Минулого тижня сталася подія, яку ще довго обговорюватимуть українці. Президент Володимир Зеленський звільнив головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного і призначив на його місце Олександра Сирського.
Наскільки логічною була така заміна під час війни та що стало підставою для такого рішення, сайт ТСН.ua розпитав у Ігоря Романенка, генерал-лейтенанта у відставці, заступника начальника Генерального штабу (2006-2010 рр).
Ризикований і важкий крок
Ігор Олександрович каже, що добре знайомий з Олександром Сирським, вони працювали разом у Генеральному штабі ще до початку війни.
«Звільнення генерала Залужного — це дуже важкий і ризикований крок з боку президента Зеленського. Хоча причини для такого рішення очевидні. Про них уже неодноразово говорили вітчизняні та західні аналітики, а саме про те, що 2023 рік виявився невдалим з точки зору бойових дій для вищого військово-політичного керівництва України», — розповідає сайту ТСН.ua генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Розпорошення ресурсу і наслідки
Експерт зазначає, що це сталося через зволікання з постачанням зброї від західних партнерів, а ще через неправильний розподіл наявних ресурсів для торішнього контрнаступу.
«Наявного ресурсу нам вистачало лише на один напрямок, а його розподілили одразу на три. Бахмутський напрямок, яким спільно займалися верховний головнокомандувач і генерал Сирський, та два напрямки – Бердянський і Мелітопольський, яким займався головком Залужний. На Бахмутському напрямку ворог зосередив резерви, зупинив наш наступ і перейшов у контрнаступ. На Бердянському та Мелітопольському напрямках вдалося подолати першу лінію оборони противника, але не більше того — росіяни за пів року побудували там міцну оборону. А від серпня ще додався Херсонський напрямок, чим ще більше ускладнили ситуацію. Як результат — ніде не досягли успіху. Тому і сталося те, що сталося, незважаючи на величезний авторитет Валерія Залужного», — розповідає Ігор Романенко.
Накази та їх виконання
Військовий експерт додає, що стратегічне управління військами має працювати іншим чином.
«Нам не потрібно було розпорошувати наявний ресурс на три напрямки. І варто було діяти злагодженіше. Про це наголошували військові експерти НАТО ще торік влітку. Бо було так: Зеленський віддає накази Сирському і обоє займаються Бахмутським напрямком. А Залужний окремо сконцентрований на Бердянському та Мелітопольському напрямках. І це було не зовсім правильно. На мою думку, все мало працювати за такою схемою: верховний головнокомандувач ставить воєнно-політичне завдання головкому Залужному, а він уже далі дає чіткі завдання командувачу Сухопутних військ та іншим родам військ і Сил оборони. Можливо, тепер, після зміни головкома, буде саме така послідовність дій», — зауважує Ігор Романенко.
Поки надважливою є оборона
Експерт додає, що через відсутність концентрації дій на одному напрямку і централізованого ланцюжка управління військами ми отримали те, що отримали — росіяни зібрали необхідні сили та зупинили контрнаступ на всіх напрямках.
«Тепер Олександру Сирському буде непросто вирівняти ситуацію на фронті. Найсумніше, що ресурсу вже зараз не вистачає на оборону. Росіяни наступають, а ми обороняємося. На жаль, противник хоч і тактично, але просувається вперед. Нам потрібно було не кидати весь ресурс на контрнаступ, а вчасно будувати стратегічну оборону ще в липні 2023 року. Тоді б ресурс у нас ще залишався і просування росіян було б дрібним або його взагалі не було б», — каже Ігор Романенко.
Плану «Б» не могло бути
Він додає, що від головкома Залужного вимагалося, щоб він запропонував план дій, надавши умовні плани «А» та «Б».
