дані щодо чисельності угруповання, яке діє на Харківському напрямку, дещо відрізняються. Два співрозмовники видання у військових органах називають кількість від 35 до 40 тисяч осіб. Це загальна кількість військ, яка і знаходиться на території РФ з боку Харківщини, і безпосередньо бере участь у боях. Водночас ще один співрозмовник РБК-Україна каже, що станом на 23 травня в самій операції у ворога було задіяно близько 7 тисяч особового складу і ще орієнтовно стільки ж складає їхній резерв.
Так чи інакше, це значно більше, ніж та кількість ворожих військ, яка перебуває зараз по той бік кордону з Сумщиною. З огляду на те, що темпи наступу росіян на Харківщині вже не вписуються в початковий план, є раціональні сумніви, чи вирішать вони знову вдатись до такої ж авантюри, маючи на Сумському напрямку ще менше сил.
Один із інформованих співрозмовників у військових органах днями розповів у розмові з виданням, що росіяни не відмовились від свого задуму по Сумщині. Водночас три джерела у військових структурах повідомили, що всі передумови для того, щоби перейти в наступ там у противника сформовані.
Ще з кінця минулого року саме на Сумщині росіяни найбільш активно застосовують свої диверсійно-розвідувальні групи, розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, противник намагається використовувати свої ДРГ зокрема і з метою викриття місць розташування українських захисників, нашої лінії оборони, щоб наносити туди ураження.
"Такі групи можуть налічувати 4-5 осіб, були групи у складі понад 10 чоловік, а були – і до 20, які під час своїх дій намагалися навіть ділитися на менші групи для того, щоб оточити наших захисників. Спроби заходу ДРГ фіксуються по всій протяжності кордону Сумщини – вони з'являються на всіх ділянках. Але ми викриваємо такі групи", – розповів РБК-Україна представник ДПС.
Речник ОТУВ "Сіверськ" Вадим Мисник пояснив, що тактика дій ворога поряд з кордонами Сумської, а також Чернігівської областей залишається наразі незмінною. Крім активного застосування ДРГ, для яких на півночі Сумщини є сприятлива географія – численні лісові масиви, росіяни також обстрілюють населені пункти вздовж всієї смуги прикордоння.
"Але, як і спроби прориву ДРГ, обстріли здійснюються вздовж усього кордону. Явної концентрації на конкретній ділянці, що є однією з ознак підготовки наступальних дій там, не фіксується. Крім того, поряд з кордонами немає такого угрупування, яке може бути готове для здійснення масштабних наступальних дій ворогом. Ці сили наразі розосереджені. Водночас у противника там є єдине командування – УВ "Север", – сказав виданню речник ОТУВ "Сіверськ".
Яка мета росіян і чого вони можуть досягнути на Сумщині
Навряд чи росіяни ставлять собі за ціль наступ до Сум. Ймовірно, якщо вони і наважаться відкрити ще один фронт, то, як і у випадку з Харківщиною, це буде операція рейдового характеру зі спробою просунутись на кордоні або імітація боїв на кордоні. Адже для захоплення чи оточення обласного центру, потрібні неспівмірно більші сили, ніж ті, що противник зараз тримає поряд з Сумщиною.
"Протяжність кордону з Росією в межах Сумської області складає понад 560 кілометрів. Але за тими даними, які є у нас, у ворога на цьому напрямку поки немає такого потужного угрупування, яке б могло, застосувавши сили та засоби, досягти якоїсь стратегічної цілі або, умовно, дойти до Сум", – каже Демченко.
Три співрозмовники видання у військових органах кажуть, що досі немає розуміння, який саме напрямок руху оберуть росіяни у разі операції на Сумщині. Цілком вірогідно, що як у випадку з Харківщиною, їх може бути одночасно два. З одного боку, для просування вглиб їм потрібно триматись якоїсь логістичної артерії – дороги і вузлових станцій, щоб мати можливість підвозити боєкомплект, їжу, пальне тощо. З іншого – на півночі Харківщині окупанти висувались здебільшого групами піхоти і вздовж водойм, які протікають з території Росії, щоб мати можливість прикрити свої фланги.
Усі ці три фактори є в районі російського міста Суджа, звідки прямо йде дорога у напрямку Сум. Це був один із напрямків, яким росіяни вже вторгались на територію України у 2022 році. Саме тому аналітики і окремі співрозмовники видання вважають цей напрямок одним із найбільш загрозливих.
"З Суджі йде траса Н-07. І поряд також протікає річка Локня. Ця траса проходить по її лівому березі. Якщо вони будуть рухатись саме з Суджі, то є більше загрози для сірої зони у прикордонні. Йдеться про село Новеньке, Басівка, які є там на кордоні. Проте Новеньке знаходиться на її правому березі, тоді як Басівка – на лівому", – каже Коваленко.
На відміну від Харківщини, там у прикордонні немає такої кількості населених пунктів, які б росіяни могли використовувати як плацдарм для подальшого просування від Суджі. Тому є сумніви, чи справді вони оберуть рух вздовж Н-07, додав експерт. Водночас трохи західніше розташовані населені пункти Журавка, Василівка та Володимирівка. Тому цілком можливо, що Суджа може бути просто базовим розміщенням підрозділів, а просування почнеться саме з боку Журавки - Володимирівки, припустив Коваленко.
"Ми дуже ретельно спостерігаємо за пересуванням підрозділів і техніки з боку Росії, і, відповідно, посилюємо ці напрямки. Суджа є залізнично-вузловою станцією. Крім того, є і Суземка на Сумському кордоні, і станція Клімова в Брянській області поблизу кордону на Чернігівщині. Це вузлові станції, куди прибувають ешелони з технікою, особовими складами або ще чимось. Тому ці пункти розглядаються як такі, де може бути певна зосередженість військ противника", – пояснив Мисник.
Однак саме в цих населених пунктах ворожі підрозділи не затримуються – вони туди прибувають і відбувають, каже речник ОТУВ "Сіверськ". Росіяни намагаються розосереджуватись, щоби не потрапити під удари Сил оборони. Але як тільки вони з'являються поряд з кордоном, ворожі підрозділи та їхні засоби знищуються.
Співрозмовники видання називають ще кілька інших напрямків, звідки росіяни також можуть спробувати здійснити рух до прикордоння. Це Рильськ - район Козино і Хомутовка - район Троєбортного, звідки окупанти теж наступали в 2022 році. Через ці населені пункти проходять дороги на територію Сумщину. Ще один варіант – росіяни можуть розгорнути наступ на Сумщину з території Бєлгородської області.
"Ніхто ніколи не виключає, що ворог може в будь-який момент спробувати здійснити подібні дії, які ми зараз бачимо у Харківській області. Навіть просуваючись в глибину територію України, такими діями противник, по-перше, намагатиметься сіяти паніку, а також розтягувати Сили оборони нашої держави", – каже Демченко.
Публічно в Москві називають своє завдання як створення так званої "буферної" або "санітарної" зони в прикордонні. Ця зона передбачає просування щонайменше на 15 кілометрів в глибину, зокрема таке базове завдання стояло спочатку по півночі Харківщини, каже один із співрозмовників видання у військових органах. Однак за 16 днів ворожим військам вдалось просунутись в глибину на обох "харківських" напрямках не більш ніж на 8 кілометрів. Його спроби наступати на Сумщині точно не будуть більш успішними, не залежно від того, який напрямок обере ворог, вважають усі опитані співрозмовники видання.
Відкривши ще один напрямок удару, ворог хоче позбавити наше командування можливості оперування резервами. Якщо військове керівництво буде перекидати сили в бої ще на кількох нових напрямках і не зможе підсилити більш гарячі напрямки на Сході – Росія спробує скористатись цим для активного просування на Донеччині.
Зрештою, за більш конспірологічною версією, у Москви може бути й інша мета. Окупувавши частину територій поза основною лінією фронту, ворог може піти ва-банк. З огляду на те, що ці регіони не "вписані в російську конституцію", Путін може захотіти під час переговорів подати вихід звідти окупаційних військ як такий собі “жест доброї волі”. А сам, натомість, буде вимагати залишити за собою всі інші українські землі, які агресор проголошує як нібито свої.
Однак Україна наразі скептично ставиться до ідеї з переговорами, розуміючи, що ворог зараз хоче не завершення війни, а лише паузи. І цей час він використає лише для того, щоби відновити сили, частково добитись зняття санкцій і скорочення західної допомоги. А після цього він з високою ймовірністю нанесе повторний удар, щоби реалізувати свій початковий план – окупація більшості або всієї території нашої країни.