Стратегічним завданням України у 2024 році буде "протриматися" – із надією, що у 2025 році можна буде знову спробувати вигнати загарбників зі своєї території. Про це йдеться в аналітичній публікації видання Politico.
"Цей рік буде роком відновлення та підготовки з обох сторін, як у 1916 та 1941-42 роках під час останніх світових війн", — сказав Марк Тіс, який минулого року пішов у відставку з посади заступника начальника оборони Бельгії.
Видання зауважує, що жоден з опитаних ним аналітиків не наважився надати точний сценарій на 2024 рік, але всі погодилися, що три фундаментальні фактори визначатимуть траєкторію розвитку наступних місяців: дефіцит озброєнь та живої сили у ЗСУ, перевага Росії в артилерії та її безупинні наземні атаки, дефіцит протиповітряної оборони та ракет великої дальності у ЗСУ.
На підтвердження цього видання зауважує, що після захоплення Авдіївки росіяни не зупинилися і намагаються атакувати знову, зокрема на Запоріжжі. Росія здатна наступати, тому що її мало хвилюють життя власних солдатів, зазначає Politico.
"Критичним фактором є здатність України створити вигідні оборонні позиції", — сказав на це чинний офіцер Бундесверу, який вирішив залишитися анонімним.
Журналісти також вказують на істотне зростання військового виробництва в самій Росії та масштабні поставки боєприпасів, дронів-камікадзе та балістичних ракет від Ірану і КНДР. І все це – на тлі перебоїв з поставками західної зброї в Україну.
Видання також відзначає помітну зміну пріоритетів України у тому, яку зброю вона просить у західних партнерів. 20 лютого відбулася телефонна розмова міністра оборони України Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Неназваний учасник, що був присутній під час розмови, розповів Politico про нинішні пріоритети України щодо нових поставок зброї.
Нагадаємо, "Мирна угода" не міститиме жодних реальних гарантій безпеки - Foreign Policy.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, ООН вимагає від РФ негайно повернути всіх незаконно депортованих українських дітей.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →