Росія знайшла спосіб обійти санкції та налагодити 3D-друк турбін, через що вартість реактивних дронів впала до 50-70 тис. дол. за одиницю. Українська ППО наразі збиває лише 30% таких апаратів, що створює серйозні виклики перед опалювальним сезоном.
Про це повідомляє The Economist.
Виробництво реактивних дронів у РФ дешевшає
Росія, ймовірно, знайшла спосіб скоротити витрати на виготовлення безпілотників із реактивними двигунами. Джерело видання у сфері протиповітряної оборони заявило, що російській стороні вдалося в обхід санкцій придбати обладнання для 3D-друку турбін. За словами співрозмовника, воно є аналогом устаткування, яке застосовують на західних підприємствах Rolls-Royce.
Використання такого обладнання дозволило щонайменше вдвічі знизити собівартість реактивних безпілотників — орієнтовно до 50-70 тис. дол. за один апарат. Водночас автори статті припускають, що з часом витрати на виробництво БпЛА можуть скоротитися ще більше.
Висока швидкість цих дронів створює додаткові труднощі для української ППО. Наразі ефективно перехоплювати такі цілі здатні дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати. Джерело видання у командуванні ППО України розповіло, що під час нещодавніх атак сукупне застосування цих засобів дозволило знищити лише 30% реактивних безпілотників.
Водночас реактивні дрони вже становлять окрему загрозу для важливих об’єктів. За даними The Economist, їм вдалося уразити цілі, які російські балістичні ракети не могли знищити протягом чотирьох років.
Загроза для енергосистеми України — як готується держава
В умовах появи нової загрози Україна прискорює підготовку енергетичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону. Масштабна програма фізичного захисту енергооб’єктів реалізується швидше за заплановані темпи: уже виконано близько половини всіх передбачених робіт.
Очікується, що до початку зими Україна матиме близько 14 млрд куб. м газу в запасах, додаткові генерувальніпотужності та укріплений захист критично важливих енергетичних об’єктів. Крім того, окремий напрям роботи — розвиток приватної системи ППО.
У Києві укріплення енергетичної інфраструктури проводять цілодобово. Захист уже встановили приблизно на двох десятках 110-кіловольтних трансформаторів столиці. Вони знижують напругу з високовольтних ліній до рівня, який потрібен для роботи міських мереж. Для захисту обладнання використовують металеві конструкції та бетонні укріплення.
Водночас повністю захистити всі великі енергетичні об’єкти Україна не може. Зокрема, масштабні теплоелектроцентралі Києва залишаються вразливими до ракетних атак і не можуть бути цілком прикриті від ударів.
«Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій», — сказав гендиректор ДТЕК Максим Тимченко.
Посилення балістичної загрози для України
Окрему увагу видання звернуло на зростання балістичної загрози та нестачу засобів для перехоплення відповідних ракет. Росія збільшила темпи виробництва балістичного озброєння приблизно до 100 ракет на місяць. Це відбувається на тлі суттєвого скорочення постачань перехоплювачів для України.
Тимченко наголосив, що останні чотири місяці характеризувалися рекордною кількістю російських ударів. Він також зазначив, що через великі розміри київські ТЕЦ неможливо повністю убезпечити від потужної концентрованої атаки.
Додаткову небезпеку для Києва становить відсутність резервного електроживлення на окремих підстанціях у столичному регіоні. Крім того, автори статті вказують на вразливість системи підключення міста до атомних електростанцій, які відіграють важливу роль у його електрозабезпеченні.
Масоване пошкодження енергооб’єктів може спричинити наслідки, що виходять далеко за межі перебоїв з електроенергією. Під загрозою можуть опинитися водопостачання, каналізаційна система та централізоване опалення. Як зазначає видання, із 15 тис. будівель у столиці близько 2500 не забезпечені резервними джерелами тепла.
Наслідки російських атак можуть відчути й інші великі українські міста. Серед потенційно вразливих називають Одесу та Кривий Ріг. У разі знищення місцевих генерувальних потужностей забезпечення цих міст електроенергією може стати значною проблемою.
Читають зараз: Масована атака 22 серпня: Росія випустила по Україні ракети та 217 БПЛА.
