У вівторок, 21 листопада, Україна відзначає десяту річницю початку Революції гідності, яка призвела до неминучих історичних змін у державі.
Про історію доленосної для країни події розповідає "Апостроф".
Подією, яка стала поштовхом для початку Революції Гідності, є прийняття тогочасним урядом Миколи Азарова рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Це сталося 21 листопада 2013 року, напередодні саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі.
Відмова від Угоди про асоціацію остаточно зруйнувала крихкий компроміс між режимом Віктора Януковича й українцями, які були згодні миритися з тогочасним режимом за умови продовження курсу на євроінтеграцію.
Передумови до революції назрівали роками, як то загроза втрати Україною державного суверенітету внаслідок втягування до Митного та Євразійського союзів, в яких домінувала Росія, неосяжні масштаби корупції, згортання політичних свобод тощо, проте саме відмова від Угоди про асоціацію з ЄС стала останньою краплею.
21 листопада 2013 року увечері декілька журналістів та громадських активістів вийшли на майдан Незалежності у Києві, поширивши в соцмережах заклик домагатися підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. До них приєдналися студенти столичних вузів. Дії його учасників мали ненасильницький характер та відбувалися відповідно до Конституції України. Проте 30 листопада 2013 року о 4 ранку загони "Беркуту" раптово атакували студентів. Як наслідок, вже 1 грудня 2013 року на вулиці Києва вийшли до півтора мільйона протестувальників. Сенсом Євромайдану полягав не лише у виборі між ЄС та Росією, а у відстоюванні гідності, громадянських прав та свобод.
16 січня 2014 року підконтрольна Януковичу більшість у парламенті ухвалила так звані "диктаторські закони", які фактично вводили заборону на будь-яку незалежну від влади діяльність, що, відповідно, викликало ще більшу хвилю обурення в суспільстві. Відбулися численні зіткнення "Беркуту" з мітингувальниками, під час яких застосовувалися сльозогінні гази, травматична автоматична зброя, далі - газові і світло-шумові гранати й водомети. Першими жертвами 22 січня 2014 року стали українець вірменського походження Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
18 лютого 2014 року на демонстрантів, які йшли до парламенту з вимогою конституційних змін, на вул. Інститутській напав "Беркут", було вбито й поранено десятки людей. 20 лютого по мітингуючим відкрили вогонь снайпери. Загалом від початку Революції Гідності було вбито понад сто громадян, яких тепер називають "Небесною сотнею".
Під тиском суспільної думки народні депутати 20 лютого 2014 року більшістю голосів засудили насильство, яке призвело до загибелі мирних громадян, та заборонили проведення "антитерористичної операції" СБУ.
Янукович погодився відновити дію Конституції 2004 р., що обмежувала права президента. Проте вже 22 лютого 2014 року він покинув країну, не підписавши зміни до Конституції. Після втечі президента парламент відновив дію Конституції в редакції 2004 р., а у лютому 2015 р. прийняв Закон України "Про позбавлення Віктора Януковича звання Президента України".
Головним геополітичним наслідком Революції гідності став початок виходу України із зони впливу Росії в економічній і політичній сферах, повернення до європейського вектору розвитку країни та скасування позаблокового статусу.
В той же час саме після втечі Януковича та перемоги Революції гідності Росія гібридними методами розпочала війну проти України, вторгнення до Криму - власне, війну, яка триває до цього часу.
У Києві 21 листопада відбудеться низка заходів з нагоди Дня гідності і свободи. Зокрема, покладання квітів, вшанування пам'яті загиблих, молитву за Україну та борців за її незалежність. Частиною програми заходів стане і проєкт "Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану", за допомогою якого всі охочі зможуть побачити 10 найвідоміших об’єктів Революції Гідності у доповненій реальності.