Володимир Путін укотре вдався до ядерного шантажу та залякування Європи – західні експерти пояснили, чому новий виток напруженості є перш за все ознакою слабкості Росії та як союзники можуть остаточно перекреслити розрахунки агресора.
Так, виступаючи 1 жовтня на засіданні Валдайського дискусійного клубу в Москві, російський диктатор запевнив, що нібито не планує нападати на європейські країни, однак одразу ж застеріг: у разі потреби Росія відповість на "західну агресію" всім наявним арсеналом, тобто включно з ядерною зброєю.
Окрему увагу він зосередив на Калінінграді – російському ексклаві, затиснутому між країнами НАТО, Польщею та Литвою.
Цьому передував неофіційний лист до Брюсселя, в якому Москва попередила Північноатлантичний альянс про готовність застосувати будь-яку зброю, якщо НАТО намагатиметься "ізолювати Калінінградську область".
На Валдаї Путін також заявив, що РФ нібито не починала війну проти України, а її "змусили захищатися" через "русофобію та вбивство російських людей". Цинічно диктатор додав, що військові РФ нібито ніколи першими не атакували об'єкти цивільної інфраструктури в українських містах та "керуються непорушністю норм ведення війни".
Лінас Кояла, керівник Центру геополітичних та безпекових досліджень у Вільнюсі пояснює: риторика Путіна фактично не зазнала змін від початку повномасштабного вторгнення.
У цьому сенсі ядерна складова — це також те, що ми вже чули багато разів. Якщо Росія змушена вдаватися до ядерної риторики, це свідчить про те, що інші способи досягнення її цілей виявилися недостатніми і не дають результату", – каже експерт, відповідаючи на запитання.
Лінас Кояла. Фото Центр геополітичних та безпекових досліджень
За словами Кояли, важливо наголосити: ніхто на Заході не збирається ізолювати Калінінград. Наприклад, попри санкційні обмеження ЄС, транзит до Калінінградської області через територію Литви продовжує функціонувати, хоч і в суворо контрольованому режимі.
При цьому колишня речниця НАТО Оана Лунгеску нагадує, що брязкання ядерною зброєю з боку Росії триває багато років. Мета – залякати населення у європейських країнах.
За її словами, для Росії війна в Україні не є чимось відокремленим від того, що вона робить в інших країнах Європи. Кампанії саботажу та дестабілізації в європейських країнах є одним із компонентів агресії проти Києва.
Оана Лунгеску. Фото НАТО
"Росія посилює ескалацію як в Україні, так і в решті Європи, передусім тому, що не досягає перемоги на українському фронті, де, за останніми даними, які ми чули від генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Росія щомісяця зазнає близько 43 тисяч втрат — загиблими та пораненими. Це величезна цифра.
Але Росія також зазнає втрат на сході в межах операції "Вівальді", а також через далекобійні удари по московських нафтопереробних заводах та іншій критично важливій інфраструктурі", – пояснює спікерка.
При цьому цілі Росії залишаються незмінними: контролювати Україну, послабити її підтримку, розколоти західні суспільства та знищити НАТО.
"Ми спостерігаємо дедалі більшу безрозсудність Росії – дуже високу готовність йти на ризик, яка постійно зростає. А це може призвести до масових жертв у Європі.
Відверто кажучи, нам дуже пощастило, що цього не сталося в Лейпцигу. Нам дуже пощастило, що цього не сталося минулого року, коли Росія здійснювала диверсії на польській залізниці. Але, на жаль, ризик масових жертв зростає", – зробила прогноз експосадовиця.
