Російські шпигуни-нелегали в Чехії Микола та Олена Шапошнікови (останній нещодавно помер від серцевого нападу) допомогли ГРУ країни-агресора організувати вибухи на складах боєприпасів у Чехії та Болгарії, а також отруїти болгарського зброяра Омеляна Гебрева. Про це йдеться в розслідуванні The Insider, опублікованому в понеділок, 29 квітня.
Шапошніков виріс у Сєвєродвінську (Архангельська область) у сім'ї військових інженерів, навчався на інженерному факультеті в Бакинському військовому командному училищі й три роки воював в Афганістані. У 1985-му він одружився з уродженкою Києва Оленою, теж «дочкою радянського офіцера», яка працювала в Бакинському фізичному інституті. Далі Шапошніков служив у Чехословаччині, а також був звинувачений командуванням у «розкраданні бензину та акумуляторів з армії» і виключений з КПРС. На початку 1990-х Шапошніков попросив політичного притулку в Чехословаччині як «дисидент», наводячи як доказ своє виключення з КПРС. У 1991-му він отримав статус політемігранта, у 1992-му притулок також отримали Олена і двоє її дітей. Далі Шапошнікови, приховуючи від чеської влади деякі факти своїх біографій, подалися на отримання громадянства — Микола отримав чеський паспорт 1999-го, а Олена — 2004-го (за даними розслідувачів, у цьому їй явно допоміг тодішній корумпований очільник МВС Станіслав Гросс).
У 2000-х Шапошніков почав працювати в групі Imex, яка продавала зброю радянських часів в інші країни. Його дружина офіційно займалася імпортом чавуну з колишніх радянських республік, але насправді, як пізніше з’ясували в чеській поліції, була «повністю залучена до діяльності Imex… [і] активно керувала діями свого чоловіка» в координації з генералом ГРУ Андрієм Авер’яновим, главою військової частини 29155.
Шапошніков заробляв в Imex приблизно 650 доларів на місяць, і офіційний дохід сім'ї «у деяких випадках не міг покрити навіть місячний рахунок за телефон», заявляли чеські слідчі. Водночас сім'я «вела спосіб життя мільйонерів і скуповувала нерухомість у Чехії та Греції, вартість якої набагато перевищувала їхній дохід», ідеться в розслідуванні. Чеські слідчі пізніше встановили, що Олена Шапошнікова мала офшорну компанію на Маршаллових островах і два рахунки у швейцарських банках.
У 2009 році Шапошнікови купили віллу на грецькому півострові Халкідіки — в акті купівлі-продажу вказана ціна 275 290 євро. Олена Шапошнікова запевняла слідчих, що їй допомогли грошима батьки — літнє подружжя, яке живе в Києві на пенсію менш як 300 доларів на місяць, пишуть розслідувачі. У 2010-му році Шапошнікови переїхали на віллу, яку назвали Елена, і після цього нечасто приїжджали в Чехію.
Розслідувачі припускають, що віллу використовували для зустрічей співробітників підрозділу 29155 ГРУ, які почали регулярно літати до розташованих неподалік Салонік незабаром після того, як Шапошнікови переїхали в Грецію. У Салоніки приїжджав сам генерал Авер’янов, з яким Олена Шапошнікова регулярно листувалася електронною поштою, а також ще щонайменше чотири співробітники підрозділу. Деякі поїздки збігалися з операціями ГРУ в регіоні - так, як пише The Insider, наступного дня після отруєння Омеляна Гебрева в Болгарії у 2014 році Салоніки за дипломатичним паспортом відвідував співробітник 29155 ГРУ Олексій Капінос. Шапошніков заявив чеським слідчим, що це «друг сім'ї».
Гебрев у розмові з The Insider пригадав, що Шапошнікови познайомилися з ним 2012 року і намагалися нав’язати спілкування попри відсутність спільного бізнесу. За його словами, Олена Шапошнікова була «домінуючим партнером» і направляла розмову в потрібний їй бік.
Розслідувачі раніше повідомляли, що Гебрева на час отруєння вважали постачальником боєприпасів для ЗСУ. Сам він казав, що припинив постачання незадовго до отруєння через Мінські угоди. Джерела The Insider, які «займалися закупівлями зброї в Україні», розповіли, що після отруєння Гебрева Шапошніков намагався нав’язати покупцям в українському уряді іншого постачальника, але Україна так і не уклала з ним контракт через незадовільну якість товару.
За даними чеської поліції, Олена Шапошнікова звітувала перед генералом Авер’яновим про майбутні контракти з продажу зброї, які її чоловік знайшов завдяки роботі в Imex. Як ідеться в розслідуванні, якщо в ГРУ вирішували, що постачання «шкодять військовим інтересам Росії», підрозділ 29155 організовував диверсії для їхнього зриву. У розслідуванні згадується випадок 2013 року із запланованими постачаннями понтонних мостів і КрАЗів для Міністерства оборони В'єтнаму. Після того як Шапошнікова повідомила про постачання Авер’янову, судно «безслідно зникло» незабаром після виходу з порту в Болгарії.
Шапошнікови також забезпечили доступ на склади боєприпасів у Врбетіце Олександру Мішкіну та Анатолію Чепізі («Петрову» і «Боширову»), які використовували підроблені паспорти на імена «Руслан Табаров» і «Микола Попа». Після їхнього візиту на складі, де зберігалися куплені Гебревим боєприпаси, стався вибух, під час якого загинули двоє співробітників.
Сім'я шпигунів переконувала чеських слідчих, що всі їхні зв’язки зі співробітниками ГРУ були «особистими» або пов’язаними з роботою Imex, а вони ніколи свідомо не допомагали з диверсіями. Шапошнікови також звинуватили Чехію в «політичному переслідуванні». Водночас розслідувачі виявили, що Олена Шапошнікова таємно отримала російський паспорт із номером, зарезервованим для членів підрозділу 29155. За даними The Insider, у 2015 році Шапошнікова за цим паспортом їздила до Москви на два дні в той період, коли російський диктатор Путін надав їй звання «героя Росії». Приблизно в той самий час «героя» отримали інші причетні до вибухів на складах і отруєння Гебрева з 29155.
«Після того, як сімейством Шапошнікових зацікавилася чеська влада, Микола в очікуванні арешту став зловживати алкоголем і нехтувати ліками. У лютому цього року він раптово помер», — сказано в розслідуванні.
Олена Шапошнікова, за інформацією журналістів, досі на волі в Греції й далі звинувачує чеську владу в «переслідуванні». Країна скоро має ухвалити рішення, чи будуть її екстрадувати в Чехію.
Нагадаємо, Гороскоп на тиждень з 2 по 8 лютого 2026-го.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, У мирних переговорах є проблиск надії, але прориву до березня не буде, - The Economist.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →