У Вільнюсі 11-12 липня пройде 74-й саміт НАТО, де найбільшим очікуванням України є пропозиція приєднатися до Північноатлантичного альянсу.
На що може розраховувати Україна та які рішення уже прийнято розповідає "Апостроф".
На крок ближче до НАТО
Напередодні саміту у Вільнюсі, 10 червня союзниками НАТО було ухвалено рішення щодо приєднання України до НАТО без виконання Плану дій щодо членства в Альянсі. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, союзникам НАТО вдалося досягти консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до вступу до Альянсу. Він наголосив, що це "довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО", а також - найкращий момент для того, щоб внести ясність щодо запрошення Україні стати членом Альянсу.
"Так" чи "ні"?
Попри хороші прогнози, довгоочікуваного схвалення вступу України до НАТО може і не бути, оскільки дві найбільші країни США та Німеччина виступили проти цього. Причиною цього вважають буцім-то шантаж з боку Офісу президента. Зокрема йдеться про висловлювання деяких українських високопосадовців про те, що у випадку відсутності результату під час саміту, президент проігнорує участь у ньому. Саме ці слова були сприйняті союзниками як відвертий шантаж з боку Києва.
У разі ж позитивного рішення, комісія Україна-НАТО буде модернізована у Раду Україна-НАТО, а також ухвалена багаторічна програма підтримки, спрямована на адаптацію до стандартів НАТО української армії та державних інституцій.
За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Україна буде мати статус рівного партнера за столом переговорів й на рівних братиме участь у розв'язанні питань, які становлять спільний інтерес. Також для України як для потенційного 33-го учасника НАТО будуть створені профільні підкомітети, наприклад, стосовно кібернетичної безпеки тощо. Ще Україна отримає право, в разі потреби, скликати термінове засідання.
Що кажуть на Заході
За словами канцлера ФРН Олафа Шольца на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізе у Берліні в понеділок, наразі достеменно невідомо, як виглядатимуть безпекові гарантії для України, а дискусії щодо цього тривають декілька місяців.
"Ми дискутуємо багато місяців щодо гарантій безпеки після досягнення миру. Дискусія дуже інтенсивна…Вона не завершена", - наголосив він, додавши, що Німеччина є другою країною у світі за обсягами надання Україні підтримки та планує робити це і надалі.
Щольц також відзначив роль Австралії, яка "надає Україні величезну допомогу", зокрема військову. Своєю чергою Албанезе зазначив, що Австралія та Німеччина є "партнерами у підтримці України".
Вони також висловилися щодо рішення передати України касетні боєприпаси, наголосивши, що й Німеччина, і Австралія виступили проти цього, а відповідальність за це рішення лежить на Вашингтоні.
Про приєднання України до НАТО висловився й міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, заявивши, що це може відбутися лише після закінчення війни, розв’язаної Росією.
"Я вважаю, що правильний вибір — дати почати працювати Раді Україна-НАТО, щоб підготувати ґрунт для майбутнього членства України, яке обов’язково має відбутися після війни", — заявив він.
Сюрпризи від Ердогана
Туреччина, яка протягом російсько-української війни намагалася тримати нейтральний статус, несподівано дала згоду на вступ Швеції до НАТО "якнайшвидше". Раніше вона виступала проти цього через недостатні кроки у боротьбі з тероризмом. Тепер же це може посприяти якнайшвидшому приєднанню до НАТО й України та ймовірно зроблено саме з цією метою.
За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, за результатом тристоронньої зустрічі за участі шведського прем'єра Ульфа Крістерссона президент Туреччини погодився направити протокол про ратифікацію вступу Швеції в НАТО до парламенту якомога швидше та співпрацювати з парламентом для гарантії його схвалення.
Генсек зауважив, що Швецією було виконано всі умови меморандуму, який уклали під час торішнього саміту НАТО у Мадриді, щоб задовольнити занепокоєння турецької сторони у питанні безпеки. Серед них - зміна конституції та зняття заборони на експорт озброєння до Анкари.
З огляду на це, Швеція та Туреччина планують укласти двосторонній безпековий компакт.
Таке рішення Туреччини схвалили лідери Штатів і Великої Британії. Зокрема, президент США Джо Байден заявив, що він "готовий працювати з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом і Туреччиною над посиленням оборони і стримування в євроатлантичному регіоні".
"Я з нетерпінням чекаю можливості привітати прем'єр-міністра Ульфа Крістерссона і Швецію як нашого 32-го члена НАТО", – йдеться у заяві Байдена.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі також привітав цей крок, написавши у Twitter, що членство Швеції в НАТО "в інтересах кожного".
"Їхній вступ робить нас усіх безпечнішими. Велика Британія вітає кроки, зроблені сьогодні Туреччиною для наближення цієї мети. Ми продовжуємо підтримувати наших шведських друзів", – написав він.
За словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, Ердоган підтримав членство України в НАТО, оскільки це є національним інтересом його країни.
"Саме підтримує, а "не проти". Це національний інтерес Туреччини, щоб Україна стала членом Альянсу. Ердоган або інший турецький президент так би повівся на 5 років раніше, на 5 років пізніше. Але позитивна відповідь від Туреччини була б у будь-якому випадку". Вони зацікавлені в тому, щоб Чорне море стало внутрішнім морем НАТО. Щоб там було менше Російської Федерації. А краще - щоб взагалі її там не було", - розповів він.
З чим на саміт поїде Зеленський
Президент України напередодні саміту НАТО наголосив, що Україна потребує чіткого сигналу про те, що Україна стане членом Альянсу після війни. Він наголосив, що наразі відбувається надзвичайно активна робота та висловив вдячність усім лідерам, кожній країні, які ухвалили відповідні спільні декларації та заяви з Україною щодо інтеграції нашої країни.
Зеленський зауважив, що сміливість українських героїв "відтерла від пилу історії всі цінності, заради захисту яких і було створене НАТО".
"Коли ми подавали заявку на вступ до НАТО, ми говорили відверто: де-факто Україна вже в Альянсі. Наша зброя - це зброя Альянсу. Наші цінності - це те, у що вірить Альянс. Наш захист - це саме той елемент формули Європи, який робить її об’єднаною, вільною та в мирі. Вільнюс має все це підтвердити", - сказав президент.
Водночас зауважив він, наразі ще триває робота над вордингом, тобто над конкретними словами такого підтвердження.
"Дуже важливо, що у Вільнюсі заплановані двосторонні зустрічі різного рівня: країни Європи, Америка, Канада, Японія. Пріоритети абсолютно очевидні - це протиповітряна оборона для наших міст, для всіх громад на всій території країни. Ми працюємо над створенням повноцінного повітряного щита. Це також зброя для фронту, будуть у Вільнюсі переговори й щодо цього", - зазначив глава держави.
Нагадаємо, Харків пережив найбільшу атаку з початку війни.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Наступний обмін полоненими може відбутися "в сліпу".
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →