«Якщо під час війни замість витратити 700 000 євро на свою армію, ви витрачаєте 700 000 євро на те, щоб переробити на величезному монументі старий радянський герб на тризуб, то в результаті прийде чужа армія і переробить новий тризуб на старий радянський герб безкоштовно». (С) Сергій Іванов-Малявін.
Я читаю бадьорі звіти про те, як ось-ось у Києві поміняють герб СРСР на Батьківщині-Матері і в мене волосся піднімається дибки. Адже це все з приводу елементарної відсутності пріоритетів. Що у держави, що у бізнесу, який спонсорує такі заходи, щоби попіаритися. У всіх тупо відсутній інстинкт самозбереження.
Ахметов у Маріуполі малював з 2014 року місто-сад, замість того, щоб будувати укріпрайон. В результаті опинився у ситуації, коли твої активи розхерячили у нуль. І ця ситуація є повторенням ситуації з Маріуполем. Які висновки зробив Ахметов? Він продає сувеніри зі сталі «Азовсталі», та й традиційно лобіює свої інтереси звичним способом.
Боже, та вкладіть це 700 000 доларів у розробки зі створення та розгортання виробництва своїх ПЗРК. Мені днями розповідав офіцер, як стріляють зі старих «Стінгерів» та «Ігл», коли 50% на 50% ракета летить. І під Бахмутом розрахунки ПЗРК гинуть, бо ракети не летять, коли підлітає Су-34. Рано чи пізно виникне проблема, що цей Су-34 з'явиться біля постамента Батьківщині-Матері, де змінили на щиті в герб СРСР на тризуб і збудували за 574 млн гривень другу лінію музею Голодомору (це коли вся ганебна експозиція першої складає пару глечиків, розбитий віз і 24 або 25 книг жертв Голодомору, розбитих по областях), тому що солдати, які могли б збити ці Су загинули під Оріховим, Вугледаром та Бахмутом.
Як написав мені вночі ще один ветеран, «сучасна українська держава – це тюнінгований 412 Москвич, який вже не їздить, але кузов продовжують тюнінгувати, як цигани». Цим тюнінгом на крові займаються поголовно всі місцеві та центральні влади. Вулиця Хмельницького у Києві, де зараз міняють бруківку, буквально залита кров'ю солдатів київських бригад за рахунок відрахувань із зарплат до бюджету. Саме на цьому сьогодні жує влада у Києві, малюючи розв'язки за сто мільйонів та мостові переходи за 2 ярди. Та на ці гроші можна купити тисячі, десятки тисяч FPV-дронів та розвалити весь фронт. І ніхто, ні центральна влада, ні Кличко, ні Садовий, ні Філатов чи тисячі інших мерів не порушують елементарного питання: «Давайте встановимо на законодавчому рівні мораторій на витрати недоцільні з виживанням держави». Замість цього, вони будуть вішати лапшу, що зобов'язані витратити бюджетні гроші, а то їх спишуть.
Прогнило все. Ми дуже ризикуємо повторити досвід Чечні. Коли після Хасавюрту 1996 року Чечня вбила три роки на танці з бубнами, а за три роки Росія повернулася і вирізала все. Як пише мені той самий ветеран, «мене лякає рух у орків. Нині повторилася перша чеченська. І вони вже почали чистку та упорядкування. За рік вони почнуть воювати по-справжньому. На результат. І ліфти, мені здається, вже заробили для командирів. І виробництво підтягується під потреби».
Це об'єктивна реальність, яку ігнорують жерці карго-культу Другої республіки, котрі за 32 роки так і не зрозуміли, що Голодомор є наслідком організаційної та розумової імпотенції, яка не дозволяє сконцентруватися на пріоритетах.
Мені в коментарях у Twitter пишуть, що "можливо, вистачить гіпертрофувати, тризуб це символ, а війна це зокрема про символи. 8$ мільйонів на перекладку дороги Хрещатиком це могло й почекати. Символи немає".
Директорія, коли захопила Київ 14 грудня 1918 року, зосередилася на заміні вивісок українською мовою. Через 40 днів до Києва прийшли більшовики, які зосередилися на побудові армії та військової економіки.
У цій ситуації Голодомор - це закономірність, як наслідок злочинної, бездушної злодійкої бездіяльності, яка відкриває магістральну дорогу новому та більш масштабному Голодомору. Найстрашніше, що зараз відбувається - сподіватися на якийсь інший результат займаючись тим самим, повторюючи такі самі дурні та ідіотські помилки. І готовність суспільства прощати це, заплющувати очі на це, ігнорувати інстинкт самозбереження, неминуче призведе до торжества канібалізму, яке буде прологом до торжества Росії. Власне, влада Росії над Україною завжди базувалася на міцній базі місцевих канібалів. Висновки напрошуються самоочевидні.