«Але які плани „А“ та „Б“, коли сил не вистачало навіть для плану „А“? В цій ситуації будь-який план буде необ’єктивним, тому що плани формуються на ресурсах, які є в наявності у держави та вчасно надаються Силам оборони. На жаль, зараз у нас ресурсу бракує навіть щоб виконувати стратегічну оборонну операцію, коли ворог наступає. Вочевидь, питання вирішення цих завдань будуть покладені на головкома Сирського», — зазначає військовий експерт.
Чому говорити про контрнаступ наразі недоцільно
Ігор Романенко додає, що поки зарано говорити про деокупацію територій і про новий наступальний план «Б». Це зараз цілковито нераціонально й недоцільно.
«Вести мову про це можна лише після того, як буде чітко узгоджено, що нам зі зброї реально дають союзники та як швидко ми виконаємо завдання, яке ще торік повинні були виконувати по особовому складу, тобто по плану з мобілізації. Сподіваюся, він буде виконаний. Принаймні урядовці роблять для цього все можливе, сприяючи роботі ТЦК та СП і поліції», — додає військовий експерт.
Три складники для нового головнокомандувача
Романенко каже, що зараз новий головнокомандувач має сконцентруватися на виконанні завдань з оборонної операції та трьох її надважливих складників.
«Перший — зупинити ворога. Другий — знищити якомога більше ворожої техніки, озброєння та живої сили противника. Тільки тоді може з’явитися третій складник — виграти час та акумулювати сили для контрнаступу. Але гадаю, що це може статися у кращому разі на початку осені. Тому умови дуже й дуже важкі, але новому головкому доведеться в них працювати», — зазначає військовий експерт.
Що потрібно Сирському, щоб вистояти
Ігор Романенко каже, що знайомий з Олександром Сирським ще від часів, коли працював у Генеральному штабі, це було до початку війни.
«Олександр Сирський пройшов велику школу командування військами, він має величезний досвід фронту. Гадаю, що йому, щоб вистояти в цій ситуації, доведеться ставити президенту важкі питання, які, найімовірніше, ставив і Залужний. Я чув з новин, що Сирський уже запропонував свій план дій, ті самі плани „А“ та „Б“, але гадаю, що він їх був змушений пропонувати. Бо зараз плану „Б“ об’єктивно бути не може, немає на це ресурсів. Все буде зводитися до стратегічної оборони. Сирському потрібно зібрати сили, щоб зупинити просування противника. Йому буде дуже непросто», — розповідає Ігор Романенко.
Надія на Сили безпілотних систем
Військовий експерт каже, що позитивно оцінює наміри створення Сил безпілотних систем. Та додає, що їх потрібно було створювати ще торік. Але краще вже зараз, ніж ніколи.
«В умовах війни кількість безпілотних апаратів лише зростатиме. І не лише для роботи в повітрі, а й на суходолі, на воді та під водою. Взагалі, як представник протиповітряної та протиракетної оборони, можу сказати, що найбільші бойові дії в цьому столітті відбуватимуться саме в повітрі, вони будуть вирішальними», — розповідає Ігор Романенко.
Він додає, що більш вагомий вплив на противника здійснюватиметься саме з повітря — чим далі, тим більше. Про це неодноразово наголошували й військові аналітики та науковці.
«На жаль, зараз росіяни мають перевагу в повітрі, чого тільки варті їх повітряні атаки на наші мирні міста. Якби у нас були відповідні сили й засоби, ми б їх теж завдавали. Тому нам потрібно ефективніше розвивати цей напрямок. Росіяни нас догнали й перегнали по кількості з виробництва дронів. На жаль, кількість переросла в якість. Через це нашим хлопцям на фронті дуже важко через їх атаки. До того ж у нас обмежена військова підтримка авіацією, тому ситуація на фронті доволі складна», — підсумовує Ігор Романенко.
Нагадаємо, Загальна угода щодо гарантій безпеки для України вже досягнута, - Рубіо.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Долар дешевшає, євро зростає: скільки коштує валюта в обмінниках та банках.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →